Верховна Рада ухвалила звернення до держав – членів Європейського Союзу та інституцій ЄС щодо підтримки відкриття переговорів про вступ України до Європейського Союзу (№10315). Відповідну постанову підтримали 292 народні депутати.
Підтверджуючи незворотність обраного Україною курсу на набуття повноправного членства в ЄС та наголошуючи, що цей, закріплений у Конституції курс є екзистенційним вибором українського народу, який він укотре підтвердив та відстоює у неспровокованій і невиправданій загарбницькій війні рф проти України, Верховна Рада звертається до національних парламентів, урядів держав – членів ЄС та його інституцій із закликом: продовжити стояти пліч-о-пліч з українським народом у його боротьбі як за державний суверенітет України та відновлення територіальної цілісності у межах її міжнародно визнаного кордону, так і за загальноєвропейські цінності, демократію, плюралізм, право націй вільно обирати шлях свого розвитку. Верховна Рада закликає друзів України підтримати її прагнення щодо вступу до ЄС шляхом прийняття рішення про відкриття переговорів про членство України в Європейському Союзі під час засідання Євроради 15 грудня 2023 року.
Перед цим парламент в цілому 244 голосами ухвалив законопроект «Про внесення змін до Закону «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» (№10140-д), який був серед вимог Єврокомісії.
Як повідомив народний депутат Олексій Гончаренко («ЄС»), цей законопроект передбачає: зміну строку, до якого суддя зобов’язаний щорічно подати декларацію родинних зв’язків і декларацію доброчесності з 1 лютого на 1 травня; врегульовує норму, що на посаду судді не може претендувати особа, яка обіймає посаду члена Вищої ради правосуддя (ВРП), члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ); уповноважує ВРП затверджувати Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) після погодження з ВККСУ, Радою суддів України та Громадською радою доброчесності (ГРД).
В цілому народні депутати проголосували й законопроект «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо криміналізації контрабанди товарів та підакцизних товарів, а також недостовірного декларування товарів» (№5420).
За словами першого заступника голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослава Железняка, в сесійній залі було підтримано проект, який напередодні затвердив комітет з урахуванням зауважень бізнесу. Відтак в проекті в п’ять разів піднято поріг для товарної контрабанди, вдвічі для підакцизних товарів. Документ вступить в силу з 01 липня 2024. Це, за словами політика, дедлайн для МВФ, коли має відбутися перезавантаження БЕБ.
«Крім того, враховано численні наполягання бізнесу щодо зазначення умисної форми вини, виключно за наявності якої може відбуватися кваліфікація дій як злочину», – уточнив народний депутат, додавши, що проектом суттєво обмежено можливі випадки притягнення до відповідальності за «контрабандними» статтями за подання документів із неправдивими відомостями. «У зміненій редакції вони мають бути підставою для переміщення товарів, мають підлягати обов’язковому декларуванню відповідно до митного законодавства, а також мати вплив на визначення розміру митних платежів чи дотримання заходів нетарифного регулювання», -- повідомив Я.Железняк.
Не обійшлося цього дня й без кадрових перестановок. Так, Верховна Рада затвердила народного депутата Ярослава Юрчишина («Голос») на посаду голови Комітету з питань свободи слова.
Парламент в цілому підтримав (274 «за») і законопроект про виплату грошової допомоги в разі загибелі військового. Йдеться про проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання правовідносин, пов'язаних з призначенням, отриманням одноразової грошової допомоги та наданням пільг деяким категоріям осіб» (№9226).
Цим законопроектом пропонується, зокрема, надати право військовим та працівникам ДСНС визначати частки отримувачів одноразової грошової допомоги за заповітом та передбачити її виплату всім членам родини загиблих бійців.
Право на виплату мають:
-діти загиблого (померлого), у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблого (померлого) та народжені після його смерті;
-діти, щодо яких загиблого (померлого) було позбавлено батьківських прав;
Також на виплати мають право:
-батьки (усиновлювачі);
-онуки;
-жінка або чоловік, з яким загиблий (померлий) проживали однією сім’єю, але не перебували у шлюбі між собою, за умови, що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;
-утриманці загиблого (померлого).
За основу народні депутати ухвалили також законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення правового регулювання питань, пов’язаних із забороною відчуження об’єктів нерухомого майна, придбаних (у тому числі проінвестованих/профінансованих) з використанням житлового сертифіката на придбання об’єкта житлової нерухомості» (№10208).
Як зазначається у пояснювальній записці до проекта, документ створює правові підстави для:
-передачі отримувачем компенсації в іпотеку житла, що придбане з використанням житлового сертифікату, з метою забезпечення виконання своїх зобов’язань за рахунок такого житла;
-розширення можливостей отримувачів компенсації щодо задоволення своїх житлових потреб шляхом залучення до оплати різниці вартості житла кредитних коштів;
-звернення стягнення на житло, що придбане з використанням житлового сертифіката.
В цілому було схвалено й законопроект «Про внесення зміни до розділу XV «Прикінцеві положення» Закону «Про Національний банк України» (№10023), яким Нацбанку надається право передавати Міноборони майно, набуте у рахунок погашення боргу за наданими банкам кредитами для підтримки ліквідності.
У першому читанні парламент підтримав також законопроект «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів щодо встановлення адміністративної відповідальності за порушення вимог або невиконання деяких заходів правового режиму воєнного стану» (№10195), яким передбачено адміністративну відповідальність за порушення громадянами комендантської години та порушення суб’єктом господарювання встановлених на відповідній території спеціального режиму світломаскування або режиму роботи під час дії воєнного стану.
Насамкінець парламент не підтримав звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів незаконної діяльності у сфері фінансових послуг та ринків фінансових послуг, які здійснюються з використанням інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем та електронних комунікаційних мереж про виконану роботу. Проміжний звіт підтримали лише 215 обранців, тож ТСК припиняє свою роботу.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
