Робота художниці Наталії Єрьоменко з Хмельницького — «Конструкція абсолютного зайва» — привертає увагу не лише розчерком пера одного з найвпливовіших українських військових, а й глибоким символізмом і своїм сюжетом. У центрі плаката — квітуюче древо українського буття, що тягнеться до сонця і силою крони руйнує все, що заважає його росту й цвітінню, — кримський міст і крейсер «москва», відомі всім знаки «руского міра».
Активістка громадської ініціативи #інфоВАРТА, партнера мистецького проєкту, Анжеліка Корнієнко зазначає, що після завершення виставки плакат з автографом Кирила Буданова виставлять на аукціон. «Усі зібрані кошти ми передамо на потреби Сил спеціальних операцій ЗСУ, для воїнів, які нині на лівому березі Дніпра тримають плацдарм і б’ють ворога». Другий примірник плаката з підписом зберігатиметься у музеї розвідки.
На виставці патріотичних артплакатів, створених у стилістиці українських декоративних розписів, представлені роботи фіналістів міжнародного конкурсу «Терени Свободи», на який надійшло понад 300 робіт — малюнки й авторські ляльки-мотанки. Проєкт об’єднав професіоналів та аматорів не лише з України, а й Франції, Чехії, Нідерландів, Німеччини, Кіпру, Норвегії. Географія українських авторів плакатів — Київ, Суми, Херсон, Львів, Черкаси, Калуш, Ніжин, Миколаїв, Кропивницький. Наймолодшому художнику — 5 років, найстаршому — 78.
«Серед учасників конкурсу багато дітей, — каже генеральна директорка музею Людмила Строкова. — Їхні роботи особливі, вони оригінальні, виконані на високому художньому рівні та сповнені щирої любові до України. У них немає смутку, і вони дарують натхнення».
Про зміст плакатів свідчать гасла, які посилюють малюнки, — «Незламний птах», «Все буде Україна», «Я в серці маю те, що не вмирає», «Народжені вільними», «Там, де моє серце», «Ми є, були і будем», «Вистояли. Боремося. Переможемо». Особливу увагу привертають сюжети Анастасії Пономарьової із Хмельницького — «603 628 кілометрів свободи» і Наталії Липи — «Херсон». У цих лаконічних роботах закодована і наша глибока історія, і народні традиції, і віра у Перемогу.
«Майже всі плакати створені з використанням шрифтів проєкту відродженої національної абетки «Рутенія. Графіка української мови», — продовжує Анжеліка Корнієнко. — Це проводить візуальний кордон між українською та російською мовами. Абетка «Рутенія» вже побувала на чотирьох всесвітніх виставках. Кожна держава має три візуальні символи — прапор, герб і абетку. Абетка — це символ маркування території. Уже кілька століть московський гражданський шрифт маркує нашу територію. Понад 30 років тому Україна відродила свою державність, нині відновлюється і наше культурне надбання — рукопис, який є однією з важливих складових історичної спадщини нашого народу».
Справою візуалізації української мови понад п’ятдесят років займається Василь Чебаник — всесвітньо відомий український художник-графік, каліграф, науковець і педагог, професор. Він і є автором оновленої на історичних національних основах абетки української мови «Рутенія».
Академік Василь Чебаник, а також директорка музею Людмила Строкова, відомий художник і викладач Олесь Соловей, представниця ГО «Українська спадщина» Людмила Чайковська від партнерів проєкту вручили фіналістам, які завітали на відкриття виставки, дипломи та подарунки. Серед нагороджених — Євгенія Задворна, Наталія Лісовська, Софія Остапчук, Вікторія Свирид, Софія Романенко. Відзнаку отримала і художник-декоратор Сумського національного академічного театру імені Михайла Щепкіна Лариса Аполлонова. Для оформлення виставки вона виготовила великоформатну витинанку «Берегиня». Ця робота, за словами організаторів заходу, анонсувала тему наступного конкурсу, який буде присвячено мистецтву української витинанки.
Фото Георгія ЛУК’ЯНЧУКА.
