На ній країни не тільки ухвалюють кліматичні рішення, а й обстоюють власні політичні позиції. На цьогорічну конференцію в Дубай (ОАЕ) завітали понад 140 світових лідерів.

Відкриваючи захід, Генеральний секретар ООН А. Гуттереш звернув увагу на те, що 2023 рік є найспекотнішим в історії людства. З його точки зору, на сьогодні ми всі переживаємо кліматичний колапс. Саме тому міжнародне співтовариство повинне терміново діяти та виконувати міжнародні зобов’язання в сфері протидії зміні клімату. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зауважила, що у зв’язку зі збільшенням кількості викидів до 2025 року слід поетапно відмовитися від викопного палива та скоротити викиди метану.
Головними темами для обговорення на Кліматичному саміті ООН стали: кліматичне фінансування для країн, що розвиваються; збільшення міжнародних зобов’язань щодо скорочення викидів парникових газів; поступова відмова від різних видів викопного палива.

Іще на початку конференції було ухвалене важливе рішення про створення фонду для компенсації збитків від зміни клімату державам, що розвиваються. П’ять країн заявили про свої фінансові внески у нього, а саме: ОАЕ та Німеччина — по 100 млн дол.; Велика Британія — 75 млн дол.; США — 17,5 млн дол.; Японія — 10 млн дол. Європейський Союз пообіцяв щорічно виділяти у фонд 225 млн євро. Завдяки цьому фонду Україна, ймовірно, матиме можливість отримати додаткові кошти на «зелене» відновлення.

Не обійшлося і без скандалів. По-перше, ОЕА, що приймають цьогорічну конференцію, є успішною державою, економіка якої побудована на використанні викопного палива. Відмова ж від нього є ключовою тезою цього Кліматичного саміту ООН. По-друге, президентом заходу було обрано Султана Ахмеда Аль-Джабера, який є генеральним директором Національної нафтової компанії Абу-Дабі Adnoc. Не може бути відповідальною за прийняття кліматичних рішень людина, діяльність якої безпосередньо пов’язана з видобуванням нафти та газу. Понад 130 законодавців зі США та ЄС звернулися до ООН із закликом звільнити його з посади, але цього не відбулося. По-третє, згодом з’ясувалося, що ОАЕ можуть використати конференцію у власних інтересах для укладення нових нафтових і газових угод з іншими державами.

Вдруге з часу проведення таких конференцій наша держава мала власний павільйон, присвячений масштабам завданої воєнними діями шкоди довкіллю. Він функціонував з метою реалізації п. 8 Формули миру Президента України В. Зеленського, який передбачає протидію екоциду, притягнення рф до міжнародної відповідальності за злочини проти довкілля під час війни, знаходження механізмів компенсації екологічних збитків та «зелене» повоєнне відновлення України. Експозиція українського павільйону включала три тематичні блоки: «Каховка», «Наслідки», «Відновлення».

На конференції міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець виступив з промовою, у якій назвав боротьбу зі зміною клімату одним із найважливіших глобальних викликів. Він зазначив, що рф зводить нанівець усі зусилля країн, які десятиліттями вкладають великі кошти у досягнення основної мети Паризької угоди 2015 р. На думку Р. Стрільця,

Україна виводить екологічний вимір війни у самостійній напрямок, який вимагає окремої стратегії подолання. Головним завданням для неї є притягнення рф до міжнародної відповідальності за злочини проти довкілля під час війни та відшкодування державою-агресором шкоди, завданої навколишньому середовищу воєнними діями.

Загалом на Кліматичному саміті ООН нашій державі вдалося досягти певних успіхів. На конференції міністр захисту довкілля та природних ресурсів України обговорив з іноземними колегами проєкт Довкіллєвої декларації, презентований на Міжнародному форумі «Об’єднані заради справедливості. Об’єднані заради природи» у жовтні цього року. У документі країнам запропоновано долучитися до створення Глобальної платформи для оцінки збитків, завданих довкіллю воєнними діями. Такі держави, як Болгарія, Естонія, Італія, Молдова, Нова Зеландія, Чехія та Швеція, вже висловили свою готовність співпрацювати у цій сфері. Приєднавшись до такої платформи, країни зможуть виробити єдині методики обрахунку екологічних збитків, які використовуватимуться й надалі.

Наша держава не залишилася осторонь і приєдналася до Декларації з питань клімату, допомоги, відновлення та миру, Міжнародної декларації про дітей, молодь і кліматичні дії та

Декларації щодо збільшення потужностей ядерної енергетики втричі до 2050 року, у якій визнається ключова роль ядерної енергетики у досягненні нульових викидів парникових газів.
Неможливо оминути й той факт, що Україна стала 37-ю державою, яка долучилася до роботи Кліматичного клубу, що є міжурядовим форумом для проведення дискусій із питань декарбонізації промисловості та активізації спільних дій у сфері протидії зміні клімату.

Уперше за майже 30 років на конференції державам вдалося знайти спільну мову і прийняти рішення, що ознаменувало закінчення ери викопного палива. Його по праву можна вважати історичним, оскільки країни, які є великими виробниками нафти та газу, визнали необхідність відмови від різних видів викопного палива. Цей крок був здійснений під впливом двох чинників, одним із яких є наука, а другим — стійка та непохитна позиція держав. Отже, перемогли здоровий глузд і застосування багатостороннього підходу у кліматичній дипломатії. Україна ж на конференції змогла іще раз привернути увагу міжнародної спільноти до всіх скоєних державою-агресором злочинів проти довкілля та заручитися підтримкою міжнародних партнерів для співробітництва у сфері збереження та відновлення довкілля і протидії зміні клімату. Попереду в нас багато роботи, але ще більше перемог!!!

Яна ПАВКО, 
к. ю. н., старший науковий співробітник відділу міжнародного права та порівняльного правознавства Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України.