«Усього в ЗСУ експлуатується близько 70 модифікацій безпілотників. Більшість закуплених дронів для Сил оборони – українського виробництва, - зазначає Голова підкомітету з питань промислової політики Комітету з питань економічного розвитку Муса Магомедов, спираючись на дані Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості. І це стосується будь-яких позицій – від фронтових fpv-росхідників, яких потрібні тисячі й тисячі, до аналогів «шахедів». Як імпорт заходить лише декілька позицій.
І Україна, як виробник військових БПЛА, знаходиться на топових позиціях у світі як за їх кількістю, так і крутістю. Вітчизняні «валькірії», «лелеки», «шарки» та інші розвідувальні дрони наводять артилерію за десятки кілометрів, fpv масово палять ворожу техніку на полі бою, а «бобри» та «мороки» влаштовують феєрверки на базах окупантів за сотні кілометрів.
Ті задачі, які ми здатні вирішувати дронами, не по силах практично жодній армії світу. На жаль, крім російської. Адже вони вчаться на війні так само як і ми. І вони мають значно більший ресурс.
Але як би не масштабувалося і не ставало технічно складнішим наше виробництво дронів у 2022-2023 роках, скільки б і яких класних моделей у нас не було – цього все ще замало. Війна вимагає набагато, набагато більше. Так, за даними Forbes, українські компанії виготовляють щомісяця приблизно 50 000 FPV-дронів, а нам потрібні сотні тисяч. Росіяни, до речі, виготовляють вшестеро більше за нас...
Тому на 2024 рік в пріоритеті має бути кратне зростання виготовлених дронів. А також навчання нових спеціалістів, адже зараз в цій сфері справжній кадровий голод. Від цього багато в чому залежатиме успішність нашої кампанії наступного року. Тому ми маємо і можемо це зробити».
