На персональних виставках творів народного художника України Анатолія Куща (на знімку), що тривають у Верховній Раді України, Національній академії мистецтв України та готелі «Національний», у центральному діловому районі Києва, представлено серію робіт, які унаочнюють більш як тисячолітню історію вітчизняного державотворення. В експозиції — погруддя та скульптурні зображення визначних українських діячів, державотворців, воїнів, що зі зброєю в руках століттями захищали Київ з усіма його землями.
В одному ряду — князь Кий, київська княгиня Ольга, канонізована православною і католицькою церквою правителька Русі у 944—964 роках, Святослав Хоробрий, Володимир Хреститель, за якого постала Київська митрополія, що канонічно належала до Вселенського патріархату. З плеяди творців нації та Української держави, чиї образи відтворив Анатолій Кущ, — Ярослав Мудрий, Володимир Мономах, король Данило, котрий у Дорогочині у 1253 році отримав від Папи Римського королівські клейноди — корону, скіпетр і державу — та титул «король Русі» і став організатором європейської антимонгольської коаліції. Поряд в експозиції виставки скульптури засновника Січі Байди Вишневецького, провідника Національно-визвольних змагань 1648-1657 років Богдана Хмельницького, гетьманів Петра Конашевича-Сагайдачного й Івана Мазепи, творця першої Конституції Пилипа Орлика, козацьких полководців Максима Кривоноса й Івана Богуна, голови Української Центральної Ради Михайла Грушевського.
Керівник Державного підприємства «Готельний комплекс «Національний» Управління справами Апарату Верховної Ради України» Ольга Сайченко, скульптор Анатолій Кущ, мистецтвознавець Олеся Авраменко, президент благодійного фонду «МіСт ім. Михайла Савенка» Сергій Ісаєнко.
«Мало хто уявляє масштаб творчості Анатолія Куща, — зазначила під час відкриття виставки мистецтвознавець Олеся Авраменко. — Він завжди цікавився історією України і за неї вболівав. Його дипломною роботою стала скульптура гетьмана Сагайдачного, яка одразу потрапила під заборону».
Ще у студентській аудиторії молодий митець поставив собі амбітну мету — своєю творчістю відроджувати національну гідність і правдиву українську історію, виховувати у суспільстві свідому громадянську позицію та патріотизм. Серед перших його робіт — пам’ятник спаленному навесні 1943 року селу Загребельна Слобода на Чернігівщині (1974). Визнання до скульптора прийшло після створення пам’ятників українським письменникам Петру Панчу і Павлові Тичині, скульптури мистецтвознавця, археолога й етнографа, автора проєкту першого закону України про охорону пам’яток історії, культури і мистецтва (1918) і програми створення національних і регіональних музеїв Миколи Біляшівського, встановленої біля Національного художнього музею. Анатолій Кущ — автор композиції «Черкащина» і низки станкових творів у Черкаському етнографічному музеї, скульптурних ансамблів «Ярославна», «Боян», «Князь Ігор», пам’ятника «Берестейська битва» на Рівненщині, монументального комплексу на честь 1000-річчя Лубен, двадцяти пам’ятників та пам’ятних знаків циклу «Шлях Тараса на Черкащині». А ще монументів Кобзарю у Варшаві і білоруському Слуцьку, Богдану Хмельницькому, засновнику Української козацької держави, у місті Рокфорд (США) і пам’ятника жертвам Голодомору-геноциду 1932—1933 років у штаті Іллінойс (США).
«Скульптор живе і працює з колосальною духовною і фізичною напругою, — наголошує Олеся Авраменко. — Він сторцює гармонійний, насичений високою поетикою і естетизмом власний художній простір, де його авторська система виміру дотична до традицій світових і національних пошуків гармонії — і в матеріальному, і в ментальному та духовному світі».
Вершиною творчості Анатолія Куща можна назвати скульптурні композиції, які сформували Майдан Незалежності і зробили його впізнаваним у всьому світі — «Оранта-Україна» і «Засновники Києва — Кий, Щек, Хорив та Либідь», що стали головними символами Незалежності нашої держави. Постать Архангела Михаїла, небесного покровителя столиці, що височіє навпроти, на Лядських воротах, теж скульптура Анатолія Куща.
Коли у березні 1996 року відповідно до указу Президента України було оголошено конкурс проєктів монумента незалежності, два проєкти Анатолія Куща посіли перше та третє місця. За словами скульптора, головним із них був проєкт «Слава Україні», до якого входили центральна колона з Орантою-Україною, монумент «Засновники Києва» та Музей державності, фасадом якого є колонада з пантеоном видатних творців державності.
«До них входять князь Аскольд, княгиня Ольга, Святослав Хоробрий, Володимир Хреститель, Ярослав Мудрий, Володимир Мономах, Данило Галицький, Байда Вишневецький, Петро Конашевич-Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа та Михайло Грушевський», — розповідає Анатолій Васильович. Їхні скульптурні зображення й представлені на виставці у «Національному». По боках порталу митець пропонував розмістити барельєфи з видатними вітчизняними діячами світового рівня у галузі науки, культури та мистецтва, починаючи від Нестора Літописця. Вгорі по боках він поставив кінних прапороносців з триглавами, або ж тризубами. По центру — колону з Орантою-Україною, яка лівою рукою вказує на захід, тобто на наш шлях до Європи. Цей проєкт, який не вдалося реалізувати через брак коштів, теж в експозиції виставки.
В експозиції.
«Історія Української держави налічує понад тисячу років. Це і повинні були зафіксувати у бронзі й камені, аби ніхто більше нам не казав: «Ви бездержавна нація». Майдан, який мусив бути, його немає, — зазначає митець. — Наших героїв порозбирали. Ми зараз воюємо з росією не за територію і не за населення, а за історію. Окупанти своєї історії не мають і прийшли по нашу... Навіть нашого великого ккївського князя Володимира, хрестителя Києва, поставили у себе на красній площі».
На думку скульптора, Музей державності на Майдані Незалежності мав продемонструвати світові й самим українцям, із свідомості яких радянська влада сімдесят років витравлювала правду про них як про націю вільних людей і сильних воїнів, хто ми є насправді. Скульптури конкретних історичних діячів від Кия до Грушевського мали показати, що Україна як держава виникла не у 1991 році, а на мапі світу існувала, хоч і мала у різні історичні періоди різні назви, понад 1000 років.
Директорка «Національного» Ольга Сайченко наголошує, що виставка видатного скульптора, дійсного академіка Національної академії мистецтв Анатолія Куща триває у межах соціального проєкту «Мистецтво в інтер’єрі» і діятиме протягом кількох місяців.
Організатор виставок митця — благодійний фонд «МіСт ім. Михайла Савенка».
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.