Таку назву мав круглий стіл, що відбувся під головуванням народного депутата, голови підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Анатолія Остапенка.
Саме під час інформаційної кампанії, безпосереднього спілкування всіх зацікавлених сторін і з’являються виважені та реальні напрацювання щодо розв’язання тих чи інших проблем, зауважив А. Остапенко. І додав, що ветеранська політика, яка останнім часом широко обговорюється в суспільстві, буде одним із найважливіших питань після нашої Перемоги, зокрема й тому, що кількість осіб, залучених до оборони нашої держави, збільшується.
«Орієнтовна кількість ветеранів може сягнути мільйона, можливо, навіть більше. А якщо врахувати членів сімей наших Захисників, то, за нашими розрахунками, це буде понад три мільйони осіб», — зазначив він.
«Ми не маємо права на помилку, маємо зробити все, щоб забезпечити гідне життя наших Захисників та Захисниць, членів їхніх сімей та членів сімей загиблих Героїв. Тому лише в співпраці ми зможемо зрушити це питання в правильному напрямку», — констатував А. Остапенко.
Як справи з ветеранською політикою на Кіровоградщині, присутнім розповіла заступниця начальника Кіровоградської обласної військової адміністрації Катерина Колтунова. За її словами, робота з ветеранами, військовими, Захисниками та Захисницями, з родинами військових, загиблих, безвісти зниклих, полонених є пріоритетною для регіону.
«Наші Захисники та Захисниці щодня дивують не лише співгромадян, а й увесь світ своєю стійкістю. Але будні війни жорстокі — це кров, піт, біль. Тому країна має шанувати подвиг військових не лише під час служби, а й після демобілізації, коли військові стають ветеранами», — зауважила вона.
За словами Катерини Колтунової, у 48 територіальних громадах області створено ветеранські хаби, які допомагають звільненим зі служби за станом здоров’я інтегруватись у суспільне життя. «Фахівці хабу працюють на території простору, а також виїжджають за місцем проживання ветеранів та членів сімей загиблих військових. Основними завданнями та функціями ветеранських хабів є вирішення потреб ветеранів, надання правової психологічної допомоги, соціального захисту, допомоги щодо працевлаштування та розв’язання побутових проблем. Також у фокусі уваги хабів перебувають родини загиблих, безвісти зниклих та військовополонених», — повідомила вона.
В області (Кропивницький) також діє «Центр-Ветеран». У цьому комунальному закладі ведуть облік Захисників і Захисниць, членів їхніх родин, родин загиблих чи померлих, полонених та зниклих безвісти. Надають соціальну допомогу й підтримку. Там також сприяють задоволенню першочергових потреб, співпрацюють з міжнародними партнерами, моніторять проекти й гранти.
Водночас учасники заходу говорили і про шану, яку належить віддати загиблим Захисникам та Захисницям. У цьому контексті народний депутат, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова Євген Брагар акцентував увагу на нещодавно ухваленому парламентом законопроекті про Національне військове меморіальне кладовище. Це питання, за словами депутата, недостатньо проговорюється з боку влади.
«Навколо цього виникли певні спекуляції. Питання розташування кладовища справді досить складне. В Києві було декілька місць, де громадські активісти хотіли б розмістити це кладовище. Але з тих чи інших причин усі були відхилені. Серед таких були Лиса гора, Співоче поле. Але найбільша дискусія виникла навколо урочища Биківня. На тому місці розстрілювали в часи сталіна, Другої світової війни. Там дуже багато поховань, які досі є нерозвіданими. Там свій останній спочинок знайшли багато діячів національного відродження, польських солдатів, які також були розстріляні радянською владою. Також там досить високий рівень грунтових вод», — зазначив Є. Брагар.
Тож депутат назвав нове місце для кладовища — село Гатне — більш вдалим для поховання. «Номінально ця точка розташована за межами міської зони, але для родин загиблих вона є більш вдалою. З погляду транспортної доступності Гатне є більш зручним, ніж Биківня. Тому підтримую проголосований Верховною Радою закон щодо створення Національного військового меморіального кладовища», — констатував він, висловивши сподівання, що невдовзі там з’явиться меморіальне кладовище, де ми зможемо віддавати шану нашим Захисникам.
