Заснована у 1051 році за Ярослава Мудрого преподобним Антонієм з Любеча біля Чернігова та його учнем Феодосієм з Василева (тепер Васильків Київської області), з 1592-го була ставропігією Вселенського патріархату. У московські пазурі цей центр духовності та літописання потрапляє у 1688 році після того, як патріарх Діонісій IV підписує грамоту про переуступлення Київської митрополії московській церкві — царські посланці переконали владику, подарувавши йому 200 червінців і три сорока соболів, та тиснули на нього через турецький уряд. Київська митрополія увійшла до московського патріархату на широких автономних правах, головними ктиторами українських храмів залишалося козацтво та місцева шляхта.

Києво-Печерською лаврою, що для росії стала символом «руского міра» на вкраїнських землях, опікувалися гетьмани Богдан Хмельницький, Іван Самойлович, Іван Мазепа, Данило Апостол, полковники, сотники, рядові козаки. Зокрема, на кошти Мазепи лавру обнесли високим кам’яним муром з баштами по кутах, над Економічною брамою зведено храм Всіх святих (1696—1698). Багатих дарів із дорогоцінних металів і коштовних тканин священства від Мазепи складно порахувати. У заповіднику наголошують, що небувалий розмах церковних жертводавців тісно пов’язано з Національною революцією 1648—1676 рр.

«Рішуче відстоюючи права української церкви на полі бою, козацтво піклувалося й про її розбудову, вбачаючи в цьому громадянський обов’язок, спрямований на досягнення нових ідеалів суспільства», — зазначають організатори виставки.

З поверненням лаври у державну власність відроджується і її правдива історія, що свідчить — лавра попри столітню московську окупацію завжди була українською. Про це розповідає і виставка «...Бо ми браття козацького роду», організована Національним заповідником «Києво-Печерська лавра» та Національним заповідником «Хортиця» із Запоріжжя.

В експозиції, яка у Верхній лаврі працюватиме до кінця року, представлено дари козацьких ктиторів — святі образи та старовинні фоліанти. Увагу відвідувачів привертають ікони «Богородиця Іржавецька» XVIII століття і «Христос великий архієрей» теж XVIII ст., срібний із золоченням вінець до ікони Матері Божої — внесок полковника переяславського полку Якима Головченка до церкви Різдва Богородиці на Дальніх печерах у 1686 р., потир (срібло, литво, золочення) — вклад полковника Компанійського полку Гетьманщини Іллі Новицького до Вознесенського монастиря у 1691 році, дарохранительниця (срібло, скло, золочення) — внесок знатних товаришів Брюховецького куреня до Київського Пустинно-Микільського монастиря у 1764 р. На виставці представлені срібні із золоченням напрестольні хрести й один золотий, подарований лаврі Богданом Хмельницьким, срібні лампади, козацькі перначі та булави.

Унікальні експонати — лише невелика частина козацьких дарів церкві. Фактично всі цінні речі були розграбовані більшовиками, а срібні та золоті вироби, часто прикрашені дорогоцінним камінням і перлами, богоборці переплавляли у злитки і продавали за валюту.

У центрі виставки унікальний портрет гетьманів Хмельницького та Скоропадського ХІХ ст., що є копією втраченого барокового настінного живопису XVIII ст. Успенського собору Києво-Печерської лаври. Постаті гетьманів на стіні храму на виконання наказу Синоду російської церкви зафарбували у 1834-му. Перед тим із гетьманських портретів зробили копію у натуральну величину.

«Двадцять років тому ми на Хортиці робили виставку про українську церкву та запорозьке козацтво, — розповідає генеральний директор заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко. — У фондах був і портрет двох гетьманів. З’ясувалося, що це унікальне зображення Богдана Хмельницького й Івана Скоропадського, списане в Успенському соборі лаври. На полотні вони значилися як гетьмани і ктитори Києво-Печерської лаври.

Після початку повномасштабної війни картину евакуювали, і ми не сподівалися швидко побачити її у виставковому просторі. Але коли почалося оновлення лаври, стало зрозуміло, що треба казати про українське коріння обителі, про українську лавру, українські традиції воїнства. Так народилася думка показати внесок українського козацтва у розбудову Києво-Печерської лаври. І портрет двох ктиторів сформував навколо себе виставку».

В експозиції відвідувачі можуть побачити і портрети козацької старшини пензля відомого сучасного художника-баталіста Андрія Серебрякова.

Фото Георгія ЛУК’ЯНЧУКА.