Крім іншого, це крок на перспективу, який дає змогу стати унікальним хабом з підготовки спеціалістів для інших країн, відкрити нову статтю експорту.

У цьому впевнений член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, голова підкомітету з питань оборонної промисловості та технічної модернізації Ігор Копитін (на знімку).

Він вважає, що Україні потрібні більші масштаби виготовлення безпілотних літальних апаратів власного виробництва — таких, як «Лелека-100», «Фурія» та Spectator. Не кажучи вже про «кустарні» розробки нашими умільцями дронів-камікадзе.

Найкраще співвідношення ціна-якість

Ігор Копитін нагадав, що свого часу саме з таких «гаражних» розробок починалася історія ізраїльського ВПК. А згодом цей комплекс перетворився на одну з найбільш інноваційних та технологічних галузей економіки, в якій працюють десятки тисяч осіб і яка щороку генерує мільярди доларів доходу.

«Цей досвід корисний і для України. Міцний вітчизняний ВПК не лише забезпечить національну безпеку, а й завдяки мультиплікаційному ефекту стимулює зростання всієї економіки, що надважливо в затяжній війні, яку ми ведемо», — зазначив народний депутат.

У розмові з кореспондентом «Голосу України» Ігор Копитін підкреслив, що за співвідношенням ціна-ефективність дрони нині показують себе якнайкраще. Навіть кажучи суто про матеріальний аспект.

«Той самий FPV-дрон коштує до тисячі доларів. А ураження живої сили ворога — одразу декілька одиниць. З технікою ще більш показово: один танк коштує майже п’ять мільйонів доларів. А знищується він одним-двома БПЛА. Тобто наші дві тисячі доларів знищили ворожі п’ять мільйонів. І це ми ще не згадуємо багато «кустарних» дронів, які виготовляють практично лише на ентузіазмі, а шкоди противнику завдають відчутної», — каже парламентарій.

Він звертає увагу на те, що нинішнє повномасштабне вторгнення рф в Україну — це вже далеко не Друга світова війна. І тут потрібна інша стратегія. І що більше безпілотників у війську — то ефективніше воно діє на фронті.

«Так, люди все одно потрібні. Але зупинити наступ ворога за допомогою БПЛА набагато краще, ніж посилати людей назустріч танкам. Чи якщо казати про штурм. Ми взагалі можемо вибити противника з позицій, і тільки потім туди заходитимуть наші штурмові групи. Тому це надзвичайно цінний та корисний ресурс. І що більша в ньому потреба — то гостріше стає питання професійної підготовки операторів», — розповів голова профільного підкомітету Верховної Ради України.

Рятують ресурси недержавних установ

Він упевнений, що підготовка цих людей — процес, який потребує власної освітньої бази та не може бути заміщений чимось уже наявним. І порівняти з тими самими пілотами та перекласти процес підготовки на авіаційні заклади неможливо. Зовсім інший набір знань, інша специфіка застосування, інша роль у боях.

«Просто для порівняння: раніше, ще за часів мого навчання в інституті Повітряних сил, шлях майбутнього пілота від вступу до першого польоту становив три роки. І ще не факт, що людина впорається, бували різні психологічні моменти. На оператора дрона вивчити людину набагато швидше. Звичайно, це залежить від специфіки самого БПЛА, але різниця відчутна. Якщо це звичайний FPV-дрон (тобто це спостереження, наведення артилерії тощо) — це буде до трьох тижнів. Якщо йдеться, наприклад, про оператора «Байрактара» — навчання займало майже пів року та відбувалося на заводі виробника. Бо там своя специфічна система, яку треба довше опановувати», — акцентує народний депутат.

Тому особливо важливим питанням сьогодні є саме підготовка таких спеціалістів. І де краще їх готувати — ще треба вирішувати. На думку парламентарія, нині профільних державних установ, які займаються підготовкою операторів, менше, ніж потрібно.

З одного боку, вже є досвід підготовки операторів БПЛА в недержавних установах. І оператори «Байрактарів» — яскравий тому приклад. Існують країни, які роблять саме так. З другого боку, єдине, що заважає готувати операторів дронів у державних навчальних центрах, — кількість таких центрів», — зауважив Ігор Копитін.

Але, за його словами, у цьому питанні намітилися певні зрушення. Так, міністром оборони вже підписано директиву, згідно з якою кількість навчальних центрів має збільшитися. І державні заклади підготовки повинні відповідати всім кількісним та якісним потребам.

Кажемо «допомагати» — розуміємо «фінансувати»

Так, обраний курс має означати створення сучасних матеріально-технічних баз навчання державних центрів, забезпечення їх кадрами викладачів. Інакше, наприклад, вихід з ладу під час занять навіть одного апарата, що відбувається постійно, означає фактично зупинку всього навчального процесу — доки цей апарат не відвезуть-повернуть до підприємства-виробника. Де, до речі, і апаратів вистачає, і ремонтна база під рукою, і штат інструкторів укомплектований. Тому в державних центрах потрібні не один-два, а в декілька разів більше безпілотників.

Та й саму систему підготовки в державних закладах треба переформатувати з урахуванням вимог війни.

«Уже будучи контрактним військовослужбовцем, я проходив навчання в міноборонівському центрі підготовки. І дуже здивувався, коли нас повезли на полігон проходити загальну вогневу підготовку, стріляти з автоматів, рити окопи в полях, займатися стройовою підготовкою. Ми рухаємося до НАТО і повинні дотримуватися відповідних стандартів, у тому числі й навчання. Але маємо поки що трохи інше», — розповів інструктор льотної школи з позивним «Азраїл».

Чи реально це швидко зробити під час війни — коли і БПЛА, і професійні кадри необхідні на фронті? Інша справа — у мирний час: саме тоді й слід розвивати державний сектор підготовки операторів. Щоб у майбутньому вони могли створювати реальну конкуренцію недержавним льотним школам. І завдяки цьому забезпечити ефективність усієї системи підготовки. Ну, а сьогодні потрібна державна підтримка всього того, що реально працює вже зараз.

Перемога над ворогом — переваги на ринку

Так, виробники БПЛА, які готують операторів для Міноборони, чекають від його нового керівництва вирішення питання з фінансуванням цієї підготовки. Тобто навчати спеціалістів не за власні кошти підприємств, як це відбувається сьогодні, а завдяки додатковому відповідному фінансуванню. Яке не входить до вартості придбаних безпілотників. Це дало б змогу виробникові уникнути збитків та спрямувати кошти на розвиток та модернізацію БПЛА. А, значить, забезпечити і перевагу на фронті, і конкурентоспроможність на міжнародному ринку.

«Те, що держава взяла курс на підготовку операторів БПЛА, — логічний крок. До того ж крок на перспективу. Це можливість стати унікальним хабом з підготовки спеціалістів для інших країн. Фактично ми кажемо про нову статтю експорту — унікальні знання та кваліфікація, яку ми здобули під час війни», — вважає народний депутат Ігор Копитін.

Він упевнений, що саме наші інструктори мають найбільш повну інформацію про те, як використовувати безпілотники в сучасній війні. Ці навички опановані у реальних боях та мають реальні результати. І ці знання — колосальна конкурентна перевага на світовому ринку.

Фото зі сторінки Ігоря Копитіна у Фейсбуці.