І той неочікуваний світовим співтовариством цій агресії спротив українського народу став яскравим прикладом протистояння однієї нації, що, маючи моральні авторитети, формувалася на засадах загальнолюдських цінностей, другій нації, моральна деградація якої визначилася поняттям, яке з перших днів агресії стало загальновживаним, — «орки».
На важливості ролі морального авторитету неодноразово наголошував видатний діяч релігійного та громадсько-політичного життя доби незалежності України очільник Української греко-католицької церкви Блаженніший Любомир Гузар, особистість якого стала для українського суспільства прикладом морального авторитету. «В українському суспільстві існує таке поняття, як «моральний авторитет». Цей почесний титул надають особам, які мають певний вік, високу освіту, широке знання, багато досвіду, практичну мудрість, приклад життя. Особлива прикмета таких людей — їх слово приймають, бо вважають дуже правдивим і справедливим. Може, власне це змушує інших прислуховуватися до того, що вони кажуть. Поняття «морального авторитету» дуже оправдане, бо суспільство потребує осіб, слово яких можна і треба майже беззастережно приймати. Такий почесний титул може для декого стати великою спокусою: його прагне здобути не одна особа. Це вже така людська слабість та бажання слави. Дехто навіть готовий купити його за велику ціну. Даремно, бо людина стає моральним авторитетом не з власної ініціативи — ніхто не може приписати собі такий титул, — але на підставі думки інших людей... Суспільство мусить мати абсолютно правдомовні особистості... Усі чоловіки та жінки, старші й молодші, більше чи менше вчені незалежно від професії, фаху чи заняття повинні так говорити і діяти, щоби слухач чи читач не мав сумніву щодо їх праведності в щоденному житті. Отже, кожна людина може і повинна бути моральним авторитетом», — слушно зазначав у своєму виступі Блаженніший Любомир.
Сучасні події в Україні, героїчний спротив українського народу агресії рашистської росії засвідчили, що в умовах потужної деконструкції систем цінностей, яка захопила увесь світ, і панування новітнього нігілізму — популізму, наявність моральних авторитетів в українському соціумі у період, що передував війні, стала одним із важливих чинників, котрий визначає успішність у боротьбі за ідеали демократії та свободи.
Саме наявність таких моральних авторитетів упродовж попередніх десятиліть складного, досить суперечливого періоду розбудови державної незалежності України стала орієнтиром, який допоміг українському народу не зійти на манівці, не піддатися облуді.
Наявність морального авторитету чи авторитетів в українському суспільстві довоєнного періоду, поява нових авторитетів в умовах найжорстокішого протистояння варварській агресії російської армії віддзеркалює надію, готовність української нації рухатися шляхом утвердження Української державності на засадах подальшої політичної, ідеологічної та духовної консолідації суспільства, утвердження загальнолюдських цінностей як основи свого повсякденного буття. Це тим більш важливо для молодої генерації українців, яка увійде у життя у складний для сучасного людства післявоєнний період — мати орієнтири, мати тих, до кого можна звернутися зі складними запитаннями.
У цьому контексті книга І. Коляди, О. Реєнта «Блаженніший Любомир Гузар: «Мудрець нашої нації» є суспільно актуальним і науково цінним виданням. Особливо важливо наголосити, що автори підготували та опублікували її в умовах воєнного часу. Вихід цієї книги є яскравим свідченням стійкості та міцності духу, прагненням у будь-який спосіб демонструвати рашистському агресору нескореність нашого духу, нашу інтелектуальну міць.
Постать Блаженнішого Любомира Гузара у контексті сучасних подій є достатньо значимою і може вважатися прикладом самовідданого служіння інтересам України. Постать Блаженнішого Любомира Гузара ще чекає на свого дослідника. Малодослідженість особистості митрополита визначає першорядну необхідність видань однієї з перших праць, у якій систематизовано і комплексно розкрито етапи його біографії, показано роль родини, близького оточення, патріарха Йосипа Сліпого у становленні особистості Блаженнішого Любомира.
Видання є першою спробою викласти систематизовану біографію одного з видатних громадських і релігійних діячів новітньої України.
Концептуальна ідея змісту книги — розкрити увесь період життя і діяльності митрополита. Праця складається з 15 розділів, викладених у формі історичних есе, вибудованих у хронологічно-тематичному порядку. Основні розділи висвітлюють життєві етапи митрополита Любомира Гузара. У книзі виділено найважливіші хронологічні етапи життя і діяльності Блаженнішого Любомира: дитячі роки, шкільний період з 1939 р. (включення Західної України до складу УРСР, роки нацистської окупації західноукраїнських земель та період перебування в австрійському таборі «Ді-Пі» (1944—1948 рр.); час навчання та еміграції у США (1949—1958); перебування в Італії (1969—1993 рр.); період діяльності в Україні (1993—2017 рр.) і як очільника УГКЦ, і як кардинала — емерита.
Творчою новизною авторського проєкту є не тільки висвітлення основних фактів біографії Блаженнішого Любомира, а й їх подання у контексті суспільно-політичних процесів та подій в Україні та світі упродовж ХХ століття, розкриття їх впливу та значення у житті Любомира Гузара.
Ще однією авторською новацією є спроба висвітлити роль родини у становленні особистості майбутнього митрополита (цьому присвячено окремі розділи: «Родинне коріння», «Іван Франко і родина Гузарів»); впливи на формування світоглядних цінностей таких постатей, як митрополит А. Шептицький (цьому присвячено окремий розділ «...вважаю себе послідовником Шептицького».)
Творячи узагальнюючу та систематизовану біографію з численними посиланнями, автори прагнули уникнути сухого наукового викладу матеріалу, а спробували його подати у художньо-публіцистичному стилі. Саме такий підхід, на думку авторів, робить біографічний нарис доступним і цікавим широкому загалу читачів і розрахований на різні вікові категорії — від здобувачів освіти закладів загальної середньої освіти до пересічних громадян, які цікавляться історією України, її видатними діячами.
Отже, у книзі життя і діяльність очільника УГКЦ Блаженнішого Любомира Гузара представлено на широкому тлі політичного й соціального розвитку України, української діаспори у ХХ ст. і в контексті суспільно-політичних процесів та подій і у Західній Україні, і в Центрально-Східній Європі та на Північноамериканському континенті упродовж ХХ ст., що дало авторам змогу окреслити основні етапи становлення особистості майбутнього митрополита, етапи формування його світоглядних цінностей та орієнтирів, охарактеризувати історичні обставини та роль окремих діячів і української, і світової історії у житті Блаженнішого Любомира, а також місце очільника УГКЦ у державотворчих процесах у незалежній Україні, розкрити значення його особистості як морального авторитета для українців різної генерації.
Богдан АНДРУСИШИН, доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри теорії та історії держави і права Українського державного університету імені Михайла Драгоманова.
