У вересні відбувся аналогічний апробаційний іспит. Своїми міркуваннями щодо його підсумків поділилася в соцмережах голова підкомітету з питань вищої освіти парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій Юлія Гришина.
ЄДКІ складатимуть майбутні юристи, які завершують здобувати освіту у 2023/2024 навчальному році. Очікується, що за його підсумками дипломи магістрів права можуть отримати 13,5 тисячі студентів.
«Із зазначених 13,5 тисячі осіб на складання пілотного ЄДКІ було зареєстровано 9651 особу. Чому не всі? Особливості воєнного стану та деякі винятки», — зауважила Юлія Гришина. Вона нагадала: «Попереду — проведення нормативного ЄДКІ, який впливатиме на отримання / не отримання магістерських дипломів».
На апробаційний Єдиний державний кваліфікаційний іспит 28 вересня прийшли менш як 8 тисяч студентів. Він відбувався у формі онлайн-тестування з незалежним прокторингом, дистанційним адмініструванням та відеоспостереженням. Процедуру контролю забезпечували понад 600 прокторів, які адміністрували проведення ЄДКІ безпосередньо в аудиторіях. Екзаменаційний тест складався з кластерів завдань, що містили одне ситуаційне і групу тестових завдань, тематично пов’язаних з ситуацією, а також окремих запитань. Загалом студенти мали виконати 120 тестових завдань за 180 хвилин. За словами Юлії Гришиної, 7857 учасників іспиту отримали «не нульові оцінки».
Запровадження Єдиного державного кваліфікаційного іспиту — один з інструментів забезпечення якості вищої юридичної освіти.
«Нормативний ЄДКІ має відбутися для мінімізації отримання диплому магістра некомпетентними спеціалістами. Водночас ми маємо враховувати, що протягом останніх чотирьох років освітній процес зазнав випробувань через пандемію та війну. Тому нам необхідно виважено та об’єктивно підійти до встановлення порогового бала», — наголосила Юлія Гришина.
«У 2022 році відсутність реального порогового бала ЄФВВ (Єдиного фахового вступного випробування. — Ред.) при вступі до магістратури дала змогу практично всім охочим стати здобувачами магістерського ступеня з права, — нагадала Юлія Гришина. — Причина? Пороговий бал було встановлено досить низьким — «хоча б одна правильна відповідь на будь-яке запитання фахового вступного випробування».
Диплом юриста в Україні стає дедалі популярнішим, проте він не завжди свідчить про належний рівень знань його власника. Університети мають відповідати за неякісну підготовку фахівців, вважає Юлія Гришина. «У KPI (ключові показники ефективності. — Ред.) ректорів є сенс прописувати відсоток складання ЄДКІ, як це вже робить Міністерство охорони здоров’я у підпорядкованих йому університетах», — додала вона.
На думку народного депутата, результати ЄДКІ варто враховувати під час акредитації освітніх програм у вишах, а «неспроможність закладів освіти підготувати компетентних спеціалістів повинна мати наслідки».
Підготувала Анна СМІЛЯНСЬКА.
Фото зі сторінки Юлії Гришиної у Фейсбуці.
