Щодня ворог, прикриваючись лжевірою і лжепобожністю, вбиває мирних мешканців міст і сіл та наших захисників, руйнує будинки, нищить ліси і нашпиговує смертоносними мінами найбагатші у світі чорноземи. Тож у ці передріздвяні дні у сорока мільйонів українців одна спільна молитва — за Перемогу, за країну, народ і ЗСУ. За мир, з яким у кожен дім повернеться радість, щастя насолоджуватися родинним теплом, спокійно працювати, займатися улюбленими справами, мандрувати. Це щастя нині в руках ЗСУ і Сина Божого, який прийшов у світ у ці дні понад дві тисячі років тому, аби врятувати рід людський.

«Син Божий став Сином Людським, щоби дітей людських зробити дітьми Божими. Спаситель навчав нас любити одне одного. Він приносить мир на землю. Але, на жаль, гріх братовбивства і людиноненависництво досі продовжують існувати. На нашій землі через дії агресора знову проливається кров. Але подія Різдва Христового запевняє нас у тому, що світло завжди перемагає темряву, — каже митрополит Київський і всієї України Блаженнійший Епіфаній. — Тож наші особливі молитви сьогодні до Того, хто несе людям мир».

За словами митрополита, історія Різдва в християнстві має паралелі з повномасштабною війною росії проти України. Різдво «спонукає до боротьби зі злом, гріхом, темрявою віку цього, і без перемоги в цій боротьбі не досягається справжній мир».

«Мир внутрішній і мир зовнішній — це найдорожче і найцінніше надбання людей на землі, якого прагнуть усі свідомі люди, діти Божі. Подія Різдва Христового об’єднує людей у всьому світі в цих світлих прагненнях. Нехай зміцнить Господь усіх нас у доброму душевному й тілесному здоров’ї і подасть нам Свою благодатну допомогу на добрі справи, задля перемоги над злом!» — додає Предстоятель ПЦУ.

«Різдво Христове», Остап Лозинський (Львів, 2016).

Цьогоріч Православна церква України святкує Різдво Христове за новоюліанським календарем разом з більшістю православних помісних церков, серед яких Константинопольська, Кіпрська, Елладська, Румунська, Александрійська, Албанська, Антіохійська, Болгарська. Рішення про календарну реформу в Україні було прийнято на Архієрейському Соборі ПЦУ 24 травня 2023 р. Більшість православних церков перейшли на новоюліанський календар 100 років тому під час Всеправославного конгресу, що відбувався у Константинополі у травні 1923-го. Юліанським календарем, який відстає від світського на 13 днів, продовжують користуватися Єрусалимський патріархат, а також російська, грузинська, сербська та македонська православні церкви.

Тож календарна реформа, необхідність якої давно обговорювалася в українському суспільстві та Церкві, не лише сприяє приєднанню ПЦУ до всесвітньої православної спільноти, а й віддаляє Україну від церкви країни-агресора.

«З новою силою питання реформи постало внаслідок російської агресії. У сучасних умовах соціальний і культурний контекст юліанського календаря і його сприйняття докорінно змінилися. Нині він сприймається не стільки як пов’язаний із давніми українськими традиціями, скільки як пов’язаний із російською церковною культурою. Адже сучасним календарем користуються ті церкви, які підтримують нашу помісну церкву, натомість наші опоненти і насамперед рпц дотримуються старого календаря. Водночас фактори з минулого, які стояли на перешкоді календарних змін, нині втрачають свою актуальність. Тому прагнення збереження й утвердження своєї, української, духовної ідентичності, захист від агресії «руского міра» вимагали від нас назрілого рішення — долучитися до більшості помісних православних церков, запровадивши у вжиток новоюліанський календар як більш точний астрономічно та церковно прийнятий, зі збереженням традиційної пасхалії», — наголошує митрополит Епіфаній.

Теологи зазначають, що день народження Ісуса Христа — дата умовна, оскільки немає достовірної інформації про неї. У Святому Письмі немає вказівок на день чи рік, коли саме прийшов у світ Син Божий. Перші розрахунки, які б вказували на 25 грудня як на дату народження Христа, задокументовані в історичних джерелах ще від IV ст. н. е, тобто сягають часів Римської імперії. Остаточне ж рішення про святкування Різдва Христового саме 25 грудня було прийнято в 431 році на Ефеському (Третьому Всесвітньому) церковному соборі.

Станом на початок червня ц. р. перехід на новий церковний календар, за даними дослідження соціологічної групи «Рейтинг», підтримували 63% опитаних вірян ПЦУ та 82% вірних УГКЦ.

Не сприймали новацію 18% православних.

Надвечір’я Різдва Христового, перша яскрава зірочка на небі, що нагадує Вифлеємську зірку, під якою народився Син Божий, кутя і коляда об’єднають у ці дні кожну родину і нашу славну Україну. «Тож у Києві, Луцьку, Полтаві, у Донецьку, Одесі, Сваляві, в Сімферополі, Харкові, Львові — всіх зі святом! Будьте здорові!»

З Різдвом Христовим, Україно!

 

На верхньому знімку: напередодні Різдва «Укрпошта» ввела в обіг фінальний поштовий блок 2023 року — «Українські колядки в Києво-Печерській лаврі», присвячений історичній події — річниці проведення Православною Церквою України Різдвяного богослужіння в Успенському соборі Києво-Печерської лаври. Сюжети поштового випуску, створені художником Миколою Кочубеєм, розповідають про унікальну історію головного лаврського собору: від заснування до відновлення, про традиції чернецтва, які заклали преподобні Антоній і Феодосій Печерські, а також про повернення святині після довгих років окупації.

Фото: ukrposhta.ua