Варто зауважити, що Верховна Рада нещодавно ухвалила закон № 9111, який має певним чином регламентувати волонтерську діяльність. На переконання ініціаторів нововведень, документ виправляє недоліки та прогалини в законодавстві, які мали місце, щодо ввезення гуманітарної допомоги. Нині документ на підписі у Президента...

То що чекає волонтерську спільноту, яка не покладаючи рук намагається наблизити нашу спільну Перемогу? І чи не ускладниться порядок ввезення гуманітарної допомоги в країну? По детальне роз’яснення «Голос України» звернувся до народного депутата Богдана Кицака (на знімку), який був одним з ініціаторів відповідного законопроекту.

— Чому з’явився цей законодавчий акт? Поясніть, будь ласка...

— Одразу після повномасштабного вторгнення з’явилася величезна кількість громадських та благодійних фондів волонтерської спільноти, які почали допомагати Збройним Силам України, переселенцям та іншим. До того Мінсоцполітики мало певний механізм, яким регулювалися питання ввезення гумдопомоги через реєстр її отримувачів. Однак після того, як кількість волонтерів збільшилася в сотні-тисячі разів, ця вся система перестала адекватно працювати. Тож діяльність благодійників, м’яко кажучи, випала із законодавчого поля.

— Почалися зловживання? Гуманітарку почали продавати?..

— Так, ми якраз до цього підходимо. Зрозуміло, що у лавах цієї армії волонтерів може з’явитися певна група осіб, які, користуючись прогалинами в законодавстві, починають зловживати, намагаючись якимось чином отримувати певний особистий зиск чи прибутки для власного збагачення. Я думаю, це не виняток для будь-якої сфери. Знайшлися і у нас «спритники», які під виглядом «волонтерки» почали завозити товари для продажу, почастішали випадки безмитного ввезення на територію України виробів, які потім перепродувалися фізичним особам або через різні фірми потрапляли у торговельну мережу. Усі ці історії, роздуті в інформаційному просторі, сформували хибне уявлення, наче вся волонтерська спільнота або благодійна діяльність є такою...

Тож доброчинну діяльність треба було повертати в нормативне поле, максимально мінімізувавши всі можливі ризики для будь-яких зловживань. До вирішення цього питання долучилися одразу і Мінсоцполітики, і група депутатів, які, крім законодавчої роботи, активно волонтерили самі.

Мінсоцполітики вирішило «закрити проблему» відповідною постановою. Однак урядовці це зробили трішки не так, як хотілося б волонтерам. Вона мала зайти у правове поле саме 1 грудня 2023 року... Її анонсування і викликало несприйняття у волонтерських колах...

— Що в цій постанові було не так?

— Надзвичайно жорсткі норми для ввезення товару на територію України. Приміром, якщо людина або організація захоче завезти в Україну гуманітарну допомогу і далі її розподілити по Україні, то для початку має законтрактуватися з іноземними партнерами — підписати договір. Далі цей іноземний партнер має чітко прописати, що він передає, — номенклатуру, специфікацію товару. Потім документація йде на кордон і фіксується. А коли товар потрапив би на територію держави, мали б знову укладатися додаткові угоди на розподіл цієї допомоги в Україні.

— А зараз як потрапляє гуманітарка до нас?

— На організацію пишеться лист, дається загальна номенклатура, щоб допомога йшла за спрощеною процедурою на митницю. А митниця бачить, що вантаж іде на певний фонд, далі фонд чи громадська організація розподіляє товар за призначенням або ж передає за актом на ЗСУ, потреби ВПО і таке інше...

А урядовою постановою процедуру було надзвичайно ускладнено. Окрім того, про що вже розповів, товари треба було б внести в електронну систему від відповідної організації. Це — тяганина. Такі речі, як дрони, рації, військове спорядження не можуть по два-три місяці «купатися у бюрократичних процедурах». Вони на фронті конче потрібні вже нині.

Аби цього не сталося, ми й підготували цей законопроект. Хоча одразу стало зрозуміло, що обидва нормативні документи йшли всупереч один одному. Оскільки закон має вищу юридичну силу, то після його підписання Президентом України урядова постанова втратила б свою юридичну силу. Тому Мінсоцполітики внесло її на розгляд Кабміну, щоб відтермінувати її легалізацію і адаптувати вже під норми Закону № 9111. Її введення в дію перенесли, здається, на квітень. Але урядовий документ буде вже відповідним чином узгоджений із «волонтерським» законом.

— Дозвольте ще запитати про поставку машин підрозділам ЗСУ. Вони також є предметом гуманітарної допомоги. І іноді доводилося чути від волонтерів, в тому числі зарубіжних, що доставити нашим захисникам автомобілі стало дуже непросто. Подейкували, що за супровідні документи командири деяких частин вимагали до 10 тисяч доларів... Як можете таку ситуацію прокоментувати?

— Насправді механізм доставки авто для підрозділів ЗСУ нині працює. Не знаю, хто там ускладнює процедуру, можливо, і є певні унікуми. Але, наприклад, як ми працюємо? До благодійного фонду звертаються військовослужбовці по певний автомобіль.

Прізвище свого водія, який займається пошуком і доставкою автівки, ми передаємо на систему «Шлях». А військова частина подає на митницю лист про те, що конкретний водій для такого-то фонду їде за кордон забрати певний автомобіль. Це робиться одним листом. Водій виїжджає за межі України, забирає автівку і доставляє її на військову частину за актом прийому-передачі. Транспортний засіб ставиться на баланс військової частини, яка забезпечує його пальним, платить за заміну колес, приміром, чи подальші ремонти...

Ще є така система: техніка передається від благодійних або громадських організацій безпосередньо військовослужбовцю. Але тоді автомобіль числиться на фонді, з правом користування для військово-
службовця. Однак витрачати кошти військової частини на такий автомобіль неможливо. Є величезна кількість таких авто, знаю чимало історій, коли самі військові так купують машини...

— Тобто такі автівки не можна заправляти за державний кошт, хоча вони фактично і перебувають на фронті і теж «воюють»?

— Така можливість не передбачена, адже ймовірні великі зловживання ...Це двостороння історія. З одного боку, є військові, яким цей автомобіль дуже потрібен на передовій, а з другого — є можливість для різного роду махінацій, і таких історій також дуже багато... Я переконаний, правильно, коли автомобілі ставляться на баланс військової частини і на повну використовуються для виконання різних завдань.

Ми вибрали для себе позицію: передали автомобіль на військову частину, домовилися з командиром про те, щоб цей автомобіль потрапив в управління, скажімо, конкретній людині. Ці питання легко залагодити шляхом комунікації...

Наостанок хотів би висловити особливу подяку своєму колезі народному депутату Роману Грищуку за лідерство у прийнятті «волонтерського» закону. Щирі помічники мають вільно та без зайвих проблем продовжувати підтримувати Україну!..

Фото з фейсбук-сторінки народного депутата.

Що треба знати волонтеру про новий порядок ввезення гуманітарної допомоги

Основні положення закону № 9111

1. Надано можливість передачі транспортних засобів як гуманітарної допомоги військовослужбовцям, якщо вони використовуються під час заходів з оборони України, безпеки населення та захисту інтересів держави.

2. Надано статус гуманітарної допомоги товарам, які придбані за кордоном та задекларовані при ввезенні як 
гуманітарна допомога за умови їх 
безоплатної передачі набувачам, якщо вони передані впродовж 90 днів з моменту ввезення. Це знижує ризики для керівників фондів та спрощує облік такої допомоги.

3. Розширено перелік отримувачів гуманітарної допомоги — додано державні та комунальні підприємства, установи, організації, органи місцевого самоврядування, ДСНС, дипломатичні та консульські установи, представництва міжнародних організацій, іноземні неурядові організації без статусу юрособи.

4. Після набрання чинності цим законом КМУ зобов’язаний запустити електронну систему обліку гуманітарної допомоги.

5. Уточнено порядок зміни отримувача (набувача), перерозподілу та повернення донору гуманітарної допомоги.

6. Щомісячні звіти не подаються, поки не буде створено автоматизовану систему реєстрації гуманітарної допомоги. Коли це станеться, тоді звіти будуть подаватись в електронну систему. Такий запуск планується з 1 січня 2024 року.

7. Визначено загальні засади порядку забезпечення гуманітарною допомогою для потреб енергетики військових адміністрацій, суб’єктів господарювання у сфері енергетики, підприємств критичної інфраструктури, органів влади.

8. Після скасування воєнного стану КМУ може на три місяці продовжити спрощений порядок обліку та контролю за розподілом та цільовим використанням гуманітарної допомоги.

9. На момент дії воєнного стану отримувачі гумдопомоги набувають такий статус незалежно від їх включення до Єдиного реєстру. Отримувачі можуть втратити такий статус, якщо порушили вимоги законодавства. Вимоги будуть прописані КМУ додатково.

Усі підзаконні акти/постанови будуть приведені у відповідність згідно з новим законом.

Вл. інф.