А без іноземних інвестицій швидко цього не зробимо. На цьому наголосив голова Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду (на знімку), який долучився до конференції «Розвиток попри війну: зерно і переробка», що відбулася у Рівному.

«Цей захід, — зазначив він на своїй сторінці у Фейсбуці, — став майданчиком для обговорення нагальних потреб, викликів агросектору та шляхів розв’язання цих проблем. Теми справді важливі. Головне — те, що ми мали змогу почути проблемні питання з перших вуст, адже ця конференція зібрала і аграріїв, і представників державної влади».

Очільник комітету розповів представникам агробізнесу про програми підтримки, що будуть реалізовані чи то продовжені наступного року. Також обговорювалися пріоритетні видатки держбюджету для АПК.

Як зазначив Олександр Гайду, на сесійному засіданні парламенту «ми ухвалили законопроект щодо страхування інвестицій від воєнних ризиків. Тепер аграріям простіше залучати кошти для зведення переробних підприємств, адже іноземні партнери будуть впевнені, що їхні кошти захищені».

Також очільник комітету розповів про нинішню ситуацію з експортом вітчизняної агропродукції.

«Звісно, зараз маємо багато викликів. Однак агрокомітет завжди порушує всі проблемні питання на міжнародному рівні. Зокрема, ведемо перемовини щодо посилення підтримки нашого агросектору», — повідомив Олександр Гайду.

Під час конференції у Рівному учасники намагалися відшукати відповіді на непрості, особливо в умовах війни, питання. Приміром, як у цей нелегкий час зробити сільськогосподарське виробництво прибутковим? Або де знайти ресурс для подальшого розвитку? Якщо йти в переробку, то в яку? Як зараз перебудувати логістику, щоб вона була актуальною після нашої Перемоги і повернення можливості морських перевезень?

Ситуація не з легких, адже за півтора року повномасштабної війни агросектор України зазнав лише прямих втрат на 8,7 мільярда доларів. А непрямі, за даними Київської школи економіки, перевищують 40 мільярдів. Розграбовано та знищено більш як тисячу аграрних господарств, зруйновано кілька сотень переробних підприємств, розмінуванню та очищенню від забруднення підлягають 174 тисячі квадратних кілометрів українських земель... Але, попри такі шалені втрати, за словами учасників конференції, агросектор залишається нескореним та незламним. Українські сільгоспвиробники продовжують показувати свою хоробрість, сіють і збирають врожай, який, за попередніми оцінками, буде не меншим, а на кілька відсотків більшим за минулорічний.

«Інколи для старту важливої справи потрібна здорова провокація, — зазначив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський (на знімку) на своїй сторінці у Фейсбуці. — Свідомо пішов на неї на конференції борошномелів «Розвиток попри війну: зерно і переробка». Запропонував обговорити ідею, яка поки що здається контраверсійною: запровадити фіскальні обмеження на вивезення з України агросировини».

На думку парламентарія, для такої дискусії саме зараз настав слушний момент.

«Свого часу саме обмеження вивезення сировини (насіння соняшника) дало поштовх для розвитку в Україні олійноекстракційної галузі, яка сьогодні є провідною у світі. Мораторій на вивезення лісу-кругляка спричинив стрімке зростання інвестицій у деревообробній та меблевій промисловості. Експортне мито на металобрухт зберегло десятки тисяч робочих місць в українській металургії. На мою думку, настав час аналізувати доцільність аналогічних заходів для інших типів сировини, що матиме значний вплив на вирішення перманентної зернової і логістичної кризи на західних кордонах. Самообмеження щодо вивезення зернових, скоріше за все, буде позитивно сприйняте нашими європейськими партнерами, чиї фермери ініціюють рухи проти української продукції. Але насамперед від цього виграє Україна», — переконаний Дмитро Кисилевський.

За його словами, частка переробної промисловості в українському ВВП наразі становить менш як 8%, а цільовим показником є 20%. Саме такий рівень є характерним для країн з високим рівнем життя. Лише переробні та високотехнологічні галузі промисловості здатні зробити нашу економіку, а державу загалом, самодостатньою, стійкою до криз і зовнішніх агресій. Це і має стати орієнтиром для довгострокової державної економічної політики.

Підготувала Галина КВІТКА.