Під час акції українських перевізників на пункті пропуску «Краківець — Корчова».

Як повідомляє Укрінформ, до акції долучилися перевізники та водії разом із транспортом, загалом до польського кордону приїхало понад 30 вантажівок. Організатори заходу — представники ГО «Міжнародні автомобільні перевізники України» — наголошують, що через військову агресію росії всі опинилися в складній ситуації і треба разом розв’язувати проблеми. Українці вдячні полякам за допомогу в цей непростий час, але війна не завершена, тому країни і надалі мають працювати разом.

Скріншот відео з сайту suspilne.media.

З Польщею ми стоїмо на одній позиції — захисту демократії, територіальної цілісності і миру

Останнім часом черги перед пунктами пропуску на україно-польському кордоні налічують до трьох тисяч вантажівок. Щоб стабілізувати ситуацію, ще наприкінці жовтня Мінінфраструктури звернулося до міністра інфраструктури Республіки Польща Анджея Адамчика. Від Посольства України в Республіці Польща надійшла інформація про намір польських перевізників розпочати блокування україно-польського кордону шляхом обмеження руху у пунктах пропуску «Ягодин — Дорогуськ», «Краківець —Корчова» та «Рава Руська — Хребенне».

За роз’ясненням ситуації, яка склалася на україно-польському кордоні, «Голос України» звернувся до заступника голови Комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури Володимира Крейденка (на знімку).

— Тенденція з пропуском вантажівок на україно-польському кордоні стала вже загрозливою... З’явилася інформація й про те, що поляки припинили пропускати навіть вантажівки з гуманітарною допомогою. Хоча сусіди стверджують, що гуманітарку і вантажі для потреб ЗСУ вони пропускають... Яка у вас є інформація?

— Справді, ситуація з пропуском вантажівок на кордоні важка. Від початку страйку польськими перевізниками кількість транспортних засобів, які проїжджають через кордон упродовж доби, щоденно зменшується. З огляду і на так складну ситуацію, ці показники є не просто критичними, а такими, що створюють економічну блокаду не лише для України, а й усіх європейських держав. Отже, питання стоїть гостро і його треба вирішувати.

На сьогодні проїзд порожніх вантажівок через автомобільні пункти пропуску на україно-польському кордоні здійснюється через ПП «Нижанковичі — Мальховіце» та «Устилуг — Зосин». А волонтери, звісно, знають уже про цю ситуацію на кордоні з Польщею. Тож у більшості випадків користуються альтернативними пунктами пропуску через Словаччину, Румунію та Угорщину. Це дає змогу зекономити час та довезти гуманітарний вантаж за призначенням без затримок.

— Невже влада нічого не робила для того, щоб ситуацію не доводити до критичної?

— Зроблено було, як на мене, усе можливе і від нас залежне. Ще 26 жовтня Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України підготувало лист на ім’я Єврокомісара з питань транспорту Адіни-Йоанни Велян щодо пошуку можливостей для підвищення пропускної спроможності ПП та представило можливі варіанти для оперативного вирішення цього питання.

З огляду на ускладнення ситуації на кордоні та з початком страйку 6 листопада надіслано повторне звернення до пані Велян щодо можливості спільної з Єврокомісією координації і пошуку шляхів вирішення ситуації.

Віце-прем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков 9 листопада мав телефонну розмову з міністром інфраструктури Республіки Польща Анджеєм Адамчиком. Того дня заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергій Деркач мав також розмову у телефонному режимі з державним секретарем міністерства інфраструктури Республіки Польща Рафалом Вебером. Предметно обговорювали вимоги польських протестувальників та шляхи розв’язання проблеми.

Крім того, Мінінфраструктури спрямувало звернення до МЗС України щодо порушення Угоди між Україною та Польщею про пункти пропуску через державний кордон з пропозицією звернутися до Республіки Польща із закликом чітко виконувати домовленості, утриматися від дій, не передбачених угодою та негайно розблокувати пункти пропуску для руху вантажних транспортних засобів.

Також 9 листопада було ініційовано проведення засідання Спільного комітету (створеного у межах Угоди між Україною та ЄС про вантажні перевезення автомобільним транспортом). Представники Мінінфраструктури тричі телефоном розмовляли з представниками DG MOVE (Генеральний директорат Європейської комісії з питань транспорту в рамках ЄС. — Ред.). Водночас Мінінфраструктури перебуває у постійній робочій комунікації з представниками міністерства інфраструктури Республіки Польща.

— І як влада Польщі реагує на дії своїх перевізників? Адже в результаті цієї ситуації страждатимуть обидві сторони...

— Представники мінінфраструктури Польщі повідомили, що 7 листопада відбулася зустріч делегації міністерства на чолі з держсекретарем Р. Вебером з польськими перевізниками та представниками протестувальників.

Керівництво мінінфраструктури Польщі довело до них інформацію про те, що виконання їхніх вимог не є можливим з огляду на відсутність вмотивованих обставин, які б цьому передували...

— Тож чого хочуть протестувальники?

— Однією з основних вимог організаторів страйку поблизу пункту пропуску «Рава-Руська — Гребенне» є повернення дозволів для здійснення міжнародних вантажних автомобільних перевезень українським автоперевізникам на в’їзд до Республіки Польща. Зазначене питання вже порушувалося під час блокування україно-польського кордону польськими перевізниками у травні цього року. І, як було раніше поінформовано Представництвом України при ЄС, Єврокомісія підтвердила, що повернення до дозвільної системи є порушенням Угоди між Україною та Європейським Союзом про перевезення вантажів автомобільним транспортом, а повернення квот на видачу дозволів українським перевізникам є порушенням ринкових відносин.

Нагадаю, що 31 жовтня 2023 року відбулася робоча комунікація представників Мінінфраструктури з представниками DG MOVE, під час якої було ще раз наголошено, що сторонами цієї угоди є Україна (з одного боку) та Європейський Союз (з другого). Цей договір був укладений з урахуванням недоступності традиційних транспортних шляхів у регіоні та нагальної потреби у забезпеченні ланцюгів постачання і продовольчої безпеки шляхом використання альтернативних автомобільних шляхів, зокрема для транспортування пального, харчових продуктів та інших товарів з України до Європейського Союзу. Для України на теперішній момент, беручи до уваги блокування морських портів та систематичні збої у функціонуванні «Зернової ініціативи» і значні пошкодження портової інфраструктури, сухопутне сполучення відіграє надважливу роль.

Важливо і те, що нині перевізники з країн ЄС, зокрема Республіки Польща, мають більш привілейовані переваги під час перевезень у межах дії угоди, адже вони можуть виконувати перевезення з будь-якої держави ЄС до України без дозволу.

— Повернення дозволів для українських перевізників — це не єдина умова?

— Не єдина. Протестувальники також вимагають введення заборони на реєстрацію в Республіці Польща транспортних компаній з капіталом з-поза меж ЄС та скасування попередньо виданих у Польщі ліцензій для компаній з капіталом з-поза меж ЄС. Ця вимога аж ніяк не в компетенції української сторони...

Крім того, польські перевізники вимагають доступу до системи «Шлях» компаніям, зареєстрованим у Республіці Польща. Цей функціонал використовується суб’єктами господарювання, зареєстрованими в Україні, для формування та ведення їх ліцензійних справ, отримання дозволів на здійснення міжнародних перевезень тощо, а отже, може використовуватися ліцензіатами, які отримали ліцензію згідно із законодавством України...

— У деяких вітчизняних ЗМІ з’явилася інформація від представників АсМАП (Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України), що і Україна, і Польща вже готують судові позови проти протестувальників. Це може допомогти розблокувати ситуацію на кордоні у пунктах пропуску?

— Судові процеси, і в Україні, і в Польщі, можуть тривати роками. Тож результат може мати лише віддалену перспективу. Рішення суду, можливо, буде через пів року, може — через два місяці чи через три. Тому, думаю, реально розблокувати пункти пропуску через суд швидко не вдасться.

Це питання лежить в економічній площині: польські перевізники виступають за повернення дозволів на перевезення, які діяли до підписання відповідної угоди між Україною та ЄС.

Народні депутати профільного комітету Верховної Ради про цю проблему і про перспективи блокування кордону говорили ще на початку листопада. Нині м’яч на боці виконавчої гілки влади. Ми постійно моніторимо ситуацію, стежимо за розвитком подій, допомагаємо чим можемо. Вже створено оперативний штаб для допомоги нашим водіям на кордоні...

— Відомо, що протестувальники подавали заявку на блокування кордону до 3 січня 2024 року. Чи вдасться домовитися раніше? Чи Україна погодиться на повернення дозволів для вітчизняних перевізників?..

— Це, напевно, неприйнятно, бо кількість вантажів в Україні збільшується, у нас є постійна потреба щось перевозити чи отримувати через польські кордони. Це найближчі і найпопулярніші у нас пункти пропуску, вони мають великий попит, і блокування цих пунктів пропуску впливає на життєдіяльність нашої держави...

Але домовитися завжди можна, головне, щоб було бажання. Повернення до практики надання дозволів українським перевізникам на перетин кордону не буде. Стосовно вимог доступу до електронної черги чи програми

«Шлях» — думаю, що це питання може обговорюватися. Ми можемо піти на поступки, щоб якнайшвидше розблокувати кордон і дати можливість і нашим громадянам, і перевізникам здійснювати ті функції, які на них покладені.

— Нещодавно у польських ЗМІ з’явилася інформація про те, що один з організаторів блокування має проросійські погляди та що його структура торгує і з білоруссю, і з росією. Чи може до цієї історії бути причетна країна-агресорка?

— Я схиляюся до думки, що не варто тут додатково втягувати «російський фактор». Нині ми говоримо винятково про економіку України і Польщі. І це питання треба розглядати саме в цій площині, в економічній. Не хотілося б вірити, що тут є «російський слід». Але зрозуміло, що від того, що ми маємо конфліктну ситуацію з нашими друзями-поляками нині, виграє російська федерація. І тут треба всім, і полякам, і українцям, зрозуміти: ми маємо допомагати одне одному, ми стоїмо на одній позиції — захисту демократії, територіальної цілісності і миру. Тому треба знижувати градус напруги і сідати говорити про точки дотику.

— Зрозуміло, що рано чи пізно маємо залагодити цю проблему. Однак нині українські перевізники і бізнес зазнають чималих збитків. Хто компенсуватиме ці втрати та чи буде Україна їх переадресовувати польській стороні?

Адже саме з вини польських перевізників потерпає українська сторона...

— Упевнений, це питання вирішуватиметься в судах, уже справді підготовлені позови. Але тепер, якщо ми не домовимося з польською стороною, не знайдемо точки дотику, матимемо ще більші втрати. Нам потрібно звертатися до інституцій Європейського Союзу, які є вищими і які виступають гарантом виконання підписаних документів, і з боку України, і ЄС.

— Втручання у ситуацію інституцій Європейського Союзу може посприяти пришвидшенню вирішення цього питання?

— Я переконаний, коли є арбітр, коли є третя сторона, яка може зіграти роль арбітра та допомогти сісти за стіл перемовин і говорити по суті, а не емоціями, це додатково грає на руку і українській, і польській стороні. Тому я переконаний: залучення представників Європейського Союзу, керівні органи якого відстежують відповідні порушення європейського законодавства, угод, підписаних Європейським Союзом, і має бути вирішальним фактором.

Тому, паралельно з переговорами, має бути апелювання до структур ЄС, які гарантують виконання угод усіма країнами — членами ЄС.

Пункт пропуску «Ягодин — Дорогуськ».

Розмовляла Ірина ШАТРОВА.