Під  час засідання обговорювали, зокрема, питання ефективної політики працевлаштування відповідно до запиту ринку та державного замовлення.

Позицію Міністерства економіки щодо подальшої діяльності Державної служби зайнятості та розширення можливостей сприяння зайнятості населення на період воєнного стану на засіданні презентувала особисто Перший віце-прем’єр-міністр — міністр економіки Юлія Свириденко, повідомили в секретаріаті комітету.

За її словами, враховуючи зміни, які відбуваються на ринку праці, зокрема, через військову агресію росії проти України та міграцію українського населення, постає потреба в актуалізації роботи Державної служби зайнятості, прогнозуванні ринку праці, підготовки освітніх кваліфікаційних програм.

Народні депутати погодилися з тим, що Державна служба зайнятості має стати аналітичним центром для всіх органів влади, який робить аналіз національних та галузевих ринків праці, а також прогнозує ринок праці.

«Відповідна аналітична стратегія має включати також створення міграційної політики, зокрема, внутрішню, а також формування державного замовлення», — зауважила голова комітету Галина Третьякова.

Під час засідання також зазначалося, що зменшення кількості безробітного населення в Україні відбувається повільними темпами. Разом з тим фіксується зростання попиту на кваліфікаційних робітників у таких галузях, як фармацевтика, медицина, роздрібна торгівля та освіта. За відсутності змін, зокрема, в політиці підготовки відповідних кадрів, прогнозується нестача кадрів для відбудови та відновлення України після Перемоги нашої держави над російською агресією, переконані депутати.

Тож Мінекономіки має намір здійснити функціональний аналіз Державної служби зайнятості відповідно до потреб ринку праці, реформувавши її діяльність за ключовими показниками ефективності, зокрема, шляхом розробки та внесення змін до законодавства.

Міністерство щомісяця звітуватиме перед народними депутатами — членами комітету щодо реалізації цих завдань.

Під час засідання також відбулась презентація Концепції державної ветеранської політики від п’яти громадських організацій: «Принцип», Veteran Hub, «Юридична сотня», «Простір можливостей» та «Жіночий ветеранський рух». Представники громадськості наголосили на необхідності вироблення та затвердження єдиної наскрізної державної ветеранської політики, вивчення потреб ветеранів (відповідно до впливу досвіду війни) та адресного задоволення цих потреб (унікальних для кожної окремої людини). Адже переконані, що ефективна ветеранська політика позитивно впливає на національну безпеку країни, її соціально-економічний розвиток, відновлення людського капіталу, формування сучасної української нації та історичної пам’яті. Зазначалося, що сприяння добробуту воїнів має стати відображенням вдячності за здійснений ними подвиг із захисту України та її громадян.

Ветеранська політика, на думку громадських об’єднань, має враховувати як потреби військових, які мали бойовий досвід, так і потреби тих, хто такого досвіду не мав, але був розлучений із родиною на час перебування на службі. Окремими суб’єктами державної політики, переконані вони, мають стати родини військовослужбовців з їх унікальними потребами та досвідом.

Представники ветеранської спільноти заявили про готовність до чесного діалогу з державою в частині спроможності держбюджету реалізувати всі потреби демобілізованих, доцільності пріоритезації потреб та використання привілеїв як інструменту державної ветеранської політики. На думку учасників засідання, до розробки єдиної державної ветеранської політики мають бути долучені Міноборони, МВС та РНБО, а координація та контроль за реалізацію цієї політики має відбуватися на рівні віце-прем’єр-міністра України.

«Це вражаюча ситуація, коли громадські об’єднання випрацювали підходи до політики, принципи її формування, на відміну від міністерства, яке не досягло якогось успіху на цьому шляху», — зауважила Галина Третьякова.

За її словами, комітет ознайомить Кабінет Міністрів із запропонованою громадськими організаціями концепцією державної ветеранської політики та напрацює відповідні рекомендації.

«Уряд має негайно створити наскрізну ветеранську політику, опрацювати політики окремих міністерств; відпрацювати за участі громадськості план дій з горизонтом планування 3—5 років. Має бути кореляція з Мінфіном на середньострокове планування», — зазначила народна депутатка, наголосивши, що комітет має регулярно повідомляти про прогрес у всіх цих питаннях.

Вл. інф.