З успішним завершенням пілотного проекту з розробки програми та методики її реалізації Програму USAID DOBRE привітала голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк (на знімку).

«Ми усвідомлюємо, що процес відновлення триватиме багато років та коштуватиме сотні мільярдів гривень. Це будуть і бюджетні кошти, і кошти міжнародних донорів. Тому наша спільна мета — використати їх максимально ефективно. Важливо, щоб відновлення територій відбувалося із застосуванням найкращих світових практик. Ми у Верховній Раді України працюємо над новими стандартами та вимогами до будівництва і відновлення житла.

Безпека, енергоефективність, екологічні стандарти та безбар’єрність мають стати готовими критеріями якісного відновлення. Це важливі технічні передумови відбудови в контексті інтеграції до Європейського Союзу», — за-значила голова комітету, зауваживши, що ключовим фактором у відновленні нашої країни, бе-зумовно, будуть люди.

«Фактично відновлення має стати справою кожного, і більшість українців хочуть узяти участь у цьому процесі. Мали нагоду особисто в цьому переконатися під час розробки програм, співпрацюючи з громадськістю. Важливо, що саме на цьому ключовому чиннику й базується проект з розроблення програм комплексного відновлення території територіальних громад. Адже в їх основі лежить бачення самої громади свого майбутнього з огляду на її особливості, структуру забудови, характеристики бізнесу, культури та історії», — зауважила вона.

Політик подякувала міжнародній спільноті за підтримку в ці найважчі часи та високо оцінила їх експертну допомогу. «Це надає нам упевненості в майбутньому. Адже наше головне завдання — не лише відбудувати зруйноване, а й зробити життя в регіоні кращим, ніж воно було», — констатувала Олена Шуляк.

Водночас заступниця міністра розвитку громад, територій та інфра-структури Наталія Козловська зауважила, що питання, якою буде післявоєнна Україна, якими будуть наші міста і села, є одними з ключових з перших днів війни. «Адже уявна картина майбутнього — це те, заради чого ми всі щосили наближаємо Перемогу», — наголосила вона, зазначивши, що на найвищому рівні було визначено: відновлення територій має відбуватися із застосуванням кращих світових практик, а також із дотриманням Цілей сталого розвитку ООН.

«Це багато в чому світоглядне протистояння, яке засвідчує приналежність нашої країни до цінностей демократичної, цивілізованої частини людства. Ми маємо чітке розуміння, що у багатьох випадках потрібно не відбудовувати те, що зруйновано, у тому само вигляді, у тих само локаціях, а варто переосмислити інфраструктуру, щоб вона була орієнтована на подальший розвиток у повоєнний час», — додала урядовиця.

Керівник Програми USAID DOBRE Браян Кемпл висловив сподівання, що ця методика допоможе територіальним громадам по всій Україні зробити перший важливий крок у післявоєнному відновленні та рухатися вперед, створюючи краще життя для своїх громадян.

Програма DOBRE напрацьовувала методику протягом лютого—жовтня 2023 року в тісній співпраці з 18 партнерськими територіальними громадами з Кіровоградської, Миколаївської, Харківської та Херсонської областей, у координації з обласними військовими адміністраціями цих регіонів і за сприяння Мінінфраструктури.

Ця методика буде корисною як територіальним громадам (ТГ), що постраждали внаслідок повномасштабної збройної агресії, так і орга-
нам публічного врядування всіх рівнів та галузевого спрямування, інститутам громадянсько-го суспільства, інвесторам, бізнесу, благодійникам і донорам. Вона дасть змогу визначити пріоритети відновлення, адже зробити все та одразу неможливо, а дещо відновлювати й недоцільно.

Довідково

Програма комплексного відновлення території тергромади (ПКВ) — це документ, який, по суті, інвентаризує всі наявні в громади ресурси, включаючи людський потенціал, обсяг пошкоджень і руйнувань на території, додаткові негативні фактори, зумовлені повномасштабною збройною агресією, інші чинники, які впливають на розвиток і загрожують відновленню громади. Уся ця інформація аналізується в просторі, часі з єдиною метою — спланувати чіткі, послідовні та вимірювані заходи з відновлення території та зробити попередні фінансово-економічні розрахунки основних етапів відновлення.

Водночас ПКВ не є обов’язковим документом для більшості ТГ. Наразі громадам, території яких не мають значних пошкоджень і руйнувань або які не є місцями концентрації комплексних соціально-економічних, інфраструктурних, екологічних чи інших кризових явищ, програму розробляти недоцільно.