Саме так вона вирішила віддати шану воїнам-митцям, які нині поставили на паузу своє мирне життя і пішли боронити нас з вами.
Як назначила Ганна під час відкриття виставки в Національному музеї «Київська картинна галерея», поштовхом стала розповідь подруги про спільного знайомого, який із перших днів повномасштабного вторгнення залишив свою мирну професію і пішов на війну.
Ось сидить Іларіон Павлюк і напруженим поглядом вдивляється в далечінь, бо ж там десь у нашому степу ворог (на знімку вгорі).
А це журналістка, письменниця, народна депутатка, а нині — командир підрозділу Тетяна Чорновол зі своєю «Стугною». Справжня амазонка (на знімку).
Тут і сонячний і світлий актор Олександр Печериця. До речі, воїн-митець, який захищав Київщину, потім Харківщину, а тепер на іншому напрямку, саме в день відкриття виставки був у столиці тож не міг не завітати до Картинної галереї (на знімку з авторкою портрета Ганною Криволап).
У соліста балету Олександра Шаповала за спиною чи то театральні лаштунки, чи то, якщо придивитися, наша рідна земля. Він тепер охороняє нас і Батьківщину в небесному війську.
А цей впевнений чоловік — Сашко Положинський. Він попри війну і службу в ЗСУ міцно тримає також мікрофон, адже культурний фронт нині важливий як ніколи.
Ахтем Сеітаблаєв видався мені справжнім рицарем, який, як архангел Михаїл, своїми червоними крилами готовий закрити всіх нас від пітьми.
На виставці також представлені роботи із циклу «Стрічки». Їх Ганна Криволап почала писати ще в довоєнні роки. Це було звернення до традицій, до нашої історії. І якось так вийшло, що такі різні роботи несподівано, але абсолютно природно зійшлися у цьому проєкті, утворивши експозицію «Пульс любови». Утім, як каже пані Ганна, стрічки воєнного часу несуть уже інші сенси, вони нагадують стрічки для маскувальних сіток, які плетуть своїм синам і донькам невтомні матері тут, у тилу. Вони ніби віддаляють минуле від майбутнього і водночас закладають нові сенси в нашу Перемогу.
Якщо ж говорити про портрети, то в роботах авторка використовує багато темно-синього чи глибокого фіолетового кольору. Це ті кольори простору перед світанком, коли ось-ось має зійти сонце. І воно обов’язково зійде над Україною, аби здолати пітьму, яку приніс нам лютий ворог.
Виставка триватиме до 17 січня.
Фото автора.
