Проблемні питання ветеринарно-санітарного благополуччя населення та захисту довкілля: утилізація трупів тварин, у тому числі загиблих внаслідок надзвичайної ситуації чи в разі спалаху інфекційних хвороб — обговорювали під час круглого столу, проведеного Комітетом з питань аграрної та земельної політики спільно з Комітетом з питань екологічної політики та природокористування.
Ми відчуваємо жахливі наслідки війни, за-значив у вступному слові голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду (на знімку ліворуч). Руйнування Каховської ГЕС завдало непоправної шкоди і системам життєзабезпечення населення, і довкіллю та сільському господарству регіону. Масштабна техногенна катастрофа призвела до величезних для нашої країни збитків і потенційних небезпек, у тому числі коли гинули тварини. І нам треба (на законодавчому рівні) вирішити питання, як діяти у подібних ситуаціях, як бути з такими загиблими тваринами, як їх утилізувати, щоб це не шкодило довкіллю.
«Нещодавно в особистих селянських господарствах Київської області зареєстровано випадки захворювання на африканську чуму свиней... Важливо розуміти, що утилізація трупів тварин, у тому числі загиблих унаслідок надзвичайної ситуації чи в разі спалаху інфекційних хвороб, стосується не тільки екологічної, а й продовольчої безпеки, — наголосив Олександр Гайду. — І вирішення цього не-
простого питання не може чекати до Перемоги, його необхідно вирішувати вже сьогодні, щоб гарантувати безпечне існування людини та довкілля».
Удосконалення системи державного контролю за утилізацією харчових відходів та відходів тваринного походження, нагадав Олександр Гайду, передбачено й одним із пунктів указу Президента № 681/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 9 жовтня 2023 року «Про стан забезпечення продовольчої безпеки».
У свою чергу голова Комітету з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко (на знімку праворуч) акцентував увагу на тому, що «це одна з кричущих проблем, яка існує в країні, не тільки зараз — завжди. Ми всі були свідками кількох ганебних випадків незаконного захоронення або захоронення з порушенням санітарно-гігієнічних, екологічних норм. На-приклад, захоронення «гаврилівських курчат» декілька років тому.
Це була величезна кримінальна справа — на жаль, нічим не завершилася. Упевнений, що такі випадки виникають постійно, і здебільшого ця інформація є у слідчих органів, безумовно, вона має бути і в Держпродспоживслужби, в Державної екологічної інспекції.
Чому саме наш комітет порушив це питання? Тому що, по-перше, ми вбачаємо величезну загрозу національній та екологічній безпеці через таку нерегульовану або не до кінця регульовану діяльність. Що без дотримання належних вимог призводить до забруднення довкілля, ґрунтів, підземних вод. Стає неможливим проживання людей поруч із цими об’єктами. Створюються умови для розповсюдження інфекційних хвороб тощо.
Ситуація набула нового вигляду з початком повномасштабного вторгнення. Руйнація Каховської ГЕС — окреме підтвердження того, що невирішених питань багато: було затоплення, загинула велика кількість тварин...
Розуміємо, будь-який наступний випадок — це виклик, що може накоїти лиха поруч із руйнаціями безпосередньо від військових дій».
Торік, нагадав Олег Бондаренко, приймаючи Закон «Про управління відходами», ми свідомо виключили питання поводження з відходами тваринництва... Домовилися, що окремо розглянемо і зробимо висновки, в якому напрямку має рухатись державна політика в цій сфері...
Після підриву Каховської дамби очікували дуже серйозних наслідків, розповів заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони Олексій Соловйов. Утім, відповідні служби в перші дні та тижні на затопленій і прилеглих територіях спрацювали достатньо добре. Попри те, що було літо, справді не допущено спалахів особливо небезпечних інфекцій. Запроваджено моніторинг... Але наслідки і тієї події, і взагалі війни долатимемо ще дуже довго. І це завдання таких спеціальних державних органів, як Держпродспоживслужба, Міністерство охорони здоров’я, центри громадського здоров’я і безпосередньо наших військових, які займаються питаннями біологічної безпеки. Якість моніторингу довкілля, потенційних і реальних ризиків виникнення ситуацій, пов’язаних із розповсюдженням як відомих, так і невідомих біологічних агентів, у нас на високому рівні, запевнив Олексій Соловйов. Проте додав, що «питання поводження з біологічними відходами недостатньо врегульовано в чинному законодавстві». Передусім через «дефіцит як безпосередньо фахівців, котрі працюють з цією проблемою, так і спеціальних сил та засобів для їх забезпечення».
Фото автора.