Хлібороби вже й не знають, вірити агрономічним довідникам чи погоді 
На більшій частині озимого поля на Вінниччині насіння озимих поклали в ґрунт після того, як минули оптимальні терміни сівби. Як це позначиться на врожайності головного хліба наступного року?
Вийти в поле краще, ніж залишити ниву без насіння
...У неділю, 20 жовтня, на околиці селища Браїлів Жмеринського району, ще збирали цукрові буряки.
— Площа невелика, 30 гектарів, за два-три дні впораємося, — каже Василь Підосичний, головний агроном Моївського цукрозаводу. — Після цього пустимо плоскорізи, проведемо поверхневий обробіток ґрунту і почнемо сіяти озимі.
Під час розмови з головним агрономом «озвався» його мобільний. Вислухавши абонента, Василь Васильович відповів: «Сіяти! Звичайно, сіяти... Дивіться, які дні стоять намолені. Тепло, як літом, а ви вагаєтеся. Зрештою, це моя думка, а ви можете робити по-своєму. Але як у таку золоту пору можна сидіти склавши руки, не розумію...».
Головний агроном пояснив, що телефонували знайомі з Мурованокуриловецького району. Запитували, як бути з сівбою озимих. Оптимальні строки минули, але температурний режим цілком прийнятний для того, щоб не тільки посіяти, а й встигнути отримати сходи.
— Колись і я був у такій ситуації, — продовжує співрозмовник. — Прийшов у господарство агрономом з дипломом інституту. У вересні так задощило, що здавалося, небо прорвалося. А потім випогодилося. Ґрунт підсох. Книжка пише, що пізно сіяти, а дні стоять, як оце нині в жовтні. Чухаю потилицю, не знаю, як бути — вірити книжці, чи погоді? Мій попередник, агроном з досвідом, але без вищої освіти, порадив, як оце я нині, чимшвидше давати команду механізаторам сіяти. Логіка його порад зводилася до того, що навіть якщо так станеться, що не всі озимі наберуть силу, то навесні їх можна буде підживити добривами і врятувати ситуацію. Це краще, ніж залишити поле без насіння. Відтоді керуюся мудрою настановою досвідченого агронома. Жодного разу в таких випадках не прогадав. Якогось року сіяли навіть сьомого листопада. Все одно мали гарний урожай. Якщо тільки є оптимальні температури повітря, не треба нітрохи вагатися. Вегетація припиняється за температури п’ять градусів тепла. А в нас у жовтні було плюс 12—15, а в деякі дні стовпчик термометра показував навіть 16—17 градусів тепла. Тепло дасть можливість укоренитися рослинам. Якщо вони викинуть тільки по одному листочку, не страшно. Навесні доберуть силу.
Чому ж тоді дехто з фахівців вважає ризикованою справою пізню сівбу озимих?
— Тільки дві тисячі гектарів посіяли пізніше встановлених строків, але ризик все одно залишається, — каже начальник управління агропромислового розвитку Ямпільського району Олександр Савчинський. — Загалом у нас у районі 14 тисяч озимих. Впорали всю площу. Регіон південний, зима може бути малосніжна, якщо рослини не наберуть силу, йди знай, як перезимують.
Такої самої думки дотримується дехто з фахівців інших південних районів краю. Втім, як вдалося з’ясувати, тривогу має викликати не факт пізньої сівби, а порушення сівозмін.
— До запізнення із сівбою призвели не тільки погодні умови, — каже завідувач кафедри рослинництва і технологій Вінницького національного аграрного університету, кандидат сільськогосподарських наук Іван Поліщук. — Справді, у вересні понад двадцять днів на території області випадали дощі. Не сіяли ще й тому, що не було полів з підходящими попередниками. Сівба по нетипових попередниках завдає більшої шкоди рослинам порівняно з тим, що насіння покладуть у ґрунт пізніше встановлених термінів. 
За інформацією співрозмовника, у багатьох господарствах сіють, так би мовити, по чому доведеться, бо насправді орендарі землі не дотримуються науково обґрунтованих сівозмін. Ситуація така критична, що на неї давно б мали звернути увагу в профільному відомстві, наголошує науковець.
Земля — живий організм, її не можна виснажувати нескінченно
— Нині на території області днем з вогнем не знайдете господарства, де б застосовували у сівозміні класичний пар, та навіть про напівпар не йдеться, — продовжує Іван Поліщук. — Для холдингів, які орендують землю, головне, зрозуміло, бізнесовий інтерес. Але ж земля — це живий організм. Не можна її виснажувати нескінченно. Вважаю, треба запровадити кримінальну відповідальність за неправильне використання сільськогосподарських земель...
Як стверджує співрозмовник, найкращими попередниками для озимих є багаторічні та однорічні трави. Багаторічні трави не вирощують, бо у переважній більшості господарств занедбали тваринницьку галузь. Під горох теж відводять невеликі площі.
— Нинішньої осені сподівалися на такі попередники під озимі, як соя раннього посіву, соняшник, кукурудза на силос, — уточнює Іван Поліщук. — Але через погодні умови вчасно не вдалося звільнити поля. І тоді агрономи, як мовиться, почали чухати потилиці, як бути далі? Тому й кажу, що сіяти довелося без урахування попередників, навіть по цукрових буряках, про що згадувалося вище. Хоча це нетиповий попередник, як і соняшник, деякі інші культури, після збирання яких кладуть в ґрунт насіння озимих.
За прогнозами науковця, пізні терміни сівби озимих нинішньої осені не стануть на заваді отримання високого врожаю. Іван Поліщук стверджує, що навіть на тих ділянках, що їх засівали на початку листопада, рослини увійдуть у зиму в нормальному стані. Нинішній температурний режим сприяє проростанню рослин. Звичайно, сходи будуть у фазі тільки одного листочка, зате коренева система встигне закріпитися. Адже для пізньої сівби агрономи добирають відповідно насіння пізньої стиглості. Перевагою для полів з пізнім посівом є те, що на них буде менше бур’янів. У такий період вони вже знаходяться у пригніченому стані. Спостерігається менше колоній мишовидних гризунів. Коренева система не так піддається ураженню хворобами і випріванню порівняно з рослинами, що проросли раніше і розвивалися у теплі дні жовтня.
— Озимі культури завжди піддаються ризику, — наголошує науковець. — Така їх природа. Ще не знаємо, якою буде зима, від цього теж залежить, як «пересплять» озимі, якою ковдрою укутає їх природа, буде їм тепло, чи холодно, у якому стані прокинуться навесні... А ризик нинішньої осені, без найменшого сумніву, виправданий.
Вінницька область.
Фото Галини КВІТКИ.
ДовІдково
Озимі культури на полях області посіяно на 410 тисячах гектарів. З них 355 тисяч відведено під озиму пшеницю. Таку само площу відводили під озимину й торік. Тільки тоді останні гектари засівали у середині жовтня. Нинішньої осені, за даними обласного департаменту агропромислового розвитку, роботи завершили в останній день жовтня. Щоправда, у деяких господарствах «клинці» досівали ще й у перші дні листопада.
ІнформацІЯ до роздумІв
За даними досліджень метеорологів, починаючи з 1980 року, середньорічна температура повітря на Вінниччині підвищилася з 6,8 градуса тепла до 9,1 градуса з плюсом. Оптимальні терміни сівби озимих у 80-ті роки минулого століття були у період 5—20 вересня, нині — з 20 вересня по 15 жовтня.