Саме ці питання стали предметом обговорення під час засідання робочої групи щодо визначення пріоритетів та заходів з питань комплексного відновлення територій (областей, територіальних громад), що постраждали внаслідок збройної агресії проти України або в яких сконцентровано соціально-економічні, інфраструктурні, екологічні та інші кризові явища. Організований Комітетом Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, захід відбувся за участі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України за сприяння та підтримки Програми USAID «РАДА: наступне покоління» (RANG) у рамках проекту «Модельний комітет».
Подякувавши програмі USAID РАДА за підтримку в роботі та допомогу в проведенні заходів, голова комітету Олена Шуляк зауважила, що наступне засідання буде присвячено успіхам та проблемам у питанні розробки програм комплексного відновлення. «Фокус нинішнього засідання дещо інший, — зазначила вона. — Спільно з міністерством ми б хотіли обговорити ситуацію навколо розробки містобудівного кадастру на державному рівні».
А звертаючись до учасників заходу, закликала їх бути активними учасниками процесу, що відбувається при міністерстві, та давати якомога більше пропозицій, щоб вони були враховані безпосередньо розробниками та народними депутатами під час внесення змін до відповідних законів.
Міністерство продовжує розробляти програмний продукт, в основі якого буде діяльність містобудівного кадастру на державному рівні, повідомила заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Наталія Козловська. Вона також нагадала, що містобудівний кадастр, відповідно до законодавства, включає низку компонентів. Зокрема, єдину державну електронну систему в сфері будівництва. «Це те, що працює вже четвертий рік. Це той програмний продукт, на базі якого всі суб’єкти містобудування здійснюють свою діяльність зі спорудження об’єктів нерухомості. Усі ви могли пересвідчитися в тому, наскільки це працює. Якщо ми бачили на початковому етапі дуже складний перехід від паперового обігу до електронних документів, то нині без такої платформи ухвалювати рішення взагалі неможливо», — наголосила заступниця міністра, підкресливши водночас, що до Містобудівного кадастру входитиме також Єдиний державний реєстр будівель і споруд. «Він включатиме всю інформацію щодо будівництва споруд на території країни. До нього також входитиме реєстр адміністративно-територіальних одиниць. Це також важливе питання, адже цим реєстром маємо не лише впорядкувати, які адмінтеродиниці мають бути, а й межі територій населених пунктів», — зазначила Н. Козловська.
За словами директора Департаменту просторового планування територій та архітектури Міністерства Євгена Плащенка, містобудівний кадастр на державному рівні має запрацювати в повному обсязі вже до кінця 2024 року, поки що його наповнюватимуть на всіх рівнях.
Нині мета впровадження кадастру така: зниження корупційних ризиків, завдяки персоналізації відповідальності; підвищення інвестиційної привабливості територій; підтримка прийняття рішень для управління територіями на основі даних; пришвидшення та підвищення якості розроблення містобудівної документації.
Представники обласних державних адміністрацій під час обговорення вказали на низку проблемних питань, які потребують доврегулювання. Зокрема, акцентували увагу на створенні містобудівного кадастру на місцевому та регіональному рівнях і поєднанні цих кадастрів з містобудівним кадастром на державному рівні. Тож робота над створенням містобудівного кадастру триває. Зрештою, як за-
уважив Є. Плашенко, якщо не матимемо уніфікованих даних для всієї країни, неможливо буде забезпечити повноцінний ланцюг від розробки містобудівної документації до введення об’єктів в екс-плуатацію. «А це, коли ми говоримо про інвестиційну привабливість, боротьбу з корупцією, — життєво необхідний процес», — констатував він.
