Праворуч Артем Безуглий і Василь Буджак — під час конференції.

На дорожню інфраструктуру випало величезне навантаження. І мости від початку повномасштабного вторгнення стали важливим елементом забезпечення обороноздатності країни, складовими шляхів для гуманітарної евакуації та експортної логістики. На жаль, багато з цих споруд не відповідають нормам за пропускною здатністю та безпековими параметрами, зокрема ті, що мають вік понад 60 років.

Додаймо до цього сотні зруйнованих ворогом мостових переходів і шляхопроводів у прифронтових регіонах, і стає зрозумілим обсяг проблеми. Це й забезпечення резерву тимчасових конструкцій для швидкого налагодження сполучення, й фінансування, зокрема з огляду на те, що в Держбюджеті-2024 передбачено весь Дорожній фонд скерувати на військові потреби.

Якщо ж міст стає непрацездатним — рух транспорту перекривають, а це є достатньо критичним у нинішній ситуації. На цих аспектах наголосив заступник голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Роман Комендант під час ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні питання мостового господарства та шляхи його покращення», що відбулася в Івано-Франківську.

«Є чотири категорії балансоутримувачів мостів, — сказав Роман Комендант. — На державних дорогах це Служби відновлення, місцевих — облвійськадміністрації, а ще «Укрзалізниця». Має бути чіткий розподіл відповідальності між цими структурами, щоб забезпечити необхідні заходи щодо захисту споруд: принаймні ліквідувати незначні дефекти для продовження довговічності».

Нині діє урядова Комісія з перевірки стану мостових споруд, яку очолив віцепрем’єр-міністр з відновлення України Олександр Кубраков. До неї увійшли й спеціалісти ДП «ДерждорНДІ», які мають досвід обстеження і паспортизації мостових споруд.

«У держагентстві ми представили програму відновлення мостів. За останній рік впровадили чимало новацій. При відновленні та утриманні об’єктів критичної інфраструктури застосовуємо сучасні технології і матеріали. Агентство активно працює над проектами відновлення пошкоджених ворогом об’єктів критичної інфраструктури: наприклад, у Чернігівській області новий бетонний міст замість зруйнованого металевого», — додав Роман Комендант.

Конференція так само важлива для перспектив євроінтеграції, адже своїм досвідом щодо нормативного забезпечення, обстеження і шляхів відновлення транспортних споруд поділилися представники США, Великобританії, Швейцарії, Німеччини та Угорщини. Загалом в очному режимі та форматі ZOOM до заходу долучилися 250 учасників: провідні експерти, керівники наукових установ, профільних навчальних закладів, замовники (служби відновлення в областях, облвійськадміністрації, агенції місцевих доріг), підрядники, проектувальники, виробники та постачальники технологій і матеріалів.

Представник Наукової ради Агентства відновлення Сергій Коврига проаналізував дві аварії мостів на державних дорогах. На початку року через це було перекрито рух трасою Т-14-02 Східниця — Пісочна біля села Раневичі на Львівщині. Руйнування було наслідком екологічної катастрофи на Стебницькому калійному заводі в 1983 році, коли стався прорив дамби хвостосховища й соляний потік ринув полями та місцевими потічками до Дністра. Міст через річку Солониця був повністю затоплений і просочений калійними добривами.

А в липні 2023-го під час проїзду перевантаженою мокрим піском фурою стався обвал мосту на дорозі Н-09 Мукачево — Львів через річку Тересва на Закарпатті. Сергій Коврига зазначив, що обстеження мостів украй потрібні, щоб управляти ризиками: зволікання із експлуатаційними заходами може спричинити їх аварійність і непрацездатність.

«Актуальність теми очевидна: 24 відсотки мостів у країні перебувають у непрацездатному або обмежено працездатному стані, — повідомив директор ДП «ДерждорНДІ» Артем Безуглий. — І ця статистика могла би бути набагато гіршою, якби балансоутримувачі обстежували всі мости. А нині не маємо такої інформації по 36 відсотках споруд. Це критична цифра. Основні мости побудовані до 1980 року. Понад половина із тих, що експлуатуються, не відповідають чинним нормам за габаритами, навантаженням на конструкції тощо. Що може допомогти вирішити питання? Безумовно, фінансування: під час роботи згадуваної комісії ми побачили, що багато балансоутримувачів витрачають на мостове господарство за залишковим принципом.

Найбільше це стосується органів місцевого самоврядування та ОВА. Приміром, у деяких містах 30 відсотків коштів ідуть на фінансування однієї споруди. За результатами роботи комісії ми підготували урядовий законопроект «Про пріоритезацію видатків», основний зміст якого — першочергове фінансування аварійних мостів. Щоб вивести їх із цього стану, пропонується закріпити норму, щоб 10 відсотків коштів спрямовувати на реконструкцію та капремонт споруд».

Ще одна запропонована норма — щоб два відсотки від фінансування скерувати на експлуатаційне утримання мостів, зокрема на їх обстеження. Тоді й буде інформація про реальний стан.

Так само запропоновано, щоб нове будівництво не починати, якщо в місті є аварійні споруди. Виникає питання: за рахунок чого фінансуватиметься галузь? Дуже сподіваємося, що урядовці все ж знайдуть такі механізми і на мости будуть окремі бюджетні програми», — зазначив Артем Безуглий.

Ці питання внесли й до резолюції за результатами роботи конференції. Так само — щодо актуалізації ключових державно-будівельних норм стосовно мостів із урахуванням сучасних викликів у дорожній галузі, своєчасної паспортизації мостів із подальшим обов’язковим внесенням інформації до програмного комплексу АЕСУМ. У складних умовах воєнного часу важливо використовувати всі можливі методи та способи відновлення транспортної інфраструктури.

Під час виробничої частини учасники конференції оглянули процес завершення капітального ремонту шляхопроводу на дорозі Н-09 Мукачево — Львів у селищі Делятин. Начальник Служби відновлення в Івано-Франківській області Василь Буджак акцентував на важливості відновлення цього об’єкта для забезпечення логістики і покращення безпеки дорожнього руху.

«Шляхопровід належить до найскладніших штучних споруд на дорогах області, адже проходить над річкою та залізничною колією. Кілька років тому під час обстеження виявлено розрив арматури і влаштовано тимчасові металеві опори-підпорки під пошкоджені балки. Згодом розпочали капітальний ремонт. На дорогах державного значення Івано-Франківщини — понад 500 мостових переходів і шляхопроводів, а разом із місцевими — то майже півтори тисячі. Специфіка регіону в тому, що значна його частина — гірська місцевість, а це загроза паводків, зсувів, сейсмічна активність тощо. Так само маємо другу за повноводністю у країні річку Дністер із п’ятьма потужними мостами на ній. Така ситуація накладає відповідальність на мостобудівників та експлуатаційні підприємства».

Так само досвідом із експлуатаційного утримання мостів, але вже у прифронтовій зоні, поділився начальник Служби відновлення у Харківській області Андрій Алексєєв. На конференції порушено питання кадрового потенціалу, на якому акцентували представники Національного транспортного та Харківського автомобільно-дорожнього університетів. Йшлося й про розробки вишів та їх запровадження у виробництво. Адже вкладення в науку компенсуються з лишком.

Експертка Лариса Боднар поділилася результатами роботи ХІ міжнародної галузевої конференції у Нью-Йорку. Аналогію із підходом до експлуатації та відновлення транспортної інфраструктури у Великій Британії провів аспірант харківського галузевого вишу Марат Хаджаєв. Досвідом управління великопрогоновими мостами поділився Лоренс Грін, програмний директор британської компанії Amey. Йшлося про засоби зменшення вібрації споруд при сильному вітрі, кількості шкідливих викидів, захист від незаконного проникнення на мости терористів, використання для розважальних цілей тощо.

Фарба, яка сама покривається захисним шаром, економні легкі автомобілі, що мінімально навантажують дороги, бар’єри безпеки... Деякі новації здаються в наших реаліях ледь не фантастичними. Однак ще десять років тому так само інновації у прокладанні доріг були неймовірними, а згодом так оновлювали не тільки міжнародні траси, а й місцеві. Аби тільки дочекатися Перемоги, щоб потенціал вітчизняних науковців та виробничників, помножений на іноземний досвід, можна було застосувати вповні. Наразі ж украй важливо накопичити знання.

Для цього і є відповідні майданчики, приміром, ютуб-канал ДП «ДерждорНДІ». Як підсумував Артем Безуглий, деякі розробки не одразу вистрілять, однак із часом знайдуть своє застосування у дорожніх організаціях та на наших автошляхах.

Фото автора.