У Верховній Раді зареєстровано проект закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо захисту медичних працівників, працівників системи екстреної медичної допомоги та аптечних закладів, фахівців з реабілітації, рятувальників від протиправного посягання на життя та здоров’я під час виконання службових обов’язків (№ 10221).

«Законопроект посилює кримінальну відповідальність за напад на медпрацівників, фахівців з реабілітації та рятувальників. Вважаю, що покарання за напад на медиків має бути такий само, як за посягання на життя правоохоронців та військових», — прокоментував положення законопроекту голова Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький (на знімку).

«Законодавство, етичні та професійні стандарти вимагають від медиків, працівників екстренки та аптек, а також рятувальників ДСНС своєчасно надавати кваліфіковану домедичну, медичну та лікарську допомогу, брати участь у гасінні пожеж та в інших аварійно-рятувальних невідкладних роботах. Порятунок життя людей та збереження здоров’я — це головна мета їх професійної діяльності, — йдеться у пояснювальній записці до законопроекту. — Це стало особливо актуальним під час повномасштабного вторгнення росії, коли не залишилося жодного куточка в Україні, який би не піддавався варварським ударам ворога, але рятувальники та медики завжди прибувають перші та беруть участь у спасінні людей.

Водночас, трапляються непоодинокі випадки, коли такі працівники піддаються нападам чи погрозам з боку агресивних пацієнтів або інших осіб, які перебувають у стані алкогольного сп’яніння, під впливом наркотичних речовин, з психічними розладами, асоціальних осіб тощо».

— Щороку кількість нападів на медиків зростає. Водночас, на відміну від правоохоронців, журналістів та низки інших професій, закон не захищає медпрацівників під час виконання службових обов’язків. На даний час напад на фельдшера «швидкої», якщо справа доходить до суду, у більшості випадків трактують як хуліганство, — пояснює народний депутат.

За статистикою Міністерства внутрішніх справ України, останніми роками відкрито понад дві тисячі кримінальних проваджень за фактами нападів на медиків. Окрім того, збільшилася кількість випадків, коли хворі нападають на фармацевтичних працівників із вимогою надати наркотичні препарати, — йдеться в обґрунтуванні необхідності прийняття даного законопроекту. — Зокрема, такі ситуації були зареєстровані у 2019 році у містах Краматорськ (Донецька область), Мелітополь (Запорізька), Харків. В останньому випадку невідомий вчинив проти дівчини-провізора зґвалтування, фізичне насильство, завдав їй тілесні ушкодження та викрав мобільний телефон.

Факти нападів на медиків не раз ставали темами публікацій у засобах масової інформації та в соціальних мережах. Так, за інформацією ЗМІ, у 2021—2022 роках у Чернівецькій області до поліції надійшло одинадцять заяв про напад на медиків екстреної медичної допомоги (ЕМД). 9 січня 2023 року в Києві пацієнт, який перебував у стані сильного алкогольного сп’яніння напав з ножем на водія бригади ЕМД та поранив потерпілого в обличчя, порізав нижню губу та щоку. 24 липня 2023 року в місті Рівне особа почала конфліктувати з працівниками ЕМД, які прибули на виклик, била кулаками їх автомобіль, жбурнула в нього цеглиною та розбила лобове скло. У місті Одеса 29 жовтня 2023 року на третю підстанцію екстреної швидкої допомоги вдерлися двоє невідомих, вони галасували, нецензурно лаялися, а після зауваження, яке їм зробив фельдшер підстанції, один із них завдав йому три ножові поранення, після чого обидва втекли.

Автори законопроекту нагадують і про декілька резонансних нападів на медиків, які відбулися впродовж останнього місяця. Так, у Черкасах відвідувачі караоке-клубу погрожували працівникам «екстренки», які надавали допомогу чоловіку з черепно-мозковою травмою. В Одесі невідомі напали з ножем на фельдшера «швидкої». 
У Харкові п’яний чоловік побив працівника «швидкої» та поліцейську.

«Ще до війни наш комітет подавав до Верховної Ради відповідний законопроект, але право-охоронний комітет повернув документ на доопрацювання. Тому ми, врахувавши побажання колег, напрацювали спільно з МОЗ новий законопроект № 10221, — пояснює Михайло Радуцький. — Новий документ розширює перелік професій (медичні працівники, працівники системи «екстренки», аптечних закладів, фахівці з реабілітації та рятувальники) і пропонує доповнити деякі статті Кримінального кодексу додатковими статтями».

Зокрема, за погрозу вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна пропонується карати виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той само строк. За умисне заподіяння побоїв, легкої, середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження — карати обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той само строк; позбавленням волі на строк від 
5 до 12 років.

А за вбивство або замах на вбивство медика злочинця вже позбавлять волі на строк від 9 до 15 років або довічним ув’язненням. Чимале покарання буде передбачено і за захоплення або тримання медпрацівника в якості заручника — позбавлення волі на строк від 8 до 15 років.

Ухвалення законопроекту дасть можливість створити додаткові гарантії захисту медпрацівників, вважають автори документа. А доповнення Кримінального кодексу України запропонованими статтями надасть змогу призначати особам, винним у вчинені таких правопорушень, покарання, пропорційного до тяжкості завданої шкоди.

Автори законопроекту сподіваються на швидке прийняття документа, адже реалізація його положень додаткових видатків із Держбюджету не потребує.