Шляхи посилення інституційної спроможності», яка відбулась за ініціативи шведсько-українського проекту PROSTO «Підтримка доступності послуг в Україні». З вітальними словами до учасників конференції звернулись народний депутат, голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталій Безгін та керівник Офісу Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України В’ячеслав Негода.
Подякувавши проекту PROSTO за увагу до такого важливого питання, В. Негода зауважив: «Староста — це непросто. Це складне питання. Без старости сьогодні неможливе життя у громадах. Особливо в тих, де є декілька населених пунктів. Ця посада відіграла одну з ключових ролей у процесі децентралізації».
«Якщо говорити про майбутнє, то у влади є повне усвідомлення того, що інститут старост потрібно й надалі розвивати. І не лише з точки зору поділу старостинських округів, підбору професійних кадрів. Маємо також навчити їх правильно працювати. Чи можуть це сьогодні зробити сільські, селищні, міські голови чи ради, які затверджують старост на сесії? На мій погляд, ні. Бо староста має бути на голову вище, ніж сільський, селищний, міський голова. Бо там політика, обрання голів — це результат місцевої демократії, а староста — це професіонал, менеджер», — зазначив В. Негода. Підкресливши важливість цієї посади, він наголосив, що цей інститут точно розвиватиметься.
Цифра
На 1 січня 2021 року в Україні налічувалося 40,9 мільйона осіб та 1470 громад. Тобто на одну громаду припадало до 27 тисяч 800 жителів. Тоді як в Іспанії, де 47 мільйонів мешканців та 8125 муніципалітетів, на один муніципалітет припадає 5836 осіб. А в 59-мільйонній Італії на кожну з 7900 комун — 7482 людини. У Польщі з населенням у 37 мільйонів жителів та 2470 гмін, на одну гміну припадає 15 тисяч 283 особи.
Старости мають відчувати підтримку на всіх рівнях, переконаний керівник Офісу Конгресу місцевих та регіональних влад. Можливо, в майбутньому їх на законодавчому рівні варто було б включити до системи місцевого самоврядування, а старостинські округи мали б стати частиною територіальної організації влади у громадах, як райони в містах, припустив він, додавши, що водночас важливо не створити інститут, який конкуруватиме з головою громади чи місцевими депутатами, бо це спричинить конфлікти. «А ми прагнемо ефективної співпраці на місцях», — наголосив В. Негода.
У свою чергу Віталій Безгін вважає правильним усе законодавче забезпечення, ухвалене щодо інституту старост. «Я проти будь-яких спроб політизації цих посад. Це справді мають бути люди, які, з одного боку, представляють мешканців свої території, тому закладено прозору процедуру їх призначення, а з другого — є невід’ємною частиною команди з управління громадою. Я вважаю цей баланс важливим», — зазначив він.
Що стосуєтьсяо підсилення спроможності старост, то народний депутат нагадав про законопроект № 9518 про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо вдосконалення правового регулювання інституту старост та його діяльності в умовах воєнного стану. Він, за словами депутата, напрацьовувався безпосередньо у співпраці зі старостами та експертами. «Законопроект не лише вдосконалює функціонування інституту старост, а й покращує загальну ситуацію та відповідає на виклики воєнного стану, які тривають. У тому числі виклики щодо мобілізації старост, вихід їх з окупації», — додав політик та висловив сподівання, що наступного пленарного тижня цей законопроект пройде перше читання. «Тоді на нас чекає відверта публічна дискусія з його вдосконалення між першим та другим читанням», — наголосив В. Безгін.
Загалом у рамках конференції відбулось дві панельні дискусії, а також було представлено посібник «Роль старости в громаді. Посилення інституційної спроможності».
