Серед них листи, надіслані з сибіру політв’язнями та депортованими, зокрема й українцями.
Заявку до ЮНЕСКО щодо номінування листів на бересті з сибірських таборів та поселень, написаних і відправлених адресатам у 1940—1960 рр., до Списку «Пам’ять світу» від імені інституцій пам’яті України, Латвії, Литви, Естонії та Польщі подала наприкінці листопада Національна комісія Естонської Республіки у справах ЮНЕСКО. Номіновані документи нині в архівах 31 інституції пам’яті.
У Міністерстві культури та інформаційної політики зазначають: «Подання листів, що зберігаються у Національному музеї історії України у Другій світовій війні, Музеї тоталітарних режимів «Територія Терору» та Тернопільському обласному краєзнавчому музеї, до Списку ЮНЕСКО — це результат співпраці Міністерства культури та інформаційної політики України й Міністерства закордонних справ України за сприяння Нацкомісії України у справах ЮНЕСКО».
До процесу підготовки заявки від України активно долучився Національний музей історії України у Другій світовій. Заклад став своєрідним методологічним центром, допомагаючи ініціаторам відшукати матеріали та підготувати необхідні документи.
«У результаті кількамісячного дослідження, проведеного нашими співробітниками, з’ясувалося, що листи та інші тексти, написані на бересті з таборів, є досить рідкісним явищем для Музейного фонду України, оскільки постійні репресії та переслідування родин політичних в’язнів змушували тримати у сховку такі предмети та не оприлюднювати їх. Тож наразі артефакти виявлено лише в трьох музеях України — Національному музеї історії України у Другій світовій війні, Музеї тоталітарних режимів «Територія Терору» та Тернопільському обласному краєзнавчому», — зазначають у закладі.
У фондах музею зберігся лист Марії Гуменюк із села Яворів (нині Косівського району Івано-Франківської області) до старшої сестри Параски, написаний 8 листопада 1946 р. на березовій корі в інтинському виправно-трудовому таборі, одному з підрозділів у структурі гулагу в республіці комі.
Як повідомляють у Музеї війни, за родинною легендою Гуменюків, наприкінці жовтня 1945 р. неподалік Яворова потрапив у засідку та загинув під час сутички з опергрупою нквс коханий Марії — сотенний УПА Іван Шкондеюк («Святослав»). Коли оперативники тягнули на мотузці його неживе тіло повз село, Марія не стрималася й вигукнула: «Вбивці!». Її одразу було заарештовано. На допитах, що тривали впродовж шести місяців, вона була змушена зізнатися, що має стосунок до ОУН, але жодного прізвища місцевих підпільників не видала.
Дівчина була засуджена до 10 років виправно-трудових таборів гулагу та 5 років на спецпоселенні. З того страшного дня доля подарувала їй лише 5 років життя — Марія померла у 1950-му. Похована на табірному цвинтарі біля підніжжя гори імені шмідта на околиці норильська. Реабілітована посмертно у 1992 році.
«Сестра Марії дбайливо зберігала листи в окремій в’язочці, а два з них, написані на бересті, поклала в скляну банку та заховала в хліві, в яслах для худоби. Коли в 1951 р. опергрупа мгб у зв’язку з підозрою, що родина прихильна до українського визвольного руху, робила обшук у їхній садибі, було конфісковано всю в’язку листів, окрім захованих у хліві. Лист до фондів Музею війни передав Василь Гуменюк — племінник Марії, дослідник збірки негативів УПА (1945—1951 рр.), автор-упорядник книжки-альбому «Яворівський фотоархів УПА», — повідомляють у музеї.
На листі, написаному на бересті каліграфічним почерком, можна прочитати: «Дорогенька, сестричко. Посилаю тобі щирі побажання на цій скромній корі з сибірської берізки. Ця берізка оповість Тобі про наше горе та пережите. Вона рівно з нами ж терпить цей острий клімат та вразливі північні вітри. Марія. 8.11.46».
Список ЮНЕСКО «Пам’ять світу» охоплює документальну спадщину світового значення і містить 558 найменувань, зокрема п’ять елементів, пов’язаних з Україною. Це — документальна спадщина «Колекція єврейського музичного фольклору (1912—1947)», подана Україною та внесена до списку в 2005 році; «Архіви Радзивіллів та Несвижська бібліотечна колекція», подані спільно з Фінляндією, Литвою, Польщею, рф та білоруссю в 2008 році та внесені до списку в 2009-му; «Акт Люблінської унії», поданий Україною спільно з Польщею, Литвою, білоруссю і Латвією в 2016 році та внесений до списку в 2017-му; «Документальна спадщина, пов’язана з аварією на Чорнобильській АЕС», подана Україною в 2016 році та внесена до списку в 2017-му; «Документальна спадщина Бабиного Яру», внесена до списку в 2023 році.
Фото з сайту Національного музею історії України у Другій світовій війні.
