На знімку: останній огляд перед пуском.

Це перший наш безпілотник, який виробляється за межами України на чеському заводі. Адже компанія Deviro — виробник наймасовішого БПЛА-розвідника «Лелека-100» — диверсифікувала виробничі потужності з метою убезпечити матеріально-технічну та інтелектуальну базу виробництва.

І вже із січня вдосконалена модель «Лелеки» під назвою Leleka LR серійно випускатиметься у ЄС, зокрема й для потреб країн НАТО. Хоча першочерговим завданням виробників є задоволення потреб ЗСУ. В Україні залишаються тестування БПЛА, їхнє сервісне обслуговування та Центр підготовки операторів.

Усі «смаколики» в одній «пташці»

Як розповів співробітник Центру підготовки пілотів компанії Deviro із позивним «Орфей», це концептуально нова «птаха» із дуже цікавими для користувача та конкурентними характеристиками. Літак призначений для розвідки та корегування вогню артилерії, підтвердження уражень тощо. Виходячи із запиту нашої артилерії, літати їм потрібно дуже багато, довго та далеко і мати стабільний зв’язок.

«Основний біль усіх наших операторів — це можливість виконувати завдання в умовах радіоелектронних перешкод. У цьому комплексі зібрані усі ноу-хау, «смаколики» та новинки, які допомагають це робити надійно, постійно та безвідмовно. Є й кілька каналів зв’язку, які рознесені по частотах та мають алгоритми із шифрування. Протидіяти РЕБ допомагає й система антиджемінгу — це усілякі гаждети з антенами і не тільки. «Птаха» показала себе дуже добре», — наголосив він.

Фахівець додав, що апарат має комфортну швидкість польоту, надійні та якісні засоби розвідки. Встановлена нова двоосьова гіростабілізована оптикоелектронна система, 25-кратний оптичний та чотирикратний цифровий зум. Є й тепловізори для роботи вночі і за поганих погодних умов. Розробники також передбачили цифрову обробку відео. Оператор може стежити за статичними об’єктами — літак автоматично триматиме його у центрі кадру, що дуже зручно при коригуванні артилерії. А може супроводжувати й рухомі об’єкти — це важливо при веденні розвідки.

Перевага комплексу також у його компактності. Все, включно із трьома літаками, ноутбуками, станцією управління, антенами та іншим обладнанням, вміщується у два ящики, які можна розмістити, наприклад, у мікроавтобус. Дуже малий час розгортання — це важливо тоді, коли перебуваєш на «нулі». Він становить до 10 хвилин.

Дуже важливою є й швидка зручна посадка та час для підготовки до повторного пуску. Через те, що БПЛА літає високо, його важко побачити та почути. Робоча висота — 1200—1700 метрів, підійматися може до трьох кілометрів.

«Розробники врахували досвід за півтора року від початку активної війни. Сьогодні у війську вже чимало операторів БПЛА «Лелека-100». Перенавчання на новий тип становить майже півтора тижні», — додав «Орфей» (на знімку).

Інструктор Центру підготовки Ігор каже, що це безпілотник класу «міні» тактичного поля бою до 90 кілометрів. Ця версія вирізняється тим, що має покращені аеродинамічні властивості — більшу площу крила, подовжений фюзеляж тощо, це дає змогу довше перебувати у повітрі. «Пташка» може літати до чотирьох годин. Також покращена камера, яка оснащена трекінгом об’єктів — це дає можливість стежити за цілями, рухомими об’єктами. Два модулі зв’язку — телеметричний та відеосигнал.

«Вони дають змогу у разі, якщо пригнічують якусь одну частоту, перейти не іншу і далі працювати без перешкод. Покращений модуль GNSS допомагає бути менш вразливим до пригнічення ворожого РЕБу: у разі його впливу можна швидко з нього вийти.

Також швидше можна впіймати супутники, менша чутливість до пригнічення», — зазначив інструктор.

Технології — інноваційні

Начальник центру із позивним «Азраїл» наголосив, що за допомогою додаткових рухомих елементів — закрилків — можна скоротити злітно-посадкову смугу. Якщо на базовій «Лелека-100» потрібні довжина до 100 метрів і ширина до 50 метрів, то тут удвічі менше. Певна складність через вагу. Він важчий на кілька кілограмів, тому непідготовленому військовому трохи складніше запускати апарат.

Військовослужбовець із позивним «Міккі», який зараз навчається пілотувати новий літак, на військову службу пішов у 2020 році за контрактом. Служив у Луганській та Донецькій областях, на Куп’янському напрямку.

«Навчався пілотувати різні типи апаратів і можу порівнювати. До цього комплексу дуже легко та швидко пристосовуватися. Його опанувати здатен кожний. Серед переваг комплексу — захват та супровід цілей, ємність батареї, довгий термін у повітрі навіть при сильному вітрі, дальність польоту та стійкий сигнал», — каже чоловік.

І нам вистачить, і Альянсу

Через постійні полювання ворога на потужності компанії Deviro в Україні було ухвалено рішення про переведення виробництва за кордон. Знайшли у Чехії місцевого партнера-інвестора та запустили виробництво там. Також там функціонує конструкторський відділ.

Зараз на виході ціла низка нових цікавих розробок, які невдовзі обіцяють обов’язково представити. Із січня планують запуск серійної лінії. Розраховують щомісяця виробляти до 150 безпілотників типу Leleka LR. І вже звідти вони надходитимуть до України. Бо основною метою компанії залишається постачання для ЗСУ.

Ремонт, сервісне обслуговування виробів та навчання персоналу проводитимуться в Україні на базі Deviro. Для цього підписано угоду про технічне співробітництво між компаніями.

«Нині працюємо й над тим, щоб адаптувати всю свою документацію, яку розробляли в Україні, до стандартів НАТО», — розповів заступник директора компанії Кирил Заболотний.

Він акцентує на пильній увазі з боку міжнародних партнерів. І називає причину: той досвід експлуатації їхніх безпілотних систем в Ірані, Іраку та Афганістані дуже відрізняться від того, що відбувається зараз. Такого унікального досвіду, який має українська армія, немає ні у кого. Ніхто так не працював під РЕБом, не виявляв артилерії, не корегував вогню, ні у кого не було такого швидкого розвитку безпілотних систем та ППО.

Виробники «Лелеки-100» вважають, що їхні українські потужності будуть завантажені щонайменше весь наступний рік. Загальна потреба становить майже тисячу комплексів «Лелека-100» (3000 літаків), які повинні бути постійно у строю. Припускають, що вже наявні комплекси «Лелека-100» ще експлуатуватимуться певний час, навіть якщо будуть завантажені весь наступний рік. Про це свідчить інтенсивність війни, яка існує сьогодні. А Leleka LR — це продукт наступного класу. І якщо «Лелека-100» належить до батальйонного типу, то Leleka LR — до бригадного.

Перемога у війні означатиме й перевагу в експорті

На думку фахівців компанії, більшість українських виробників БПЛА демонструють досить високий рівень виробництва. Передусім у плані безпеки. І якщо з’явиться компанія з великим заводом, яка зможе виготовляти, наприклад, до 5 тисяч літаків на місяць, то перед нею постане питання розміщення виробництва. А це означає відповідні заходи безпеки і це стане прицілом для ворога.

«Поза сумнівом, після того як Україна переможе у війні, наше виробництво десь через півроку дещо просяде. Сподіваюся, що наш уряд, навчений попереднім досвідом, продовжить закупівлю вітчизняної продукції на склад. А коли ця потреба буде задоволена — відкривається експорт. У світі дуже багато конфліктів. Безпілотні технології постійно розвиваються. І нам є куди орієнтуватися — той само арабський ринок. Саудівська Аравія, ОАЕ дуже зацікавлені у цих технологіях, попри те, що поки не використовують. А вже відбувається трансфер технологій у тому напрямі за величезні кошти. Ці країни бажають локалізувати у себе це виробництво», — зауважив Кирил Заболотний.

Тому у творців «лелек» є впевненість, що всі українські виробники, які проіснують до кінця війни та розвинуть власне виробництво, будуть дуже затребувані на світовому ринку. Питання експорту країни-переможця історично навіть не обговорюється.

Довідково

Технічні характеристики Leleka LR

Злітна вага — 8,5 кг.

Час у повітрі — до 4 годин.

Дальність каналу зв’язку — до 90 км.

Протидія РЕБ — антиджемінг-система.

Інноваційні навігаційні системи.

Гарантована довжина маршруту — 240 км.

Швидкість — 70 км/год.

Максимальна висота — 2000 м.

Температурний режим — від -20 до +55.

Камера full hd, максимальний зум х100.

Можливість сумісного використання з артилерією та реактивними системами залпового вогню типу Himars і підтвердження влучання в ціль.

Канали зв’язку на нестандартних частотах з технологією Mesh «кожен-кожному» з можливістю працювати разом з іншими БПЛА.

Фото Романа ВОЛОДИМИРОВА.