Територія порушень

Навіть кореспонденту доводилося стикатися не з однією скаргою на роботу відомства. Після звернень до начальства, скаржникам вдавалось допомогти і буквально в лічені дні їм оформляли всі папери. Але це не поліпшувало загальну ситуацію. Скарги, прохання та звернення продовжували сипатись на різні гарячі телефонні лінії і у місцеві держадміністрації. Та кардинально змінити стиль і методи роботи земельників нікому не вдавалось.

Чому? Невже роками ніхто не прагнув вникнути в роботу цього відомства і навести там лад?

І раптом — наче вибух: питання про роботу головного управління Держземагентства в області винесено на розгляд колегії облдержадміністрації. Причому багатьох цікавили не так «виробничі показники» управління, а те, що його начальника знято з роботи. Може видатись нелогічним, але саме тоді, коли зауваження та побажання вже висловлювати нікому, бо старого керівника немає, а новопризначений не відповідає за чужі гріхи, і посипались претензії та звинувачення з усіх боків.

— Викликає стурбованість напруження у стосунках управління з багатьма органами виконавчої влади, — зізнався заступник голови ОДА Володимир Галищук. — Підтвердженням цього є систематичне надходження до облдержадміністрації листів та повідомлень від райдержадміністрацій про вкрай незадовільний стан роботи окремих районних відділів та управлінь Держземагентства.

І тут наче відкрилась скринька Пандори. Ізяславська РДА поскаржилась на те, що в районі повільно проводили інвентаризацію земель державної власності, розташованих за межами населених пунктів. Затягнули також із перевіркою графічної документації із землеустрою. А в результаті — ніхто не має точної інформації про реальний стан використання земель державної власності, і нікому невідомо, скільки ж є вільних ділянок, котрі можна передати в користування.

Ситуацію можна назвати парадоксальною. Нині буквально до кожної сотки прикута пильна увага тих, хто хотів би нею заволодіти. Поняття «нічийна земля» давно зникло із нашого життя. Але на паперах вона все ще продовжує існувати. Хочеться запитати: для кого і для чого?

Якби ж то в одному районі виявився недолугий керівник, котрий не зумів організувати роботу підлеглих, можна було б це зрозуміти. Але практично скрізь заговорили про недоліки та промахи у роботі відділів.

— У районі з початку року не видано жодного документа про передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення новим власникам. Може, не було охочих? — запитує голова Волочиської райдержадміністрації Ігор Добжанський. — Навряд чи. Бо, скажімо, торік було видано понад чотири сотні документів на право власності на землю. А потім усе застопорилося.

При цьому в багатьох селах землі, які залишились після розпаювання, роками гуляють. Селяни із Бокиївки, Наркевичів, Вочківців попросили виділити їм такі ділянки, однак отримали в Держагентстві відмову. А чому — так і не зрозуміли. Ось, приміром, один із тамтешніх мешканців попросив наділ під фермерське господарство. Чоловік має і досвід роботи на землі, і відповідну освіту, то кому ж, як не йому, займатись цією справою. Але й він почув від земельників категоричне «ні».

Від такої роботи управління постраждали не тільки окремі особи, чималих збитків зазнав і район. Через те, що вчасно не були впорядковані орендні ставки, тамтешня скарбниця недоотримала понад мільйон гривень. А це для районного бюджету значна й надзвичайно потрібна сума.

Спробуйте здогадатися, чому від чиновника можна отримувати відмову чи затягування справи? Звісно, на думку одразу спаде хабар. І такі здогадки небезпідставно приходили до багатьох клієнтів земельних відділів. В одному з районів міліціонери просто в кабінеті затримали працівника місцевого відділу Держземагентства, який брав п’ять тисяч доларів хабара. З’ясувалося, гроші він попросив лише за те, що мав «посприяти» у погодженні проекту землеустрою на виділення 39 гектарів землі для фермерського господарства. За цим фактом розпочато кримінальне провадження. Але хіба він промовисто не пояснює того, чому люди отримують відмови, коли звертаються із такими питаннями?

У Дунаєвецькому районі ситуацію, коли і фізичним, і юридичним особам без жодних підстав відмовляли у наданні землі не лише у власність, а й користування, взагалі назвали критичною. Ще навесні мешканці Балинської, Вихрівської, Чечельницької сільрад хотіли взяти землю під фермерські господарства, написали заяви про надання дозволів на розробку проектів землеустрою, але всі отримали відмову. До того ж без жодних пояснень.

Але навіть там, де людям все-таки вдалось отримати у користування землю, перед ними постала інша перепона — не можуть зареєструвати її, щоб укласти договори оренди. І знову без усяких причин і пояснень.

Таке траплялося не тільки з тими, хто має по кілька соток землі, а й з тими, хто працює на тисячах гектарів. Наприклад, у Дунаєвецькому районі ще минулої осені закінчився термін оренди півтори тисячі гектарів однією з компаній. Однак нові договори не оформлено досі. Інвестори зі згоди селян обробляють землю без документів і не знають, що зробити, як діяти, аби домогтися їх оформлення.

Навіть там, де заявлені документи все-таки вдалося оформити, не обійшлося без проблем. Помилки у земельних документах замучили всіх. Виправлення у паперах, накладання ділянок, порушення при реєстрації договорів оренди водного фонду, затягування термінів розгляду справ — усе це, за інформацією Деражнянської райдержадміністрації, стало візиткою в роботі тамтешнього відділу Держземагентства.

У Полонському районі з’ясувалось, що досі не проведена належним чином інвентаризація земель сільгосппризначення по сільських радах. Надана земельним відділом інформація з цього приводу істотно різнилась з тією, що подали сільські голови.

У Славутському районі ніяк не могли розібратись, яка земля засівається, а яка давно заросла лісом. Так, за Бачманівською сільрадою півсотні гектарів ще й досі рахуються як рілля, хоча насправді там уже шумить молодий ліс. І такі приклади непоодинокі. Загалом список порушень, допущених співробітниками Держземагентства, налічує десятки пунктів.

І все це лише верхівка земельного айсберга. Хто підрахував, скільки людей, отримавши відмову, не писали скарг? Скільки не достоялися у чергах? Скільки, знаючи, що твориться у земельних відділах, навіть не потикались туди зі своїми справами? І це лише через організаційні збої в роботі відомства. Про факти кримінальних порушень — окрема розмова.

Для Хмельниччини земля — це справді найбільше багатство. Близько півтора мільйона гектарів, тобто сімдесят відсотків загальної площі, займають землі сільгосппризначення. Не дивно, що завжди знаходяться охочі поласувати хоч крихтами цього пирога. Але коли явища набувають масового масштабу, і пиріг починають роздирати на шматки, тут є над чим подумати. А головне — попрацювати. Правоохоронцям — передусім.

Хмельницька область.