Мустафа Джемілєв.
На початку засідання Верховна Рада України прийняла Заяву, яка стосується десятої річниці Євромайдану та подій Революції Гідності (№ 10269). Серед ініціаторів Заяви — Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, Перший заступник глави парламенту Олександр Корнієнко, Заступниця очільника законодавчого органу влади Олена Кондратюк, а також представники різних парламентських фракцій та депутатських груп. Цей документ підтримали 327 парламентаріїв. А перед самим голосуванням за Заяву було оголошено хвилину мовчання для вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні.
«Героїчні й водночас трагічні події Революції Гідності були спричинені злочинною політикою Віктора Януковича та сформованого ним маріонеткового політичного режиму, що підтримувався і спрямовувався російським нацистським тоталітарним режимом та діяв всупереч національним інтересам України», — наголошується в Заяві. Народні депутати зауважують, що Україна заплатила і продовжує платити найвищу ціну за звільнення від диктатури, відданість демократичним цінностям і принципам, за право самостійно визначати своє майбутнє, за свій цивілізаційний вибір — бути повноправною частиною Об’єднаної Європи.
Свобода, гідність, демократія, верховенство права, права і свободи людини й громадянина є основою Української держави, цивілізаційним напрямом подальшого розвитку нашого суспільства, підкреслюється у Заяві. «Верховна Рада послідовно стоїть і стоятиме на позиціях утвердження цих цінностей в усіх сферах суспільного життя», — йдеться в документі.
У Заяві наголошується на незворотності трансформації України для виконання всіх вимог, необхідних для набуття нею повноправного членства в Європейському Союзі й НАТО. Це стане найкращою даниною пам’яті учасникам Революції Гідності та воїнам, які загинули в боротьбі з маріонетковим режимом В. Януковича і російським нацистським тоталітарним режимом. Український парламент також закликає міжнародне співтовариство до посилення військової, економічної, фінансової, гуманітарної допомоги з метою якнайшвидшого відновлення територіальної цілісності України, виведення російських військ з її території та відновлення миру на Європейському континенті.
Під час цього пленарного засідання парламент також прийняв постанову про призначення Віталія Коваля на посаду Голови Фонду державного майна України (279 голосів «за»).
Народні депутати розглянули урядовий проект змін до закону про Національне антикорупційне бюро України, які мають на меті посилити його інституційну спроможність (№ 10203-1). Ініціатори законопроекту пропонують збільшити граничну чисельність штату Національного антикорупційного бюро України з 700 до 1000 осіб, передбачивши, зокрема, збільшення кількості осіб начальницького складу з 500 до 750 осіб. Враховуючи обмежені можливості фінансування в умовах правового режиму воєнного стану, реалізувати пропоновані положення пропонується шляхом передбачення у прикінцевих та перехідних положеннях проекту забезпечення Кабінетом Міністрів України поетапного проведення конкурсу на заміщення додаткових вакантних посад: у 2024 році — на 100 посад; у 2025 році — на 100 посад; у 2026 році — на 100 посад.
«Реалізація Закону в разі його прийняття потребуватиме поступового збільшення видатків з Державного бюджету України, передбачених для Національного антикорупційного бюро України, починаючи з 2024 року до 2026 року включно», — зауважується в пояснювальній записці. Утім, ініціатори змін очікують, що реалізація положень законопроекту посилить кадровий потенціал Національного антикорупційного бюро України. А це, зі свого боку, підвищить ефективність та результативність у розкритті та запобіганні корупційних злочинів. Цей проект змін парламентарії взяли за основу 323 голосами.
Змінити також мають намір закон про запобігання корупції щодо приведення окремих положень у відповідність до висновків Європейської Комісії щодо України. Відповідний законопроект (№ 10262) також прийняли в першому читанні 287 голосами. Йдеться про висновки, вказані в звіті від 8 листопада 2023 року, оприлюдненому на офіційному веб-сайті Європейської Комісії, в частині скасування обмежень повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції стосовно продовження перевірки активів, які вже пройшли процес перевірки, та щодо перевірки майна, набутого декларантами до призначення на посаду державної служби, без шкоди для правил, що застосовуються до національної безпеки під час воєнного стану.
Ще один урядовий проект змін (№ 10060), який розглянули під час пленарного засідання, стосується Кримінального процесуального кодексу та інших законодавчих актів щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. За цей проект змін у першому читанні проголосували 286 народних депутатів. Як зауважив представник фракції «Голос» Ярослав Железняк, «це маяк для МВФ та ЄС». За словами парламентарія, на прийнятті законопроекту наголошували також у заяві посли G7. Важливо це, зазначив він, і для майбутнього фінансування США.
У другому читанні парламент прийняв зміни до перехідних положень Податкового кодексу щодо особливостей оподаткування банків (№ 9656-д). Доопрацьований законопроект пропонував розглянути, як альтернативу, можливість тимчасового підвищення ставки податку на прибуток підприємств для банків удвічі, до 36 відсотків, але без зміни правил розрахунку бази оподаткування. Також йшлося про встановлення на зазначений строк заборони на врахування відстрочених (накопичених) податкових збитків у фінансовому результаті до оподаткування з одночасною можливістю пролонгації їх використання у наступних податкових періодах. Під час роботи над проектом змін наголошувалося, що такий підхід є більш прозорим у реалізації й не потребуватиме суттєвих змін у законодавстві. А також не вимагатиме від жодної зі сторін податкових відносин додаткових ускладнених розрахунків, запровадження нових показників тощо. Утім, за словами Ярослава Железняка, за наполяганням МВФ, Мінфіну та НБУ текст законопроекту змінено. Тож податок на прибуток за 2023 рік становитиме 50 відсотків, зазначив він, а в наступні роки, починаючи з 2024-го, буде ставка 25 відсотків. «За розрахунком Мінфіну це принесе тільки за 2023 рік 24—25 мільярдів гривень. Далі це 6—7 мільярдів», — написав парламентарій у себе в телеграм-каналі. Народні депутати підтримали ці зміни 229 голосами.
Під час засідання.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Врегульовано питання розмитнення товарів, конфіскованих АРМА в режимі транзиту
У вівторок пленарне засідання тривало майже чотири години й народні депутати встигли розглянути і прийняти рішення з низки законопроектів.
Так, у першому читанні 231 голосом парламентарії схвалили зміни до Податкового кодексу та інших законодавчих актів щодо вдосконалення здійснення зовнішньоекономічних операцій із експорту деяких товарів (№ 10168-2).
Метою цих змін, за словами їх ініціаторів, є мінімізація поширених схем ухилення від оподаткування під час вивезення за межі митної території України окремої сільськогосподарської продукції. Йдеться про зернові та олійні культури. Такі ж зміни підтримали й до Митного кодексу (№ 10169-2) — 253 голоси «за».
У цілому Верховна Рада прийняла зміни до Митного кодексу щодо врегулювання окремих питань розпорядження товарами, які перебувають під митним контролем (№ 9307). Більшість товарів, які передаються Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), для управління шляхом реалізації, перебувають у режимі транзиту, а також є арештованими, але не є конфіскованими товарами у відповідності до чинних вимог кодексу, зауважують законотворці. Тож зміни, на їхню думку, допоможуть врегулювати питання випуску такого майна для вільного обігу на митній території України та врахувати митні платежі під час їх реалізації. Зміни підтримали 271 голосом.
За основу народні депутати взяли зміни до деяких законів щодо вдосконалення участі місцевого самоврядування у міжтериторіальному та транскордонному співробітництві (№ 450). Їх розроблено для створення умов ефективного вирішення завдань місцевого та регіонального розвитку. Йдеться про таких суб’єктів міжтериторіального і транскордонного співробітництва, як територіальні громади, їх представницькі органи та об’єднання, місцеві органи виконавчої влади, що взаємодіють з територіальними громадами та відповідними органами влади сусідніх держав у межах своєї компетенції, встановленої чинним законодавством та угодами про міжтериторіальне або транскордонне співробітництво. А також про учасників транскордонного співробітництва, якими є юридичні та фізичні особи. Проектом закону передбачається удосконалення правових, організаційних, фінансових та інших механізмів реалізації міжтериторіального та транскордонного співробітництва. За нього проголосували 292 народних депутати.
Далі в порядку денному стояв блок питань щодо юриспруденції. Так, 246 голосами за основу взято законопроект № 10140, який передбачає внесення змін до закону про судоустрій і статус суддів та деяких законодавчих актів та удосконалює процедури суддівської кар’єри. А от зміни до прикінцевих і перехідних положень цього закону, пов’язані з Рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020, яке стосується забезпечення безперервності здійснення правосуддя найвищим судом у системі судоустрою України (№ 5456-д), парламентарії прийняли в другому читанні 251 голосом. Так само в цілому проголосували й за зміни до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав і свобод засуджених громадян України, переданих в нашу країну для відбування покарання, а також стосовно яких компетентним органом іноземної держави було прийнято рішення про видачу в Україну (екстрадицію) для притягнення до відповідальності або виконання вироку. Цей законопроект № 9451 набрав 276 голосів.
У цілому під час пленарного засідання у вівторок народні депутати прийняли зміни до деяких законів, які стосуються визнання результатів навчання осіб, які проживають на тимчасово окупованій території (№ 9591). Ті, хто почав навчатися на тимчасово окупованій території після 20 лютого 2014 року, ще раніше були позбавлені права на проходження атестації для визнання та оцінки результатів такого навчання. Але через початок нового етапу збройної агресії російської федерації 24 лютого 2022 року для нашої країни стало значним викликом забезпечення реалізації права на освіту таких громадян. Обмеження у визнанні результатів навчання, здобутих на тимчасово окупованих територіях (ТОТ), створює перешкоду для забезпечення подальшого працевлаштування та забезпечення базових потреб людей, наголошують ініціатори змін. Прийнятий 264 голосами законопроект дасть змогу громадянам України на тимчасово окупованих територіях безперешкодно реалізовувати право на продовження освіти шляхом відновлення механізму проходження атестації для визнання результатів такого навчання. Для цього запроваджується механізм, що визначає процедуру проходження такої атестації та продовження навчання в українських закладах освіти.
За основу взято зміни до деяких законів щодо розвитку індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення освітнього процесу в вищій освіті (№ 10177). Законопроектом пропонується деталізувати поняття індивідуальної освітньої траєкторії для здобувачів вищої освіти, передбачивши для цього вибір здобувачем вищої освіти освітніх програм тощо. Такий підхід схвалили 266 парламентаріїв.
У першому читанні підтримано також зміни до деяких законодавчих актів щодо застосування обмежувальних заходів протидії домашньому насильству (№ 5629). А от закон про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів (№ 9024-д) прийнято в цілому. У вівторок народні депутати також 332 голосами ратифікували угоду між Україною та ЄС у програмі «Механізм «Сполучення Європи» (№ 0232).
