Нещодавно його презентували в Укрінформі.
Мета дослідження, організатором якого виступив Міжнародний республіканський інститут та IREX у межах програми USAID «Мріємо та діємо», — виявити тенденції щодо участі молоді у громадському та політичному житті.
Експерти також намагалися зрозуміти міграційні настрої молодих українців, оцінити їх побажання і потреби в освіті та професійній зайнятості, в баченні майбутнього та можливості участі у відбудові країни. Досліджувалися фактори сприйняття соціальних груп та меншин, а також медіаоточнення молоді.
Саме дослідження проводилося шляхом телефонного опитування з 30 червня по 14 липня в Україні. А також із 23 червня по 1 липня в Польщі. За кордоном інтерв’юерів опитували біля чотирьох центрів допомоги біженцям з України методом особистих і телефонних інтерв’ю. Однак організатори наголошують, що результати опитування в Польщі не є репрезентативними, бо немає повної картини щодо того, якими є демографічні характеристики українців, які виїхали в цю країну. Тож ідеться, швидше, про певні тенденції і тренди в їхньому сприйнятті того, що зараз відбувається в Україні, а будь-які порівняння можуть бути лише дуже узагальненими.
Отож, згідно з результатами дослідження, більшість української молоді оптимістично дивитися на майбутнє нашої країни. В Україні це 97 відсотків опитуваних віком від 10 до 12 років. У Польщі маленьких оптимістів трохи менше — 91 відсоток. Із віком показник оптимізму дещо знижується. Так, у віковій категорії від 15 до 16 років ідеться вже про 96 відсотків українців у межах країни та про 87 відсотків — у Польщі. Ще нижче показник у віковій категорії 16—35 років — відповідно 86 та 81 відсоток. Утім, це все одно дуже високий рівень віри в завтрашній день.
Так само високим є відсоток тих, хто переконаний, що Україна переможе у розв’язаній Росією війні. В усіх вікових та регіональних групах цей показник також перевищує 80 відсотків.
Цікаві такі дані: 21 відсоток опитуваної молоді в Україні — ті, хто готовий долучитися до відбудови нашої країни після війни. У Польщі таких бажаючих 40 відсотків. Ідеться про молодих людей, які досягли 16-річного віку і аж до 35 років. А от охочих покидати країну серед тих, хто в ній залишився й досі проживає, не так уже й багато. Мова про 75 відсотків респондентів віком 10—12 років, 64 відсотки — віком 13—15 років та 65 відсотків — віком 16—35 років. Усі ці молоді люди зазначили, що в найближчі п’ять років не хотіли б переїжджати зі свого місця проживання. Натомість 58 відсотків українців, які нині в Польщі, планують повернутися на Батьківщину тоді, коли закінчиться війна. Головним фактором для них є безпека в регіоні.
У цьому контексті актуальними є наміри держави залучати молодь до відновлення країни, акцентували в Телеграмі Комітету Верховної Ради України з питань молоді і спорту. Особливо на рівні територіальних громад. Під час презентації на цьому наголошував заступник міністра молоді та спорту Владислав Яцук. Він каже, що у відомстві вже долучають молодь до підготовки планів відновлення на рівні територіальних громад. «Якщо у нас не буде такого об’єднання влади та громадськості й молоді, ми далеко не зайдемо. Повинна буде синергія. Щодо професії, зайнятості та умов повернення — ми сконцентрувалися на вивченні того, як ще нам створити такі умови, та паралельно створюємо умови для зайнятості молоді в громадах, організовуємо центри підтримки молодіжного соціального підприємництва», — додав він.
Заступник міністра поінформував про впровадження Національної програми «ВідНОВА», в межах якої протягом червня—вересня 2023 року було організовано 24 молодіжні обмінні візити. Молодь, працюючи у командах, активно брала участь у відновленні та створенні молодіжних просторів у громадах. Наголосив також на важливості питань профорієнтації та працевлаштування молоді, створення можливостей для молоді та її повернення в Україну.
Тож результати дослідження можуть стати гарним підґрунтям для розробки нових урядових програм на підтримку молоді та розвитку наявних. Саме на цьому під час презентації наголошувала радниця з питань політик та залучення програми USAID «Мріємо та діємо»/ IREX Марина Попатенко.
