Олена Мошенець: Антикорупційна стратегія нейтралізуватиме ризики в найвразливіших до корупції сферах

Але щоб воно стало позитивним, на повну силу працював вітчизняний дипломатичний корпус, Президент, уряд та, звісно, законодавчий орган — Верховна Рада, адже парламентарії ретельно узгоджували вітчизняне законодавство з європейським.

Одним із «домашніх завдань» була боротьба з корупцією. Що знакового вдалося зробити в цьому напрямі та які виклики ще чекають на вирішення? Про це в ексклюзивному інтерв’ю «Голосу України» розповіла заступник голови Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики, народна депутатка Олена Мошенець (на знімку).

— Олено Володимирівно, 2023 рік, мабуть, став найрезультативнішим для України в плані наближення євроінтеграційного майбутнього. Це було б неможливим без виконання рекомендацій Єврокомісії щодо посилення боротьби з корупцією в державі. І це — безпосередньо робота вашого комітету. Які найбільш значущі законодавчі успіхи в антикорупційному законодавстві можете окреслити?

— На мою думку, найвагомішими здобутками України в цьому напрямі є прийняття Державної антикорупційної програми на 2023—2025 роки (ДАП), відновлення декларування, а також запровадження механізму довічного фінмоніторингу політично значущих осіб (латиницею — РЕР). 

— А тепер докладніше.

— Державна антикорупційна програма на 2023—2025 роки була затверджена урядом у березні 2023-го на виконання Закону «Про засади Державної антикорупційної політики на 2021—2025 роки». Саме ця програма є фундаментом вітчизняної Антикорупційної стратегії. Вона не лише політично, а й економічно значуща, бо сприятиме заощадженню до 200 мільярдів гривень державних коштів щорічно та нейтралізуватиме ризики в найбільш вразливих до корупції сферах.

— Відновлення декларування — очевидно, йдеться про Закон про відновлення е-декларування під час воєнного стану, який набрав чинності 12 жовтня? 

— Так, він був повторно ухвалений Верховною Радою з пропозиціями Президента. Нагадаю, що декларування посадовців залишається одним з найефективніших інструментів запобігання корупції в публічному секторі.

Завдяки цьому кожен громадянин може дізнатися про статки чиновників, а Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) — проконтролювати, чи відповідають їхні витрати законним доходам. Чинний закон дав старт кампанії декларування за 2021—2022 роки, яка триватиме до 31 січня 2024-го, а за 2023-й — до 31 березня 2024 року включно. Ті декларанти, які після повномасштабного вторгнення добровільно подали свої звіти, мали змогу виправити свої декларації. Для цього необхідно було не пізніше 25 жовтня звернутись до НАЗК із листом у довільній формі із зазначенням необхідності внесення правок.

Додам, що відновлення декларування та фінмоніторинг політично значущих осіб, тобто РЕРів, — це важлива євроінтеграційна вимога і структурний маяк для МВФ.

— РЕРи — це відносно новий політичний термін в українському лексиконі. Чи не могли б ви більше розповісти про механізми фінмоніторингу політично значущих осіб та в чому саме полягають зміни?

— РЕРом, або політично значущою особою, вважається фізособа, яка виконує чи виконувала публічні функції. Раніше в Україні статус «РЕР» надавався лише на три роки, а відтепер — безстроково. А посилений фінмоніторинг щодо них припиняється по завершенню 12 місяців після звільнення за умови низьких ризиків операцій політично значущої особи.

— Окрім посадових осіб, хто ще повинен обов’язково звітувати перед НАЗК?

— Політичні партії, звітування яких було призупинено у 2020 році через пандемію COVID-19, а далі перепоною стало повномасштабне вторгнення рф. Одне слово, востаннє політичні партії подавали фінансові звіти у ІІІ кварталі 2020 року, але наприкінці 2023-го набирає чинності відповідний Закон України № 3337-IX, і нарешті вони знову будуть зобов’язані звітувати. 

— Цьогоріч виникали питання щодо обрання керівництва українських антикорупційних органів? Які були основні виклики?

— Чи не кожен конкурс на посаду очільника того чи іншого органу має свої складнощі: інколи з’ясовується інформація щодо кандидатів, що робить неможливим їх обрання на посаду, інколи ж члени конкурсних комісій не можуть дійти консенсусу. Наприклад, був інцидент з обранням голови АРМА.

На етапі першого конкурсного відбору в АРМА жоден кандидат не отримав необхідної кількості голосів для обрання. У результаті повторного конкурсу комісія змогла дійти згоди щодо переможця, проте наступного дня один з членів комісії намагався відкликати свій голос, що не було передбачено процедурою.

Важливо зазначити, що на сьогодні кожна конкурсна комісія, яка забезпечує організацію та проведення конкурсів на керівні посади у антикорупційні органи обов’язково має у своєму складі представників міжнародних організацій із вирішальними голосами, що робить такі конкурси прозорими та доброчесними.

— Чи є статистика, що демонструє продуктивність антикорупційних органів упродовж 2023 року?

— Звісно! Маленький спойлер для «Голосу України»! Цифри вражають порівняно з результатами 2022-го.

Отже, ВАКС (Вищий антикорупційний суд. — Ред.) лише за перше півріччя 2023 року розглянув 40 кримінальних проваджень та виніс 33 вироки. Для порівняння: у першому півріччі 2022-го — це було 18 проваджень і 18 вироків відповідно.

Далі, за перше півріччя поточного року працівники НАБУ (Національне антикорупційне бюро України. — Ред.) та САП (Спеціалізована антикорупційна прокуратура. — Ред.) склали обвинувальні акти щодо 147 осіб, за аналогічний період у 2022 році — щодо 61 особи. Також за перше півріччя цього року НАБУ розпочало 286 кримінальних проваджень, торік — 163. Також варто зазначити, що економічний ефект від роботи НАБУ та САП у І півріччі 2023 року становив понад 1,67 мільярда гривень!

— Антикорупційні органи України дедалі більше доводять свою ефективність й успішно проводять розслідування. Цьогоріч, зокрема, була справа Коломойського, усі провадження за якою були закриті ВАКС. Чому було зроблено такий крок?

— Провадження за справою НАБУ були закриті згідно з так званими «правками Лозового» — змінами до Кримінального процесуального кодексу України, що обмежують досудове розслідування терміном до 18 місяців з моменту реєстрації кримінального провадження. Ці правки є важливими в контексті взаємодії з Європейським судом з прав людини. Нагадаю, що Україна й так є одним з лідерів за поданням скарг до суду в Страсбурзі, багато з яких стосуються саме тривалих термінів кримінальних проваджень, тож ці правки були ухвалені як певна протидія цьому.

Водночас 8 грудня цього року Верховна Рада переглянула окремі положення Кримінального процесуального кодексу (КПК), що стосуються строків досудового розслідування — з 2024 року строки досудового розслідування будуть обчислюватись з моменту повідомлення особі про підозру.

Щодо справи Коломойського, то закриття справи ВАКСом не стосується паралельних розслідувань, що ведуться СБУ та Бюро економічної безпеки, у межах якого він перебуває під вартою.

— Група держав проти корупції GRECO відзначає позитивну динаміку України у виконанні її рекомендацій: 15 повністю виконано та дев’ять — частково. Цікавлять решта сім рекомендацій, що є під грифом «не виконано».

Чого вони стосуються?

— Із 31 рекомендації лише сім маємо «не відкритими» і на яких будемо фокусуватися. Зокрема, за даними GRECO, це: оцінювання суддів іншими суддями на основі заздалегідь визначених єдиних і об’єктивних критеріїв, що стосуються їхньої повсякденної роботи; більш чіткі формулювання визначень дисциплінарних правопорушень; зміни до положень щодо формування складу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів; введення системи випадкового розподілу справ серед прокурорів; чіткі формулювання дисциплінарних проступків щодо поведінки прокурорів; підвищення строку давності дисциплінарних проваджень.

Також рекомендується ввести правила, щоб регулювали відносини народних депутатів і лобістів.

— Наразі гостро стоїть питання законодавчого регулювання лобіювання в Україні. Які прогнози та прогрес у цьому напрямі?

— Законопроект — уже на фінішній прямій: 1 грудня 2023 року НАЗК передало проект закону про доброчесне лобіювання до Кабінету Міністрів, останній схвалив його 7 грудня та вніс до парламенту. Згідно з цим нормативно-правовим актом бізнес та бізнес-асоціації зможуть укладати договори з лобістами для просування своїх інтересів, виняток — такими послугами не мають права користуватися ті бізнеси, чиї клієнти, власники чи бенефіціари є громадянами рф чи білорусі. Також передбачається створення реєстру лобістів, реєстрація обов’язкова. Крім того, закон визначитиме різницю між лобістською діяльністю та адвокацією.

Сподіваємось на успішне проходження законопроекту в парламенті, адже від нього також залежить успішність інтеграції України до Європейського Союзу.

Таблиця: dap.nazk.gov.ua

Подробиці

Україна вже має власну Інформаційну систему Моніторингу реалізації ДАП, яка в реальному часі відображує ключову інформацію щодо стану та динаміки реалізації антикорупційних стратегій та державних антикорупційних програм, ухвалених на певний період.

Зокрема, тут окреслені конкретні 73 проблеми, які слід розв’язати. Для цього маємо виконати 1187 конкретних заходів. І матимемо очікуваний 271 стратегічний результат.

Станом на сьогодні реалізовано (повністю та частково) 142 заходи, або лише 12% від запланованого.

Окреслені й 109 виконавців програми. Це — органи влади, підприємства, установи та організації, серед яких і Національне агентство з питань запобігання корупції, і Мінекономіки, і МОЗ, а ще — Міноборони, Міносвіти, Мін’юст, Мінінфраструктури, Мінфін та інші.

Факт

Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (скорочена назва — Агентство з розшуку та менеджменту активів, або АРМА) — центральний орган виконавчої влади України зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необгрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Довідково

GRECO (Група держав проти корупції) — орган Ради Європи з антикорупційного моніторингу зі штаб-квартирою в Страсбурзі (Франція). Її головна мета — допомога країнам-учасницям у боротьбі з корупцією.

GRECO встановлює антикорупційні стандарти до діяльності держави та контролює відповідність практики цим стандартам. Допомагає виявити недоліки в національній антикорупційній практиці та пропонує необхідні законодавчі, інституційні чи оперативні заходи, надає майданчик для обміну найкращими рішеннями в галузі викриття й запобігання корупції. 

Розмову вела Ірина ШАТРОВА.

Фото надано Оленою Мошенець.