Генеральна Асамблея ООН у 1985-му запропонувала урядам щороку 5 грудня відзначати Міжнародний день добровольців в ім’я економічного та соціального розвитку. В Україні рух добровольців-волонтерів набув небаченого ніде масштабу під час Революції Гідності й з початком розв’язаної росією війни на Донбасі. Волонтерство по-українські — це не кілька годин суспільно корисної праці на тиждень. Це вир, це другий фронт, який ми відкрили, можливо, на початках навіть не усвідомивши цього.
Тоді, по суті, народні інтенданти підставили плече державі та взяли на себе забезпечення української армії — від форми і засобів індивідуального захисту до автотранспорту, дронів і багато чого необхідного нашим захисникам.
Цю місію актив патріотично налаштованого суспільства виконує досі, вважаючи її зоною власної відповідальності за Україну, її державність і майбутнє.
На знімку: волонтерський осередок «Голос Життя» ліцею «Голосіївський» № 241 міста Києва виробляють маскувальні чохли та сітки для наших захисників.
Долучайтеся до допомоги донатами на тканину: 4441114404962621 (Міхєєва Марія Євгеніївна).
Фото з відкритих джерел.
У нашої спільної справи є ім’я — відповідальність
Волонтерська діяльність колективу журналістів парламентської газети «Голос України» із часом набула нових форм та розширила географію. Частиною унікального руху людей, котрі свій талант, час, енергію спрямували на вирішення нагальних проблем суспільства, на підтримку революційних змін у країні та на захист Вітчизни від дикої орди «старших братів», став колектив парламентської газети «Голос України». Того вже далекого 2014-го хтось із журналістів їздив на передову, відвозив туди військову форму, берці, шоломи, яких тоді дуже не вистачало, хтось збирав гроші на придбання стрімкамери на замовлення «Азову», на лікування поранених, пошив прапорів. Від «голосоукраїнців» та членів патріотичної громадської організації «Соловецьке братство» у різні підрозділи надійшло більше 100 стягів: як просили військові — синьо-жовтих і червоно-чорних.
Волонтерська діяльність колективу журналістів із часом набувала нових форм та розширювала географію. Ми доклалися до придбання тепловізорів і дронів для ЗСУ, один із «Мавіків-3» власним коштом самотужки придбала наша колега.
Наша допомога надходила захисникам Іловайська і Дебальцевого, потім посилки з усім необхідним — теплими речами, спорядженням, ліками, смаколиками — пішли у Маріуполь, Волноваху, Курахове, Мар’їнку, Авдіївку, Куп’янськ, на Херсонщину. Звідти, від 72-ї ОМБр, 14-ї ОМБр, 128-ї бригади, артдивізіону «Азов» та інших підрозділів у Київ, на адресу редакції, надійшли листи вдячності, десятки грамот, прапори, вимпели, футболки з автографами комбригів і рядових бійців. Їх у редакції отримали найактивніші волонтери — Олексій Кустовський, Лариса Гончаренко, Наталка Яременко, Надія Сміян, Олена Горбунова, Алла Додатко, Віталій Суддя, Дмитро Шевчик, Ольга Вауліна, Наталка Філіпчук, усі працівники відділу редагування на чолі з керівником підрозділу Валентиною Восколович — Галина Каблак, Наталія Дичко, Юлія Ващенко, Альона Тимошевська, Анна Сергійчик, Тетяна Лук’янова, Юлія Лук’янова.
Нашими зв’язковими, які забезпечували взаємодію ЗСУ і нашого волонтерського підрозділу, усі ці роки були історик, нині військовослужбовець штурмової бригади 9-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України Олег Корнієнко, капелан, офіцер ЗСУ Дмитро Каран, наш давній друг, волонтер із великої літери, художник Олег Ганжа. Днів десять тому Олег, який за роки волонтерства добру сотню разів побував із місією на сході та півдні, встановлював там пам’ятники загиблим героям, забирав із редакції чергову посилку для бійців. Тепер він, на превеликий жаль, у Небесному легіоні — від перенапруження зупинилося серце великого патріота і великої людини, яка ніколи не очікувала ніякої іншої винагороди за свою нелегку працю, окрім Перемоги.
У нашої довгоочікуваної Перемоги є ім’я — це ЗСУ і український народ. Це і кожен із нас, хто тримається у ці важкі часи за Україну і тримає державу на своїх плечах. Хто єднається, гуртується, працює заради нашої спільної справи — знищити ворога і зберегти країну.
ДОВІДКОВО
Волонтери (добровольці) — це люди, які свій вільний час витрачають на благо суспільства.
У Всесвітній декларації добровольців сказано, що вони мають право присвячувати свій талант, час, енергію індивідуальним і колективним акціям, не очікуючи винагороди.
На знімку: волонтер Олег Ганжа (другий ліворуч) із бійцями ЗСУ, листопад 2023 року.
Світлана ЛЕЛІТКА.
Фото надано автором.
