Як йдеться на сайті Європарламенту, депутати ухвалили відповідну резолюцію, за яку проголосували 486 європейських політиків, 99 – проти, ще 58 – утрималися, передає Укрінформ.

«Депутати закликали Європейську раду на зустрічі 14-15 грудня ухвалити рішення та відкрити переговори про розширення з Україною і Республікою Молдова. За умови певних кроків у сфері реформ такі переговори про входження мають також бути відкритими з Боснією і Герцеговиною, а Грузія має отримати статус країни-кандидата», – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, депутати Європарламенту привітали той факт, що багато країн виявляють інтерес до входження в Європейський Союз, усвідомлюючи при цьому, наскільки серйозних зусиль потребує підготовка до такого членства. Вони також привітали бажання Вірменії стати ближчою до Європейського Союзу.

Резолюція закликає ЄС встановити чіткі часові рамки для країн-кандидатів, які мають завершити переговори про входження до ЄС до кінця цього десятиліття.

Водночас депутати наголосили, що не може бути жодного «пришвидшеного шляху» до членства, оскільки країни-кандидати мають повною мірою відповідати Копенгагенським критеріям та продемонструвати змістовні і тривалі зобов’язання у сфері дотримання демократії, верховенства права, прав людини, поваги та захисту меншин, в економічних реформах тощо.

«З огляду на агресивну війну Росії проти України (процес) розширення набуває навіть більшої стратегічної важливості, він є одним із найпотужніших геополітичних інструментів, які ЄС має у розпорядженні… Депутати назвали його стратегічною інвестицією в мир та безпеку, а також рушієм для (поширення) демократії та європейських цінностей по усьому континенту», – наголошується у повідомленні.

Депутати Європарламенту окремо закликали запровадити у майбутньому складі Європейської комісії посаду єврокомісара з розширення та забезпечити, щоб проблеми у двосторонніх відносинах між країнами були чітко відокремлені від політики розширення ЄС.

«Депутати рішуче засудили заяви прем’єр-міністра Угорщини стосовно відкриття переговорів про членство з Україною, а також зміни в політиці цієї країни стосовно Косово. Заяви Орбана перешкоджають процесу розширення ЄС, – попередили депутати, нагадуючи Раді ЄС про потенційно негативні наслідки передання головування в Раді ЄС до Угорщини у липні 2024 року», – зазначається в інформації.

Резолюція також наголошує на необхідності внутрішніх реформ в ЄЄ, які мають тривати паралельно з ходом процесу розширення. Це має надати ЄС спроможність ефективно інтегрувати нових членів, включаючи запровадження механізмів голосування за принципом кваліфікованої більшості. Такий принцип має застосовуватися, зокрема, під час ухвалення рішень у сфері зовнішньої політики та безпеки ЄС, а також у сферах, що стосуються процесу розширення.

Як повідомлялося, 14-15 грудня в Брюсселі відбудеться зустріч глав держав та урядів країн ЄС, які мають розглянути надважливі для України питання. Йдеться про рішення ЄС розпочати з Україною переговори щодо членства та виділити 50 мільярдів євро в бюджеті ЄС на 2024-2027 роки для створення так званого Українського фонду, що дозволить надати України фінансову стабільність в умовах війни і допоможе у відновленні.