Віцеспікерка Верховної Ради України Олена Кондратюк, перша леді України Олена Зеленська, Надзвичайний і Повноважний Посол США в Україні Бріджит Брінк, народна депутатка України Марія Іонова.
Цього року темою конгресу обрано «Жіноче лідерство у час відновлення, в час відбудови». Про це повідомила заступниця Голови Верховної Ради України, одна із співзасновниць заходу Олена Кондратюк.
Вона зазначила, що і для неї особисто, і для колег-співзасновниць конгресу (Марія Іонова, Світлана Войцеховська та Альона Бабак), а також для всіх організаторів важливо говорити про проблеми жіноцтва за будь-яких обставин.
«Війна загострює виклики і зводить нас до щоденних проблем: де взяти силу, як подолати біль, втому і відчай, як захистити дітей, де взяти гроші, — зазначила Олена Кондратюк. — Але не можна відкладати все на «після Перемоги». Маємо повірити у власні сили і бути відкритими до партнерства. Сподіваюся, наш Жіночий конгрес надихне всіх. Адже українки демонструють унікальність: коли ми слабкі, ми допомагаємо іншим, щоби стати сильнішими. Жінки в час війни захищають, лікують, навчають, волонтерять. Звичайні жінки роблять надзвичайні речі. Це і є наша візія майбутнього. Візія, яку ми маємо не втратити, вирішуючи оті щоденні проблеми, про які йшлося раніше».
Заступниця глави парламенту перерахувала досягнення, які нам уже вдалося здобути. Наприклад, уже скасовано список понад 450 заборонених для жінок професій, ухвалено закон про рівні права та можливості для чоловіків і жінок під час проходження військової служби, встановлено гендерні квоти у виборчих списках партій на рівні 40 відсотків, посилено відповідальність за домашнє насильство і насильство за ознаками статі. Ухвалено також Стамбульську конвенцію, прийнято Стратегію впровадження гендерної рівності у сфері освіти і Стратегію подолання гендерного розриву в заробітних платах. «Це ті досягнення, якими нам можна і треба пишатися. І ми не маємо наміру зупинятися», — зауважила політик.
Попереду — відновлення країни. І важливо домогтися паритетної участі жінок і чоловіків у відбудові, наголосила Олена Кондратюк й акцентувала: «Наша мета — дати можливість жінкам впливати на процеси і рішення без дискримінації і нових скляних стель».
За словами віцеспікерки, протягом двох днів роботи конгресу відбуватимуться дискусії на шести тематичних платформах. «Хочу, щоб ми ставили чесні запитання і чесно на них відповідали», — наголосила вона.
Олена Кондратюк за-уважила, що наша країна перебуває на порозі відкриття переговорів про вступ до Європейського Союзу. Ось які запитання постають у зв’язку з цими обставинами: яким буде економічне відновлення України, як розвиватиметься підприємництво, в тому числі й жіноче? Як держава може підтримати жінок-бізнесменів? Як заохотити жінок іти в політику і що роблять для цього політичні сили? Як виконуватиметься Виборчий кодекс із 40-відсотковою гендерною квотою?
«Хоч би як уже набридли теми корупції та протикорупційної діяльності, маємо зрозуміти, чи набралася вже критична чисельність жінок для того, щоб зрушити цю справу з місця», — зауважила також Олена Кондратюк. А також на-звала свою «улюблену» тему, яку винесуть для обговорення під час конгресу. Ідеться про справедливість в усіх її проявах — від покарання за скоєні злочини до справедливого розподілу ресурсів через тих, хто найбільше цього потребує.
Згідно з останніми дослідженнями, майже 17,5 мільйона осіб на території України потребують багатосекторальної гуманітарної допомоги, каже віцеспікерка. Із них 57 відсотків — це жінки й дівчата. Окрема тема — методи, які можуть бути ефективними для повернення наших жінок і дітей із вимушеної міграції. Питання демографії і репродуктивного ново-
введення, ментального здоров’я, стабілізації і соціалізації ветеранів, освіти як основи творення людського капіталу — все це питання, які так чи інакше обговорюватимуть під час панельних дискусій.
Перша леді Олена Зеленська під час відкриття конгресу наголосила на тому, що наші жінки стали захисницями вже не метафорично, а фізично. «Вони займаються відбудовою нормального життя, бізнесу, робочих місць і будують перспективу на майбутнє», — зазначила дружина Президента. Саме це, за її словами, призвело до того, що архаїчний образ нашої Берегині дуже змінився. Вона вже не сидить біля домашнього вогнища, бо його зруйновано. «Не такого зламу стереотипів ми бажали, — акцентувала Олена Зеленська. — Не такою дорогою ціною, як руйнування життів і родин. Понад 50 відсотків наших родин нині роз’єднані. Ми мріяли про жіноче лідерство еволюційним шляхом, але пройшли його шляхом надто екстремальним. Проте у кожного лідера є група підтримки. І нині держава має стати групою підтримки для жінок, на яких навалилося стільки несподіваного екстремального лідерства».
За даними МОЗ 90 відсотків українців відчувають нині хронічний стрес, з яким треба боротися, каже Перша леді. Саме тому й розгортається всеукраїнська програма ментального здоров’я. Для неї знадобиться армія психологів. І тут жінки можуть бути в перших лавах уже не тільки як користувачі, а й як надавачі послуг. «Нам необхідно створити комфортний простір для безбар’єрного спілкування, забезпечити комфорт для всіх травмованих людей: і цивільних, і військових. Вони мають знайти себе в новій ситуації», — акцентувала Олена Зеленська.
Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко (на знімку) взяв участь у сесії, яка стосувалася участі жінок в українській політиці та процесі прийняття рішень. Він зауважив, що дуже часто до активних дій суспільство спонукають саме жінки-лідерки. У цьому контексті політик високо оцінив принцип квотного підходу у виборчому законодавстві. «Питання в тому, як досвід виборчих квот розширити на всю публічну службу, — зауважив він. — Бо в цій сфері картина нагадує перевернуту піраміду. Службовці найнижчого рангу — це 65 відсотків жінок. А в категорії А зі 150 службовців може бути лише дві-три жінки. Трохи краща ситуація в уряді. Мабуть відсотків 40 жінок є серед міністрів. Але як це заквотувати, поки що невідомо, бо це буде порушенням наших європейських рамок для рівного доступу до державної служби». А відтак політик бачить можливим поступальний рух у цьому напрямі саме за допомогою освіти, просвіти і просування ідей жіночого лідерства. «Зараз є вікно можливостей, — наголосив він. — Треба думати про повернення жінок, які виїхали, і в політику зокрема. Думаю, велика частина жінок залишиться вже там, але ті, хто можуть повернутися, — це точно люди з більш активною лідерською позицією. У нас з’явиться унікальний шанс повернути їх у політику та суспільне життя. Але для цього маємо поправити Виборчий кодекс, як і рекомендує ЦВК».
Олександр Корнієнко також повідомив, що народні депутати від фракції «Слуга народу» вже працюють над новим законом про партії. І закликав колег долучатися до цієї роботи, хоч поки що в парламент цей законопроект і не вносили. «Минулий закон про партії, 2000 року, відображає тодішні реалії. Це стара історія. Нам треба формувати актуальну рамку», — зауважив політик. Він нагадав, що Україна готується вступати в ЄС, а в більшості країн Євросоюзу виборче законодавство базується на партійній системі. Також, за словами Першого віцеспікера, нині йдеться і про збільшення гендерного балансу в керівництві Верховної Ради — передусім у парламентських комітетах.
«Голос України» стежить за роботою Сьомого Українського жіночого конгресу й далі інформуватиме про перебіг подій.
Цифри
За даними кадрового центру ЗСУ, нині маємо 43,5 тисячі жінок-військових. Це майже втричі більше, аніж в 2014-му.
56 відсотків новостворених бізнесів в Україні в 2023 році — це жіночі бізнеси.
Факт
У грантових конкурсах для підприємців України цього року взяли участь більше жінок, ніж чоловіків. Але водночас організатори зазначають, що жінки просять менше грошей на свої проекти.
«Під час війни жінки в Україні зробили сильний ривок у розвитку своїх лідерських якостей, стільки нового опанували, стільки на себе взяли, — зауважила Перша леді. — Тепер ми не маємо погоджуватися на другорядність чи недооцінку. Жінки-лідерки — це вже факт. Це вже не треба нікому доводити. Тепер треба жити із цим, усвідомлюючи свою цінність і права».
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.