Парламентський Комітет з питань освіти, науки та інновацій рекомендував Верховній Раді за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу та в цілому Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо подовження перехідного періоду для національних меншин, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу» (№ 10201-1 ), внесений Сергієм Бабаком, Олександром Корнієнком, Олегом Бондаренком, Євгенією Кравчук, Романом Грищуком, Сергієм Колебошиним та групою інших парламентаріїв.

«У нас напружені відносини з деякими країнами — членами ЄС щодо потенційного початку наших переговорів про вступ, — нагадав голова комітету Сергій Бабак. — Під час останнього візиту української делегації до Будапешта і перемовин з угорською стороною було досягнуто домовленості, що вони розблоковують початок переговорів про набуття нами членства в ЄС, а ми зі свого боку приймаємо закон, який дозволяє тим дітям, які до 2018 року почали навчатися в школах мовами національних меншин, продовжити навчатися мовами національних меншин».

Народний депутат Сергій Колебошин повідомив, що законопроект підтримали під час розгляду на підкомітеті, його схвалюють Міністерство освіти і Головне науково-експертне управління парламенту. Відповідаючи на запитання народного депутата Івана Кириленка, чи досить змін лише до згаданих законів для розблокування перемовин, Сергій Бабак нагадав, що уряд готує цілий пакет законопроектів. «Домовленість з угорцями була така: ми приймаємо саме цей закон і розпочинаємо діалог взагалі щодо мови навчання дітей, які розпочали навчання після 2018 року, а вони зі свого боку розблоковують вступ. Чи дотримають вони слова, ми не можемо сказати.

Але свою частину роботи маємо виконати. Якщо Кабмін підготує пакет законопроектів і вважатиме, що він стане ширшим, всеосяжним і краще виконає сьомий пункт вимог Євросоюзу, і вони встигнуть його подати до того, як ми ухвалимо цей закон, то ми його приймемо, а цей закон відкладемо», — додав голова комітету.

Якщо законопроект № 10201-1 ухвалять, діти, які пішли до першого класу до 1 вересня 2018 року і здобували освіту мовами національних меншин, завершать навчання у школі в таких само умовах.

Автори документа пропонують внести зміни до прикінцевих і перехідних положень двох законів — «Про освіту» та «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Зокрема, в новій редакції Закону «Про освіту» передбачити, що «особи, які належать до національних меншин України, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу, і які розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року мовою відповідної національної меншини, до завершення здобуття повної загальної середньої освіти продовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності цим законом».

Чинна його редакція передбачає поступове збільшення предметів, які мали б викладати державною мовою: «Особи, які належать до національних меншин України... до 1 вересня 2024 року продовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності цим законом, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою» (підпункт 19 пункту 3 розділу XII Закону України «Про освіту»). Схожу норму містить і мовний закон, але з перехідним періодом до 1 вересня 2023 року.

У Законі «Про повну загальну середню освіту» прописано конкретні моделі організації навчання. Діти, які належать до національних меншин України, мови яких є офіційними мовами Євросоюзу, мають здобувати базову середню освіту державною мовою в обсязі не менш як 20% річного обсягу навчального часу у 5-му класі із щорічним збільшенням такого обсягу (не менш як 40% у 9-му класі). Профільну середню освіту вони мають здобувати державною мовою в обсязі не менш як 60% річного обсягу навчального часу. Водночас особи, які належать до інших національних меншин України, здобувають у державних, комунальних чи корпоративних закладах освіти базову та профільну середню освіту державною мовою в обсязі не менш як 80% річного обсягу навчального часу. Приватні заклади освіти мають право вільного вибору мови освітнього процесу (крім закладів освіти, що отримують публічні кошти) та зобов’язані забезпечити опанування учнями державної мови відповідно до державних стандартів.

Улітку до закону про освіту внесли зміни. 30 червня 2023 року Президент підписав Закон, ухвалений Верховною Радою 10 червня, «Про внесення зміни до розділу XІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про освіту» щодо врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану». Документ передбачає продовження перехідного періоду з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою, до 1 вересня 2024 року.

Нове відтермінування обґрунтовують, зокрема, складнощами воєнного часу та результатами міжурядових консультацій щодо питань освіти.

Раніше у Верховній Раді було зареєстровано аналогічний законопроект № 10201 «Про внесення змін до підпункту 19 пункту 3 розділу ХІІ Закону України «Про освіту» щодо подовження перехідного періоду для національних меншин, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу (від 30.10.2023 р.), який не передбачав змін до мовного закону. За словами Сергія Бабака, щоб не було правових колізій, про які йшлося у зауваженнях Головного науково-експертного управління Верховної Ради, було подано альтернативний документ. Законопроект № 10201 комітет рекомендував відхилити.