Відтепер завдяки сучасним технологіям 10 найвідоміших об’єктів Революції Гідності — зокрема барикади неподалік ЦУМу, біля Будинку профспілок, на Європейській площі, на вулиці Інститутській, нині алеї Героїв Небесної Сотні, та на вулиці Михайла Грушевського — кожен охочий за QR-кодами може відтворити у просторі Києва. Об’ємні моделі елементів наметового містечка, а також «Мистецького Барабакану», конструкції «Йолки» повертають учасників наймасовішого протесту в новітній історії України у незабутні дні. У 3D-форматі також представлено музейні експонати — щити, каски та інші речі, що стали символами Євромайдану.

Щоб відтворені об’єкти відповідали реальним розмірам і пропорціям, музейниками опрацьовано понад 15 тисяч світлин часів Майдану.

«Поки готували проєкт, неодноразово стикалися з ностальгією, коли береш одну світлину й розумієш, що це не просто знімок — за ним величезна кількість облич, спогадів, подій. Складниками цього проєкту є сайт, на якому зібрано об’єкти, інформаційно-описова довідка про історичні події, пов’язані з цією локацією, фотогалерея, що документально нагадує, як це було в реальності, а також відеоролики, які дають змогу поринути в час та простір, коли відбувався Майдан», — зазначає науковий співробітник Національного музею Революції Гідності Анастасія Гайдукевич-Качуро.

«Цей проєкт — не просто відтворення об’єктів, це також складник нашої пам’яткоохоронної діяльності. Ми працюємо над тим, щоб локації, пов’язані з Революцією Гідності, було належним чином збережено. Вже нема барикад, нема «Йолки», але завдяки доповненій реальності просторова локація набуває сенсу матеріальної, конкретної цінності. Так ми зможемо ще краще доносити цінності Майдану», — наголошує кураторка й авторка проєкту, заступниця генерального директора Національного музею Революції Гідності Ольга Сало.

За словами Артема Чигиринського, виконавчого директора компанії ADVIN, фахівці якої розробляли тривимірні цифрові моделі й інтернет-платформу, молодь, якій не пощастило стати учасником події, тепер може побачити, який насправді вигляд мав Майдан восени-взимку 2013—2014 рр.

«Ми прагнули максимально наблизити сприйняття людини до того, як це було в реальності десять років тому, на тому ж місці, в тому ж просторі. Коли згадуєш ті події, перехоплює подих від спільнотворення на Майдані», — каже він.

Своїми думками про пережите та враженнями від проєкту поділився і майданівець, один із засновників ГО «Відкритий університет Майдану», учасник російсько-української війни Остап Стасів.

«Мене тішить, що буде можливість повернутися на місце подій не лише у своїх спогадах. Наша пам’ять часто визначає наше майбутнє. І, напевно, те, що було зроблено тепер у цьому проєкті, — фундаментальна цеглинка для майбутнього. Я за час війни переосмислюю свій досвід Майдану та воєнний, і доходжу думки, що Майдан — це такий рубікон, який запустив чимало процесів. Раніше ми казали: «Це найкраще, що з нами сталося».

Документальний проєкт, присвячений 10-й річниці Революції Гідності, стане доповненням до екскурсій. Його реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.



Фото з сайту Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музей Революції Гідності.