Про це під час публічної дискусії «Демократична стійкість парламенту в умовах війни: довіра та роль громадянського суспільства» повідомив Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко.

«Ми уважно вивчили звіт Європейської Комісії щодо України в межах Пакета розширення ЄС і побачили там достатньо прямі натяки щодо прийняття закону про публічні консультації, — зазначив Перший віцеспікер. — Думаю, будемо в першому кварталі виносити його в зал для того, щоб прийняти. Але треба ще раз обговорити введення певних положень цього законопроекту в дію, бо воєнний стан може не дозволити втілити деякі моменти. Утім, цей документ точно треба приймати і на його основі далі вибудовувати взаємодію».

До публічної дискусії, організованої за сприяння Програми USAID «РАДА: наступне покоління» долучилися народні депутати, працівники Апарату Верховної Ради України, громадські активісти, міжнародні експерти та представники проектів і програм міжнародної технічної допомоги. Говорили про стан та перспективи взаємодії законодавчого органу влади із суспільством в умовах широкомасштабного вторгнення. За словами директора Програми Ігоря Когута, всього до заходу долучилися майже сто організацій громадянського суспільства.

«Програма USAID «РАДА: наступне покоління» працює з жовтня 2021 року й ми дбаємо про те, щоб зберегти демократичні процедури, допомогти парламенту в його демократичній стійкості, прозорості, залученню громадян, — зауважив Ігор Когут. — Нам є сьогодні про що говорити. Парламент працює як представницький інститут, збирається в пленарному режимі, працюють комітети, проводиться величезна кількість заходів, у тому числі, й із залученням громадськості». За словами експерта, у зв’язку із воєнним станом певні перешкоди в доступі до законодавчого органу влади є й сьогодні, але особливо гостро це відчувалося на початку повномасштабного вторгнення. «Але тепер ми фіксуємо і констатуємо факт поступової відкритості парламенту. Ми повертаємося до більш звичного формату роботи», — акцентував Ігор Когут.

Те, що парламент обмежив доступ на короткий період часу в березні—квітні 2022 року, це цілком природньо, адже кожен і свої оселі на той час закривав міцніше, зазначив Перший заступник глави парламенту Олександр Корнієнко. «Ворог наступав і був уже фактично на порозі, — сказав він. — Але попри навіть таку загрозливу ситуацію парламент працював, народні депутати, хоч і в такому «тихому» режимі, але приймали рішення. Ми багато зробили на початку воєнного стану для того, щоби синхронізувати законодавство і закрити деякі прогалини в ньому».

За словами Першого віцеспікера, наші «батьки-засновники» ані в межах Конституції, ані в межах закону про воєнний стан, навіть не припускали, що у 2014 році російська федерація окупує Крим, а в 2022-му почне повномасштабне вторгнення в Україну. «Треба розуміти, що наше законодавство не було до цього готове. Та й зараз, на мій погляд, воно недостатньо готове», — акцентував Олександр Корнієнко. З одного боку, воєнний стан обмежує права і свободи громадян, зазначив він, а з іншого, незважаючи на всі пов’язані з цим станом перешкоди, наша країна рухається до ЄС і вже отримала кандидатський статус. «Звичайно, це величезні виклики, — наголосив Олександр Корнієнко. — Передусім —організаційно-правові. І ми працюємо над тим, щоб в умовах воєнного стану забезпечити якомога більшу інклюзивність, більшу участь суспільства, представників асоціацій місцевого самоврядування, профільних спільнот, якнайкраще забезпечити їх участь у прийнятті рішень, надати більше доступів і зробити це на різних рівнях. Ми робимо все для того, щоб участь представників організацій громадянського суспільства була забезпечена».

Світова пандемія навчила нас працювати дистанційно і нині парламентські комітети долучають експертне середовище до обговорення законопроектів у форматі трансляцій, зауважив Перший віцеспікер. Логіка залучення громадянського суспільства до робочих груп проста, каже він: якщо не залучити профільну спільноту на підготовчому етапі, то в залі такий законопроект просто не набере потрібної кількості голосів. «Треба вже всім політикам зрозуміти, що в Україні не вийде відмежуватися від громадянського суспільства, — акцентував Олександр Корнієнко. — Два Майдани, все, що відбувається зараз на фронті, волонтерський рух — усе це засвідчує, що громадянське суспільство є важливим політичним гравцем, який обстоює свої інтереси на всіх рівнях і, в тому числі, й у парламенті».

Олександр Корнієнко також відзначив, що серед рекомендацій Європейської Комісії можна побачити й законопроекти про лобізм. «Знаю, що він викликає багато тривог і дискусій, але думаю, ми знайдемо ту форму, яка не образить громадянське суспільство, але узаконить ті речі, на які вказує Єврокомісія, — зауважив політик. — Моя особиста думка така: виконавши ці рекомендації, Україна буде навіть у якомусь сенсі піонером, тому що в більшості європейських країн або немає такого законодавства, або воно не таке, як нам пропонують. Це один із прикладів того, що євроінтеграція буде не тільки базисом економіки та змін законодавства на наступні 5—10 років. Вона буде й додатковим важелем для більшої інклюзивності роботи влади і парламенту зокрема».

Перший заступник Голови Верховної Ради повідомив також про те, що наближається до завершення робота над новою редакцією постанови про заходи щодо парламентської реформи. Це та сама постанова, яка стала результатом роботи місії Пета Кокса в 2016 році, зазначив Олександр Корнієнко. «Майже 70 відсотків із неї виконано і тепер час ставити собі нові завдання, — наголошує він. — Уже зрозуміло, що частина тих рекомендацій до реформи парламенту, які ми обговорювали, зокрема й під час двох раундів Діалогів Моне, лежатиме навіть не в площині реформи парламенту, а в рамках Конституційної реформи». Водночас, зауважив політик, до обговорень про те, як у майбутньому варто змінювати парламент, активно долучається й громадянське суспільство.

Воєнний стан серед іншого показав і те, як багато ініціативних людей хочуть долучатися до різних процесів, пов’язаних з управлінням державою. На цьому акцентувала голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк. «Ми це відчуваємо на різних рівнях — на рівні місцевого самоврядування, виконавчої влади і в нашому комітеті, звичайно, теж», — зазначила вона.

Парламентарійка також детально розповіла про долю законопроекту, який стосується публічних консультацій. Він уже практично готовий до другого читання і був за крок до потрапляння в порядок денний. Проте народні депутати вирішили наочно довести, що публічні консультації — це зовсім не страшно. Йдеться про масштабні консультації щодо дуже важливого законопроекту, який стосується запровадження компенсаційного механізму за зруйноване і пошкоджене житло. «На сьогодні ми бачимо в Дії 560 тисяч інформаційних повідомлень стосовно 40 мільйонів пошкоджених і зруйнованих квадратних метрів», — інформує Олена Шуляк. Це дало змогу напрацювати зміни, які й стануть основою для удосконалення механізму публічних консультацій. «Ми витратили досить багато часу, але нам усе сподобалося. На наступний рік є ще питання, пов’язані з охороною культурної спадщини. І ми нині самі просимо, щоб нам допомагали проводити публічні консультації, навіть не чекаючи, коли відповідний законопроект стане законом». Водночас Олена Шуляк зазначила, що спільно з Олександром Корнієнком взяла на себе зобов’язання щодо того, щоб уже в першому кварталі 2024 року закон про публічні консультації став чинним документом.

Ведучи мову про інші ініціативи, які допоможуть наблизити громадськість до вирішення важливих питань, Олена Шуляк відзначила законопроект, який стосується народовладдя на місцевому рівні (№ 7283). Коли він стане законом, 1470 громад отримають доступ до різних механізмів громадської участі, такі як публічні консультації, електронні петиції, механізми впливу на формування бюджету місцевого рівня. Ідеться також і про обов’язкове очне звітування депутатів перед своїми виборцями. Законопроект № 8401 стосується прозорості місцевого самоврядування, доступності інформації про майно, яким володіє громада, про електронні петиції тощо.

А от для проекту змін до закону про самоорганізацію населення (№ 6319) Олена Шуляк прогнозує багато поправок. «Але впевнена, що комітет справиться і парламент справиться, тож всі ці основні механізми стануть законами в 2024 році й дадуть нашим громадянам можливість максимально долучатися до прийняття рішень на різних рівнях влади в державі», — резюмувала народний депутат.

Учасники публічної дискусії обговорили три блоки питань. Вони стосувалися демократичної взаємодії парламенту з громадянами під час війни, досвіду Комітетів Верховної Ради під час такої взаємодії та охопили сферу ініціативи неурядових організацій на підтримку демократичної стійкості законодавчого органу влади.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.