Уславився він зі своїм військом не лише вдалими нападами на Османську імперію, морськими рейдами на Варну, Синоп, Кафу і навіть Константинополь, а й походом на москву. 

Під її стіни до арбатських воріт козацький очільник у 1618 році привів 6 полків 20-тисячного козацького війська, дорогою підкоривши Путивль, Єлець, Лебедин, Шацьк, Коломну. Під час московського походу відбувся двобій Сагайдачного з московським воєводою василем бутурліним, якого гетьман побив, скинувши з коня. За словами доктора історичних наук Віктора Брехуненка, Сагайдачний мав концепцію знищення московії як держави. Втім, штурм москви закінчився не розпочавшись — у місті на честь Покрови били у дзвони в усіх церквах, а православні з хоругвами пішли хресним ходом, закликаючи «єдіновєрних братьєв» до мирних перемовин. білокам’яна встояла, але змушена була повернути до складу українських земель Чернігівщину і Сіверщину.

Своє тяжке поранення гетьман дістав у битві з турками під Хотином у 1621 році. А вже наступного року великий полководець помер і був похований у збудованій ним церкві Київського Братського Богоявленського монастиря, якій він заповів срібний з позолотою хрест, а всі свої кошти — Київській, Луцькій, Львівській братським школам.

Як повідомляє офіційний портал Києва, до знищення у 1936 році Богоявленський собор був одним із найяскравіших взірців українських барокових гетьманських соборів. Величний храм, пов’язаний з іменами Сагайдачного та Мазепи, зображували на поштових листівках. Коли церкву знищили, були втрачені й відомості про поховання полководця. За однією з версій, під час спорудження мурованого собору Богоявленського собору у 1690—1695 роках поховання гетьмана було перенесено. Зараз на території Києво-Могилянської академії реконструйована умовна могила Конашевича-Сагайдачного.

Як повідомив на своїй сторінці у Фейсбуці директор Науково-дослідного інституту козацтва, доктор історичних наук Тарас Чухліб, на столичному Подолі, на території Києво-Могилянської академії, фахівці Центру консервації департаменту охорони культурної спадщини КМДА спільно з Інститутом археології НАН України почали розвідувальні археологічні дослідження.

«Розпочався пошук і дослідження фундаментів Богоявленського собору Києво-Братського монастиря, розбудованого у XVII столітті спочатку гетьманом Петром Сагайдачним, а потім коштом Івана Мазепи та зруйнованого у 30-ті роки XX століття радянською владою. Як відомо, саме на території Києво-Братського монастиря у 1622 році було поховано гетьмана Петра Сагайдачного», — зазначає Тарас Чухліб.

Археологи повідомляють про попередні результати робіт: вони заклали розвідувальну траншею (приблизно 4,2 х 1,2 м). На глибині майже 50 см від сучасної поверхні землі винайдено мурування з червоної цегли. Виокремлюються чотири види цегли: прямокутна, квадратна та два фігурні різновиди. Основна маса цегли — прямокутна, гарної якості, ручного формування. Використано один стандарт розміру — 28,5 х 15,5 х 6 см.

«Ймовірно було зафіксовано нижній поясок споруди. Декоративне рельєфне мурування було досить поширеним у XVII—XVIII ст. На нашу думку, наявність декоративного елементу вказує, що стінове мурування продовжується вглибину не менш як на 0,5 м. Про стан підмурків можна буде свідчити після розкриття більшої площі. Наявні дані тепер дають змогу точно розмістити план храму на сучасній топооснові», — наголошують археологи.

Питання, чи буде знайдено могилу гетьмана, що ходив на москву, цікавить не лише істориків, а й усіх українців. Історик Віктор Брехуненко каже: «Сагайдачний актуальний і зараз з усіх боків, хоч які візьмемо. Але насамперед тому, що це сила української зброї».

У квітні 2022 року у Софійському соборі гетьмана проголосили покровителем українського війська та освятили репліку його легендарного меча.

Фото зі сторінки Інституту археології НАН України.