Так само йти на прийом до лікаря, якому довіряємо. Фахівці високої кваліфікації і сучасна матеріально-технічна база лікарні — це те, що передусім цікавить пацієнтів, зокрема іноземців. Вони уже лікуються у нас — перших пацієнтів з-за кордону прийняла Вінницька обласна клінічна лікарня імені Пирогова, комунальний заклад облради. Як розвивають медичний туризм, розповів «Голосу України» керівник лікарні Василь Паненко.

Про рівень фахівців і матеріально-технічне забезпечення свідчать конкретні факти: останнім часом тут здійснили хірургічні втручання найбільшої складності — одному з пацієнтів пересадили серце, ще трьом — печінку, 12 пацієнтам трансплантували нирку. Про це кореспондент «Голосу України» дізнався із розмови з Василем Паненком. Щоправда, послуги з трансплантології надають тільки громадянам нашої держави. Але це поки що, вважає співрозмовник. Така галузь медицини розвивається швидко, тому у неї велике майбутнє.

На початку спілкування керівник лікарні зробив уточнення. Повідомив, що поняття «медичний туризм», про що ми вели мову, відсутнє у нашому законодавстві. Втім, його використовують пацієнти. Тих, хто їде на лікування у зарубіжні країни, інколи називають медичними туристами — аналогія з туристами, які подорожують світом. Знають про медичний туризм і наші лікарі, зокрема ті, які працюють у вінницькій «пироговці». Василь Паненко упевнений в тому, що з часом іноземних пацієнтів у нас побільшає. Що необхідно для цього і чи так уже потрібні закладу та загалом вітчизняній медицині такі «туристи»?

Досьє «Голосу України»

Василь Паненко закінчив Вінницький медичний університет імені Пирогова. Окрім того, навчався в інших вишах, де здобув фах магістра економіки, магістра права та магістра менеджменту. Удостоєний звання «Заслужений лікар України», нагороджений Грамотою Верховної Ради України. Тривалий час очолював колектив Вінницької обласної дитячої лікарні, обирався депутатом Вінницької міськради. Із грудня 2022 року — директор обласної клінічної лікарні імені Пирогова. За його безпосередньою участю у медичному закладі активно розвивається трансплантологія, упроваджуються інші сучасні методи лікування. Завдяки своїм лідерським якостям та цілеспрямованості зумів запросити працювати у колективі відомих у державі лікарів, зокрема у галузі хірургії.

На послугах багато не заробиш

«Кожна держава зацікавлена у медичному туризмі, бо це зміцнює економіку, — каже Василь Паненко. — Саме з цією метою намагаємося розвивати такий напрям у роботі нашої лікарні. Йдеться про підвищення економічних, фінансових можливостей завдяки отриманню коштів зі ще одного джерела, не передбаченого дотепер.

Важливо, що держава не забороняє лікувати іноземців. Є постанова уряду № 121 від 2014 року зі змінами 2020 року, яка регламентує надання медичної допомоги іноземцям та особам без громадянства. Саме цим документом ми користувалися, коли оперували в себе зарубіжних пацієнтів».

У згаданому документі обумовлено, що всі витрати на лікування іноземних громадян мають бути відшкодовані ними або юридичними особами, які їх представляють, наприклад страховими компаніями. Там зазначені тарифи на надання послуг.

— Тож кошти за лікування іноземців залишаються у медичному закладі? — запитую співрозмовника.

— Ні, — каже Василь Паненко. — Ми зобов’язані повернути їх державі. Але якщо використаємо на лікування більше, ніж передбачено тарифом НСЗУ, то ті витрати залишаться у нашому закладі.

Співрозмовник уточнює: «Є речі, які не передбачені тарифом. Це стосується дорогих виробів, наприклад, у травматології чи серцево-судинній хірургії. Їх може закуповувати або сам іноземець, або лікарняний заклад. Тоді кошти залишаються лікарні. На медичних послугах багато не заробляємо, бо їх рентабельність невисока».

— Якщо лікарня нічого не заробить або цей заробіток буде незначний, у чому тоді зацікавленість лікувати іноземців?

— Більше пацієнтів — більше роботи для колективу: лікарів, медичних сестер, молодшого медперсоналу, інших співробітників, — розповідає директор медзакладу. — Навіть якщо лікарня не заробляє великих коштів, усе одно отримує відшкодування на витрати, а головне, повторюю, надає робочі місця.

При збільшенні кількості медичних послуг зменшується їх собівартість, вони стають рентабельніші. І навпаки — при меншій кількості послуг маємо більше витрат.

«Якби ж вони знали...»

Вартість медичних послуг у вінницькій «пироговці» значно нижча, ніж за кордоном. На цьому наголошує Василь Паненко і пояснює за рахунок чого це відбувається.

«Витратні матеріали у нас і в них коштують приблизно однаково, — каже він. — Медикаменти теж не істотно відрізняються, а ось оплата роботи лікарів значно нижча, ніж за кордоном. Тому й вартість послуг у нас нижча. Така само ситуація у стоматології. До українських дантистів приїжджають пацієнти з-за меж держави. Будуть їхати і до наших фахівців».

— Що заважає їм це робити?

— Напевне, мало інформації, недостатня поінформованість у їхньому просторі, — каже Паненко. — На мою думку, це одна з головних причин. Вони мало обізнані з рівнем нашої медицини. Наприклад, умови перебування у стаціонарі у нашому хірургічному корпусі мало чим відрізняються від тих, які є у деяких зарубіжних країнах. Якби за кордоном знали, що у нас лікування дешевше, з’явилися б охочі приїхати. Та й черги у нас коротші, ніж у них. У зарубіжних клініках можна місяцями чекати на прийом до фахівця. У нас такого немає.

Мовний бар’єр — також перешкода. Але нині не проблема знайти перекладача.

Співрозмовник вважає, що необхідно пропагувати за кордоном наші медичні послуги. Робити це слід на державному рівні.

Інформація до роздумів

Операція на серці, печінці, органах черевної порожнини будь-якої складності, включно з видаленням метастазів — і це ще не весь перелік послуг, які можуть надавати іноземцям в обласній лікарні імені Пирогова.

Лікують складні випадки захворювань у травматології, ортопедії, урології, гінекології та щелепно-лицевій хірургії. Це ті втручання, які у лікарні виконуються на високому рівні досвідченими фахівцями з використанням сучасного обладнання.

Професор за операційним столом

Кваліфіковані кадри і сучасна матеріально-технічна база — це те, що забезпечує надання якісних послуг пацієнту. На цьому декілька разів наголошував під час розмови Василь Паненко. У лікарні оперують хірурги, добре знані в державі. Не так давно у колективі почав працювати відомий хірург-гінеколог зі званням професора. У цьому році також залучили фахівців за напрямами щелепно-лицьової хірургії, печінки, анестезіології, урології, травматології. Всі вони працюють за сучасними методами.

«Залучили їх до роботи у нашому закладі, щоб надавати медичну допомогу кращої якості, — розповідає Василь Паненко. — Хоча спочатку таке уявлялося складно. Але коли постало питання, що це треба зробити, ми це зробили».

На запитання, як це вдалося, співрозмовник відповів коротко: «Запропонували кращі умови — і лікарі погодилися на них».

До проведення складних операцій залучають фахівців з провідних клінік. Вінничанам допомагали оперувати хірурги з Інституту серця разом з його керівником Василем Лазоришинцем. Тут працювали фахівці зі столичної лікарні «Феофанія». Гарні контакти склалися з лікарями Львівського територіального медичного об’єднання. Колег залучають на умовах матеріальної зацікавленості. Заклад має можливість заплатити. «Ми рентабельний заклад, який заробляє власні кошти, тому маємо можливість оплатити роботу медичних світил, наші фахівці набувають досвіду, працюючи поруч з ними», — каже Паненко.

За його словами, залучення відомих фахівців до виконання складних операцій — це світова практика. «Складні, тривалі у часі операції проводяться не щодня, — ділиться думками керівник медичного закладу. — Тому тримати на одному місці фахівців високого рівня нераціонально. Коли виникає необхідність, вони приїжджають у той чи інший заклад і оперують спільно з місцевими медиками. Навіть через 10 років не буде таких фахівців у кожній лікарні. Будуть регіональні центри у державі, де працюватимуть фахівці. Вони будуть їздити один до одного, допомагати виконувати операції на високому рівні, вчитися один в одного, набувати досвіду. Це норма».

До речі, невдовзі після розмови автор публікації дізнався, що лікарі «пироговки» оперували у Хмельницькому — спільно з тамтешніми фахівцями здійснили пересадки нирки пацієнту.

«Не міг уявити, що зможемо виконувати операцію з пересадки печінки»

«Спершу ми визначали напрями дії, де будемо надавати високоспеціалізовану допомогу, тобто кожен з кроків був продуманий, — розповідає Василь Паненко. —

Зупинилися на трансплантації нирки. Думав, хоча б чотири, хоча б шість таких операцій на рік — це вже було б дуже добре. Трансплантація печінки не уявлялася. Вважали неможливою таку операцію, бо це надто складно. У державі 5—6 фахівців, які здатні робити такі хірургічні втручання.

Для операцій нирки був підготовлений лікарський і сестринський склад. По кардіології були певні питання. Лікар перебував на фронті. Повернувся — і ми знову відновили роботу. Розпочали перемовини з Інститутом Амосова про виконання операцій на серці усіх напрямів. Постало питання трансплантації серця. Коли з’явився донор, родичі надали згоду на вилучення органа, і ми зробили пересадку серця.

А далі новий задум: якщо ми пересадили серце, чому не можемо робити пересадку печінки. Що нам потрібно для цього? Знову підготували команду, до якої залучили відомих фахівців у державі, доповнили нашу базу необхідним обладнанням. Провели перемовини з провідною лікарнею держави «Феофанія», Львівським територіальним медичним об’єднанням, з яким працюємо також у питаннях трансплантації нирки, тобто з тими людьми, які вже працювали у цьому напрямі і мають досвід. І ми це зробили. У нас усе вийшло. Отримали гарний результат, бо ми це зробили командно».

Факт

Резекцію печінки, ураженої метастазами, провели хірурги «пироговки» громадянці Туреччини. Приблизно через тиждень жінку виписали з лікарні, вона дякувала медикам за врятоване життя. Громадянка сусідньої Молдови приїхала на операцію у Вінницьку обласну лікарню імені Пирогова за порадою знайомих. Їй оперували один з органів черевної порожнини. Операція пройшла успішно. Пацієнтка почувається добре.

Як стверджує співрозмовник, важливу роль відіграє організація роботи. Не тільки у медицині, у будь-якій іншій справі. У нього в кабінеті на стіні велика дошка із багатьма записами. Каже, під час обговорення все записують. Вгорі завдання, а далі заходи, дії для їх виконання. Люди не тільки чують завдання, які ставимо перед ними, а й бачать їх. Це все треба звести воєдино. Тільки тоді буде  результат.

«Спершу виробляється мета, — продовжує Паненко. — Далі ставиться завдання, що необхідно зробити для її досягнення. Яких заходів вжити. Як з колегами домовитися, як вони мають добиратися, одне слово, обговорюється все до дрібниць. Налагодили роботу з районними лікарнями у питанні донорства. Якщо загинула людина, а її органи можуть продовжити життя іншим, то чому ні? Адже трансплантологія у державі уже має законодавче підґрунтя і все це вже працює.

Перед тим воно не складалося у мене в голові, — зізнається співрозмовник. — Думав, що пересадка нирки — це надто складно, і коли ми зможемо її зробити, то вже заклад буде на висоті. Насправді трансплантація нирки нині — це вже звична, як кажуть, рутинна робота». Щиро радію, коли попри всі перепони вдається здійснити те, що здавалося нездійсненним і недосяжним. Розвиток української трансплантології — це справді ТОП!

Протягом однієї ночі, 21 жовтня ц. р., медики вінницької «пироговки» разом з хірургами столичної «Феофанії» провели надскладні операції — трансплантацію печінки і дві трансплантації нирки. 13 листопада пересадили пацієнтам ще одну печінку і нирку».

Дослівно

«Імідж лікаря відіграє чи не головну роль для пацієнта, не дивно, що понад 60 відсотків цивільних хворих йдуть лікуватися до конкретного фахівця».

Василь ПАНЕНКО.

Нові плани

Василя Паненка можна назвати сучасним керівником. У жодному разі це не буде перебільшенням. Нині він має нові плани. Один з них стосується того, як вирішити питання зі старими лікарняними корпусами. Деякі з них збудовані сто років тому з появою у місті лікарні.

Директор закладу отримав у відповідь неоднозначну реакцію. Його пропозиція не у всіх знайшла підтримку. Він вважає, що всі інші варіанти тільки «погіршать стан пацієнта», якщо образно застосувати відомий медичний термін до старих будівель.

Не знаю чому, але віриться, що до думки директора провідного медичного закладу краю, врешті-решт, дослухаються. Якщо це станеться, він візьме на свої плечі важку ношу. Втім, хіба здійснити пересадку серця і печінки було простіше?..

На знімку: Василь Паненко (другий ліворуч) разом з колегами біля 79-річної пацієнтки, якій провели унікальну операцію — замінили аортальний клапан без розрізу грудної клітини. Через тиждень, дихаючи на повні груди, пацієнтка поїхала додому.

Фото надано прес-службою Вінницької обласної лікарні імені Пирогова.