І ми раді, що саме такі особистості формують колектив установи! Всі ці роки ми з вами працювали для збереження та примноження природних багатств нашого краю. Важка, але така потрібна справа!» — цими словами привітав колектив Карпатського біосферного заповідника директор установи, заслужений природоохоронець України Микола Рибак і навів важливі факти діяльності КБЗ.
Отже, сьогодні КБЗ є природоохоронною, науково-дослідною установою міжнародного значення. З часу створення тут проведено понад двадцять міжнародних науково-практичних конференцій, рекомендації яких лягли в основу ухвалення цілої низки законів та актів Президента й уряду України. На базі заповідника щороку проводяться круглі столи, семінари, тренінги, інші наукові та громадські зібрання. Постійно розробляються наукові рекомендації щодо збереження видів флори та фауни, лісових і лучних екосистем Карпат.
КБЗ став першим серед установ природно-заповідного фонду Міндовкілля України, який у 2020 році успішно пройшов державну атестацію як наукова установа за напрямом природничих наук та був віднесений до ІІ класифікаційної групи — стабільних наукових установ, що є провідними за відповідними напрямами проведення наукових досліджень і виявляють активність щодо інтеграції у світовий науковий простір та європейський дослідницький простір з урахуванням національних інтересів. Такий же результат підтвердила чергова атестація у 2023-му.
З історії
З 1968 року територію заповідника розширено 12,6 до 66,4 тисячі гектарів, про що прийнято п’ять президентських указів і урядових постанов.
Карпатський біосферний заповідник створено на базі Карпатського державного заповідника згідно з Указом Президента України № 563 «Про біосферні заповідники в Україні» в 1993 р.
Його загальна площа становить 66417,4 га земель, у тому числі 57399,4 га земель, що надаються йому у постійне користування, та 9018 га земель, які включаються до його складу без вилучення у землекористувачів.
КБЗ розташований на території Берегівського, Рахівського, Тячівського, Хустського районів Закарпатської області.
Разом із транзитною зоною формує Карпатський біосферний резерват (КБР) ЮНЕСКО. Транзитна зона, або територія сталого розвитку, площею 136900 га створена у 2016 році.
У 2007 р. з ініціативи адміністрації заповідника букові праліси Карпат занесені до переліку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що створило основу для формування транснаціонального серійного об’єкта всесвітньої природної спадщини «Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи».
Заповідник став міжнародно визнаним екологічним та науковим центром, п’ять разів нагороджений Радою Європи Європейським дипломом.
У 2019 році три природні об’єкти з території заповідника отримали статус водно-болотних угідь міжнародного значення відповідно до Рамсарської конвенції.
Свої славетні ювілеї установа зустрічає зі значними досягненнями в роботі.
Налагоджена системна діяльність за всіма напрямами: науково-дослідна, природоохоронна, еколого-освітня, господарська та рекреаційна діяльність, а також виконання завдань щодо реалізації концепції сталого розвитку в регіоні. В установі на постійній основі діють науково-технічна та координаційна ради.
Охорона території здійснюється за сучасними міжнародними стандартами. У 2023-му в повній мірі запрацювала система СМАРТ.
На службі у Державної охорони сучасна автомобільна техніка: 6 повнопривідних автомобілів Toyota Hilux і 2 — Renault Duster, 12 мотоциклів Honda, снігохід Skandic, автомобілі «Нива».
За останні роки заповіднику в рамках міжнародних проєктів надається істотна підтримка міжнародними інституціями і фондаціями, серед яких найвагомішими є українсько-німецький проєкт «Підтримка природно-заповідних територій в Україні», який реалізується в рамках Німецької фінансової кооперації (FC) та фінансується Кредитною установою для відбудови (KfW). У рамках цього проєкту в заповіднику з’явилася нова сучасна оргтехніка, квадрокоптери, фотоапарати, обладнання для проведення відеоконференцій, потужний дизель-генератор, який в умовах регулярного відключення світла, по суті, допоміг забезпечити нормальні умови праці в нашій установі та створити тут острівець енергетичної стабільності.
КБЗ є практично постійно діючим полігоном для реалізації наукових проєктів. Загалом за 55 років їх у співпраці з різними вітчизняними та закордонними установами та інституціями реалізовано майже 30.
Щороку результати наукових досліджень лягають в основу наукових статей і формують щорічний том «Літопис природи» (випущено вже 45-й). У 2015-му засновано видання наукового щорічника КБЗ та Інституту екології Карпат НАН України «Природа Карпат».
На території заповідника створена мережа з 21 екотуристичного маршруту та п’яти екологічних стежок, постійно оновлюється рекреаційна інфраструктура — місця відпочинку, перехідні й автомобільні мости, кемпінгові та рекреаційні зони, екопункти, туристичні притулки.
КБЗ успішно виконав вимоги статутних рамок для біосферних резерватів ЮНЕСКО, сформувавши транзитну зону (територію сталого розвитку), на основі спільних меморандумів та декларацій, до якої увійшло шість територіальних громад (Рахівська, Ясінянська, Богданська, Великобичківська, Угольська і Нересницька) та п’ять державних лісогосподарських підприємств (Рахівське, Ясінянське, Великобичківське, Брустурянське і Мокрянське).
Еколого-освітня інфраструктура складається з трьох еколого-освітніх центрів, з яких найпотужнішим є Музей екології гір та історії природокористування в Українських Карпатах, чотирьох інформаційно-туристичних центрів.
Заповідник має власні періодичні видання — всеукраїнський екологічний науково-популярний журнал «Зелені Карпати» (з 1993 р.) та регіональну екологічну газету «Вісник Карпатського біосферного заповідника».
Ювілейний рік заповідник зустрів розпочатою масштабною реконструкцією адміністративних будівель. Зокрема триває перебудова та удосконалення Музею екології гір та господарського корпусу.
Звісно, результатів і досягнень могло бути більше, якби Україна не потерпала від повномасштабної війни. До лав ЗСУ мобілізовано 26 працівників, з яких майже 20 вже другий рік захищають Україну зі зброєю в руках. КБЗ передано до ЗСУ автомобіль ГАЗ-66, два повнопривідні автомобілі Toyota Hilux і один Renault Duster. Колектив заповідника постійно підтримує своїх колег, які за волею долі стали воїнами, окремі працівники активно займаються волонтерством.