А ще наші громадяни володіють інструментами фактчекінгу (перевірка фактів).

Такі висновки можна зробити за результатами Національного тесту з медіаграмотності.

Проводили його 25 жовтня. Підсумками, які підбили на початку листопада, Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики поділився на своїй сторінці у Фейсбуці. Організаторами такого заходу стали національний проект з медіаграмотності «Фільтр» Міністерства культури та інформаційної політики та партнери — USAID, IREX та ПРООН в Україні.

Тест проводився за п’ятьма темами: «Базові поняття», «Соціальні мережі», «Достовірність та вплив інформації», «Навички фактчекінгу», «Здатність убезпечити особисті дані та ресурси» — загалом 34 питання. Цьогоріч повністю його пройшли 13 980 учасників, каже керівниця національного проекту з медіаграмотності «Фільтр» Валерія Ковтун. А починали тестування 26 194 особи. Вони представляли всі регіони країни, включно з Донецькою та Луганською областями й Кримом. Ще 413 осіб долучилися з-за кордону. Однак найбільше учасників було з Київщини, як і торік.

Вік найактивніших учасників — 15—18 років. Утім, були й люди, яким за 60, а також діти, котрі не досягли й десятирічного віку. За словами представниці IREX Любові Квасюк, цього року рівня «гуру» (30—34 бали) та «майже гуру» (24—29 балів) досягло менше учасників, ніж торік. Але кількість «початківців» зросла: у 2022 році їх було 44%, а у 2023-му — 53%.

Згідно з результатами тестування найкраще українці впоралися із завданнями на розрізнення факту та судження. Цього року правильно на це питання відповіли 87 відсотків опитаних. А торік — лише 10 відсотків. Учасники продемонстрували добре розуміння різниці між блогерами та професійними журналістами, а також володіння навичками й інструментами фактчекінгу.

Найважчим виявилося питання, спрямоване на визначення журналістських стандартів. З ним правильно впоралися лише 7 відсотків опитаних. А найкраще українці відповідали на запитання з четвертого блоку, яке стосувалося ситуації, коли в мережі поширюють промову відомої людини: 95 відсотків учасників визначили, що передусім потрібно перевірити інформацію.

За результатами тестування експерти виділили напрями, над якими надалі треба буде працювати більш прискіпливо. Йдеться передусім про перевірку Телеграм-каналів, розпізнавання теорій змов, реакцію на контент псевдоекспертів й уникнення шахрайства.

До речі, Національний тест з медіаграмотності на сайті національного проекту «Фільтр» відкрито до 10 листопада. Тож перевірити свої сили все ще можуть усі охочі.