Народні депутати та представники Апарату Верховної Ради України дискутували з приводу підвищення рівня інституційної спроможності системи забезпечення роботи парламенту. Обговорили також розширену презентацію основних положень проекту Етичного кодексу народного депутата.

Робота на випередження

Відкриваючи засідання, Олександр Корнієнко подякував представникам майже всіх фракцій, присутність яких дала змогу провести захід предметно та фахово. Робоча група працює в такому форматі вже два роки, зауважив Перший заступник глави парламенту, а дороговказом для цієї роботи, за його словами, є висновки місії Пета Кокса 2016 року, а також Діалоги Жана Моне. Протягом цих двох років парламентаріям вдалося виконати кілька рекомендацій місії Кокса. У чомусь навіть посприяла війна. Як, наприклад, закриття погоджувальних нарад. «Протягом цих двох років ми повністю діджиталізувалися й маємо цифровізований документообіг», — зауважив Олександр Корнієнко. Він зазначив, що одне з питань, яке розглядатимуть члени робочої групи, стосується Етичного кодексу, і воно лежить у політико-правовій площині. «Хочу зазначити, що ця рекомендація ввійшла і в звіт про розширення ЄС. Поки що це не умова вступу й жодні гроші під це не підв’язані, але ми знаємо, що подібні речі цілком можуть стати такими умовами і ми можемо спрацювати на випередження», — підкреслив Перший віцеспікер. Також він відзначив напрацювання в сфері підвищення рівня інституційної спроможності системи забезпечення роботи Верховної Ради. «Навіть протягом часу, за який ми не збиралися, а це приблизно півроку, є кроки вперед, — зазначив політик. — Маємо активну зв’язку з Кабінетом Міністрів. Це теж очікувалося. І добре, що це все відбувається».

Перший заступник глави парламенту наголосив, що зібрання робочої групи — це лише захід для обміну ідеями. Поки що про прийняття фінального рішення не йдеться, каже він. Але розуміти, які питання назріли, також необхідно.

Сформовано низку пропозицій з огляду на вимоги часу

Системні заходи із підвищення інституційної спроможності Апарату Верховної Ради України розпочалися із роботи місії Європейського парламенту на чолі з його тодішнім президентом Петом Коксом. Упродовж декількох місяців працювала комісія, яка розробила дорожню карту. За наслідками опрацювання цієї карти 17 березня 2016 року прийнято Постанову про заходи з реалізації рекомендацій щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України (№ 1035). Цією постановою передбачалося 52 заходи, які стосувалися законодавчого процесу, політичного нагляду за виконавчою владою, питання відкритості, прозорості, підзвітності громадянам, наближення українського законодавства до права Європейського Союзу, питання адміністративної спроможності. Окремі заходи стосувалися врегулювання питання коаліції-опозиції та діалогу у Верховній Раді, а також питання дотримання етичних норм і стандартів поведінки у парламенті. Саме цю постанову, за словами заступника Керівника Апарату — керівника Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України Михайла Теплюка, нині належить оновити. Це буде «правильним кроком, який свідчитиме про наступність у питаннях реформування парламенту», — переконаний фахівець.

Шоста підгрупа робочої групи проаналізувала стан виконання заходів, передбачених постановою, і зробила висновок про те, що загальний показник її виконання становить 49 відсотків. До того ж у питаннях відкритості, прозорості та підзвітності громадянам виконано 81 відсоток заходів. Трохи менший рівень виконання — у заходів, спрямованих на підвищення інституційної спроможності Верховної Ради. Утім, за словами Михайла Теплюка, поряд із заходами, які на сьогодні є виконаними, є й такі, які вже не вважаються актуальними. Приміром, положення, яке стосується запровадження роботи інституту парламентських приставів для підтримки належного порядку під час проведення пленарних засідань. «Навряд чи сьогодні є необхідність говорити про це. Практика засвідчує, що актуальність цієї рекомендації, а про неї ідеться із 2003 року, нині видається сумнівною», — наголосив фахівець.

Узагальнюючи роботу підгруп, законотворці підготували низку пропозицій для оновлення постанови № 1036 і згрупували їх з огляду на потреби часу і тих реальних процесів, які відбуваються у діяльності парламенту. Йдеться про п’ять напрямів. Перший стосується законодавчого процесу та адаптації законодавства України до положень права ЄС. Другий врегульовує окремі аспекти співпраці Верховної Ради із Кабінетом Міністрів та запроваджує окремі інструменти взаємодії. Третя група рекомендацій — відкритий і прозорий цифровий парламент. Четверта група — інституційна спроможність. І п’ята — парламентська реформа в Конституційному вимірі. Працюючи над пропозиціями змін до постанови, члени робочої підгрупи спиралися, в тому числі, й на низку стратегічних документів. Зокрема, на програму відновлення України, зауважив Михайло Теплюк.

Чіткі прописані стандарти покращують підзвітність

Основні положення проекту Етичного кодексу народного депутата презентувала представниця фракції «Слуга народу» в парламенті Вікторія Подгорна. «Етичні принципи й правила поведінки народного депутата є вимогою сучасної демократії, — акцентувала вона. — Затвердження Кодексу і слідування його положенням підвищить довіру до народних депутатів, публічних осіб, тим більше, що в нас вже є кодекси етичної поведінки для суддів і державних службовців. Тобто це не нова практика для України. Натомість його прийняття продемонструє дотримання Україною міжнародних стандартів, що особливо важливо для інтеграції до ЄС». За словами народної депутатки, чіткі прописані стандарти покращують підзвітність і надають можливість медіа та громадськості зрозуміти критерії діяльності народних депутатів. А також це позначиться на професійності самих парламентаріїв.

Народні депутати представляють різні прошарки населення, але вони повинні мати однакові правила і стандарти, а також чітке уявлення про них.

Нині Європейська комісія встановлює більш жорсткі вимоги щодо дотримання критеріїв верховенства права, як фундаменту функціонування демократичних інституцій, повідомила Вікторія Подгорна. У листопаді 2023 року Європейський парламент оновив і вніс суттєві зміни до кодексу поведінки депутатів Європарламенту, посилив повноваження консультативного комітету з питань етики і запровадив серйозні санкції. За її словами, це може слугувати своєрідним стандартом для країн ЄС і країн—кандидатів у члени ЄС, якою є Україна.

У рамках робочої групи пройдено повний цикл обговорення із залученням міжнародних організацій і створено проект Етичного кодексу, поінформувала парламентарій. Цей документ має врахувати три важливих моменти — визначити принципи етики, правила етичної поведінки і створити інститут контролю. У багатьох країнах цю функцію беруть на себе спеціальні комісії. Але в нас комісії мають виключно тимчасовий характер, то очевидно йтиметься про створення окремого парламентського комітету. Передбачається, що до складу такого комітету входитиме парне число осіб — порівно від коаліції і опозиції. Голова комітету представлятиме опозицію, а секретар — парламентську більшість. Третину комітету представлятимуть жінки. Цей орган Верховної Ради займатиметься організацією навчання народних депутатів і працівників Апарату, розглядатиме скарги щодо порушення етичних норм та правил поведінки, оприлюднюватиме інформацію про порушення, надаватиме рекомендації тощо.

Етичний кодекс регулюватиме виключно професійну і публічну діяльність народних депутатів, але не стосуватиметься приватного життя. А також передбачатиме персональну відповідальність народного депутата, щоби жодні санкції на зачіпали фракцію чи інший колективний орган роботи Верховної Ради.

Під час обговорення народні депутати звертали увагу на те, що низка функцій, запропонованих у кодексі, в нашій країні дублюються з функціями НАЗК. «Працюючи над Кодексом, ми намагаємося охопити занадто багато і включити туди питання, які вже врегульовані антикорупційним законодавством, — зауважив, зокрема, Олександр Корнієнко. — Думаю, в цій частині треба сказати партнерам, що ці моменти в нас вже врегульовані іншим способом через антикорупційне законодавство».

Підсумовуючи засідання, Перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Корнієнко подякував учасникам за дискусію та взяв на себе зобов’язання налагодити співпрацю із представництвом Єврокомісії для подальшої плідної роботи.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.