Крім того, Україна — четверта в Європі, де є цифрові водійські права, а реєстрація бізнесу в державному застосунку тепер найшвидша у світі!
8 листопада має вийти звіт Європейської комісії щодо розширення. Ми очікуємо на рекомендації для України про початок переговорів щодо вступу до ЄС. У цьому звіті очікуємо й на оцінку цифровізації України. Адже попри виклики повномасштабної війни наша держава продовжує діджиталізацію і максимально намагається синхронізувати свої дії з вимогами кандидата на вступ до ЄС.
Пропонуємо увазі читачів «Голосу України» переклад публікації першої заступниці голови парламентського Комітету з питань цифрової трансформації Кіри Рудик у бельгійській щоденній онлайн-газеті Brussels Morning, ексклюзивно наданий прес-службою партії «Голос».
Україна — європейська країна з населенням у понад 42 мільйони, де взаємодія між державою та громадянином була переведена в цифровий простір, і ця цифровізація триває й надалі. Навіть повномасштабна війна не стає на заваді.
Для України діджиталізація — це ще й питання безпеки, де країна має чималий досвід у протидії кібератакам.
Наша мета — не просто інтегруватися до ЄС, а інтегруватись так, щоб ми принесли спільноті якомога більше користі, а не загроз, яких справді багато хто остерігається.
Якою була Україна до повномасштабного вторгнення росії? Європейська країна з населенням у понад 42 мільйони, де взаємодія між державою та громадянином була переведена в цифровий простір. Вам потрібна банківська картка? 15 хвилин онлайн-сервісу в банку — і вона у вас. Збори ОСББ? Застосунок у телефоні з цифровим підписом — і ви із сусідами ухвалюєте рішення, не виходячи з роботи. Стати підприємцем? Кілька кліків у застосунку. Сплатити штраф, поділитись авто? Хвилина в телефоні.
Тепер Україна — перша країна світу, де цифровий паспорт має таку саму силу, що й паперовий, четверта у Європі, де є цифрові водійські права, а реєстрація бізнесу у державному застосунку найшвидша у світі.
Чому цифрові державні послуги важливі?
Діджиталізація нашої держави глобально стартувала понад чотири роки тому. Мета — оптимізувати процеси, зробити їх прозорими, зручними для громадянина і мінімізувати бюрократичну тяганину. Для довідки не потрібні черги, прийоми, записи і «домовляння». Її можна отримати тут і зараз у смартфоні. Бо держава — це ще й сервіс.
Наш головний державний застосунок — Дія. Йому три роки. Ним користуються 18,7 мільйона українців. Ці люди використовують 4,7 мільйона ID-карток, 12,2 мільйона закордонних паспортів та 6,6 мільйона водійських посвідчень.
Найпопулярніша послуга — відкриття власної справи. Це справді швидко і без бюрократичної тяганини. Тобі не треба подавати до якогось відомства документи, чекати листа-відповіді і спілкуватися з чиновниками. Сьогодні державний застосунок тестує купівлю-продаж автомобіля і його реєстрацію без сервісних центрів МВС.
І повномасштабна війна не спинила нашу цифровізацію. А лише посилила. Волонтерські збори робляться на спеціальні цифрові картки. Ми називаємо їх «банки» за аналогією з дитячими скарбничками. Наші діти змушені навчатись онлайн з укриттів чи через те, що втратили домівки. Для них і вчителів розробили спеціальний застосунок Мрія. Він допомагає дитині, батькам і вчителям ефективніше орієнтуватися в навчальному процесі і вчасно вказує, на що звернути увагу чи присвятити більше часу.
Навіть попри війну ми змогли експортувати наші цифрові продукти. Аналог нашої Дії працюватиме в Естонії. Крім того, українським державним застосунком, за словами нашого міністра цифрової трансформації, цікавляться ще кілька європейських країн, держави Азії, Африки.
Ми, ЄС і сучасні інформтехнології
Попри всі виклики повномасштабної війни Україна рухається до Європейського Союзу. Ми свідомі того, що там наше майбутнє, наші цінності і наш розвиток. Як перша заступниця голови парламентського Комітету з питань цифрової трансформації розумію, що наше завдання в тому числі — гармонізація законодавства з європейським у сфері діджиталізації.
І тут ми маємо просування:
реформували галузь електронних комунікацій і узгодили законодавство цієї сфери із законодавством ЄС;
забезпечили відповідність цифрової ідентифікації та надання довірчих послуг національним, європейським та міжнародним стандартам; у країні визнається статус європейських кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг;
працюємо над запровадженням режиму paperless;
реалізували реформу отримання державних послуг онлайн, створено фундаментальні правила роботи публічних електронних реєстрів;
поштовх для розвитку IT-індустрії. Йдеться про концепцію Дія-Сіті, яка покликана посилити конкурентні позиції України;
створили правову базу для легалізації нового ринку віртуальних активів та розвитку цього бізнесу;
законодавчо запровадили принцип Cloud First, тобто перенесення основних процесів виробництва ІТ-серверів на платформи інформаційно-комунікаційних технологій, що базуються на хмарних обчисленнях у сфері державного управління, освіти, науки та інших сферах суспільного життя;
встановили організаційні засади використання доменних імен у спеціальному публічному домені gov.ua органами державної влади, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами, організаціями державної форми власності.
Тобто Україна — це про цифровий підпис, цифрові послуги, комфорт та швидкість для бізнесу, а ще — мінімум паперів та бюрократичної тяганини.
Але ми свідомі того, що нам ще є над чим працювати. Крім того, наша мета — не просто інтегруватися в ЄС, а інтегруватись так, щоб ми принесли спільноті якомога більше користі, а не загроз, яких справді багато хто остерігається.
Кібератаки і протидія їм
Якщо ви запитаєте українських фахівців про повномасштабне вторгнення рф, то вони не назвуть вам дату 24 лютого 2022 року. Для них воно почалося 14 січня 2022 року. Це був шквал атак: спочатку масована атака на вебсайти низки державних органів, потім DDoS-атаки 15 лютого, серія доволі серйозних атак 23 лютого й безпосередньо 24 лютого включно з атакою на супутникову мережу Viasat. За перші місяці великої війни в Україні зафіксували втричі більше атак порівняно з аналогічним періодом 2021 року. За даними Держспезв’язку, Україна й донині залишається першою у світі за кількістю кібернападів.
Але ми навчилися їх відбивати.
Україна створила свою потужну ІТ-армію, яка нараховує майже 300 тисяч як українських, так і міжнародних ІТ-фахівців.
Тому для нас цифровізація важлива не лише на побутовому рівні, а й у питанні безпеки. Тут наш досвід може бути корисним багатьом у світі, а разом ми зможемо ефективніше протидіяти сучасним загрозам кібербезпеки.
Глобальний світ неможливий без діджиталізації, а нині Україна доводить, що навіть повномасштабна війна не може зупинити цей процес, якщо є мета і бажання отримати результат.
Колаж Олексія КУСТОВСЬКОГО.
Наша довідка
Кіра Рудик (на знімку) — народна депутатка України, перша заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації. У 2022 році лідерку партії «Голос» обрали віцепрезиденткою європейської політичної партії ALDE, яка складається з 60 партій національного рівня з усієї Європи, що переважно діють в Європейському Союзі.
До політики — ІТ-підприємниця, очолювала компанію Ring Ukraine, яку продали американській компанії Amazon за 1 мільярд доларів. Була членом правління Американської торговельної палати в Україні та Асоціації IT Ukraine. Випускниця Стенфордської програми для жінок-керівників. Входить до ТОП-100 найвпливовіших жінок України за версіями журналів «Фокус» та NV. Була нагороджена відзнакою Women In Politics Champion of the Year Award від The Alliance of Her.
Також Кіра Рудик є співголовою парламентського міжфракційного об’єднання «Гуманна країна» та членкинею міжфракційного об’єднання «Рівні можливості». Від початку повномасштабного вторгнення відвідала понад 50 країн для просування інтересів України. Дала більш як 2000 інтерв’ю ключовим світовим медіа. Виступає за ліберальні демократичні цінності, цифрову трансформацію, конфіскацію російських активів на користь України, жіноче лідерство, захист тварин. Працює над встановленням міцних зв’язків між Україною і Тайванем. Кіра Рудик є колумністкою як ключових українських видань «Українська правда», «Ліга.net», «Лівий берег», NV (New Voice), так і західних: The Wall Street Journal, The Hill, The Telegraph, Huffington Post, Atlantic Council.
Підготувала Ірина ШАТРОВА.
Фото надано прес-службою партії «Голос».
