Про те, що змінюється для громадян, бізнесу та органів влади, йшлося під час прес-конференції, яка відбулася в інформаційному агентстві «Укрінформ».

— Словом «відписка», коли немає конкретної відповіді на запит громадянина, а надано лише формальний текст, який не має жодного стосунку до справи, думаю, нікого здивуєш, — зазначив під час прес-конференції Перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Корнієнко. — Закон про адмінпроцедуру дасть змогу викорінити цю ганебну практику і з часом стосунки чиновника та громадянина перейдуть у рівнозначність. Це, звісно, зумовить те, що громадяни почнуть більше відчувати відповідальність за чиновників, стануть співтворцями, співвідповідальними за діяльність публічної служби в Україні. Почне стиратися «бар’єр» між державою і громадянином, який, на жаль, вибудуваний зараз достатньо серйозно, тож у нас дистанція від громадянина до влади дуже довга. Закон виправлятиме цю практику. Уже всі держслужбовці, чиновники органів місцевого самоврядування знають про введення новацій, чекають на зміни і намагаються вийти з адмінпроцедури. Тобто окремі відомства вже здійснюють спроби так чи інакше вивести деякі структури з-під дії закону про адмінпроцедуру.
У зв’язку з цим він висловив переконання, що на рівні держави потрібно прийняти чітке рішення: якщо орган не може працювати в рамках закону про адмінпроцедуру, треба шукати проблеми не в адмінпроцедурі, а всередині того органу. «Не може бути так, що в одному органі громадянин має можливість захистити свої права, а в іншому — ні», — переконаний Олександр Корнієнко.

Що потрібно для імплементації?

Оскільки закон про адмінпроцедуру (ЗАП) замість сотні різних невпорядкованих процедур запроваджує загальні правила для будь-якої взаємодії держави із громадянами і бізнесом, його треба імплементувати у вітчизняне законодавство. Тож законодавець має внести відповідні зміни до майже 200 законодавчих актів та відомчих інструкцій та створити єдиний алгоритм швидких і передбачуваних дій для надання/отримання державних послуг, проведення інспекцій та перевірок. Такий законо-проект — про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв’язку з прийняттям Закону «Про адміністративну процедуру» (№ 10161) — вже підтримано у першому читанні.

— Цей законопроект буде першим на порядку денному парламенту, — зазначає голова підкомітету з питань адміністративних послуг та адміністративних процедур Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Лариса Білозір. — Він передбачає внесення змін загалом майже до двохсот законів! Це величезний обсяг роботи. Дякую Мін’юсту, секретаріату Кабінету Міністрів, нашим міжнародним партнерам за цю титанічну працю.

За її словами, епопея з цим законом тривала фактично двадцять років! Законопроект або вносився і знімався, або провалювався майже шість скликань поспіль! «І саме народні депутати нашого, дев’ятого, скликання, незважаючи на критику, підтримали доленосний, вважаю, важливий європейський законопроект про справедливу, чесну і прозору взаємодію держави із громадянами і бізнесом, — продовжує народна депутатка. — Цей закон — це про повагу до людини, до бізнесу, він стосуватиметься всіх центральних органів виконавчої влади, митниці, податкової, органів місцевого самоврядування.

Закон про адміністративну процедуру регулює відносини органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування (ОМС) та інших суб’єктів, які уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, у випадках, коли вони приймають рішення, які впливають на права та обов’язки громадян і бізнесу. Зокрема, йдеться про адміністративні послуги (державна реєстрація актів цивільного стану, нерухомості, бізнесу, місця проживання; видачі паспортів, дозволів, ліцензій; призначення субсидій, пенсій, відвід ділянки тощо), а також інспекційну діяльність (наприклад, перевірки закладів харчування та торгівлі, інша контрольно-наглядова діяльність у сфері господарської діяльності).

За обсягами найбільшою мірою дія закону зачепить сферу соціального захисту (субсидії, пенсії), сферу податкової служби, діяльності поліції, тобто там де є найбільше «негативних» рішень (відмовних, обтяжуючих).

— До прикладу, ми знаємо про величезні проблеми з блокуванням податкових накладних, і, як правило, через це бізнес має йти до суду, де розгляд справи може затягнутися на роки, а це — економічні втрати одразу, — пояснює Лариса Білозір. — Тепер податкова вже буде зобов’язана обґрунтовувати, чому прийнято таке рішення, створити комісію в рамках податкової і розібратися з тим чи іншим питанням. Ми віримо, що наші органи виконавчої влади, наші відомства, зможуть інституційно розглядати такі скарги. Водночас органи місцевого самоврядування мають навчатися працювати по-новому. Сьогодні з цього питання організовано чимало курсів, тренінгів. А відповідний науково-практичний коментар був виданий ще до того, як ми проголосували цей закон.

Жодних додаткових довідок, якщо вони є в держреєстрах

— Ухвалення закону про адмінпроцедуру, набуття ним чинності — це потужний сигнал для початку адміністративної реформи в державі, — переконана заступниця міністра юстиції з питань європейської інтеграції Людмила Сугак. — До набуття чинності цим законом, питання адміністративних процедур було врегульовано в кожному органі, в різних інструкціях, розпорядженнях, наказах, що створювало додаткову громіздкість, нерозумінням для громадян, а іноді і для самих органів державної адміністрації, як діяти в тих чи інших випадках.

За словами заступниці міністра, закон про адмінпроцедуру тримається на двох стовпах. З одного боку, це рекомендації наших партнерів, найкращі практики, а з іншого — це все-таки запит українського суспільства. Він врегульовує чіткі стандартні правила та процедури взаємодії публічної адміністрації, бізнесу та громадян.

— Основні переваги для бізнесу, це, по-перше, можливість бути долученим до процесу адміністративної процедури, можливість брати участь у розгляді питань, з якими звертається громадянин до органу державної влади, до органу місцевого самоврядування. Звісно, важливо й те, що тепер надається можливість залучати свідків до розгляду питання, надавати додаткові пояснення, що прискорює процес і робить відкритою процедуру взаємодії органу державної влади та громадянина. Це створює правову визначеність, — переконана Людмила Сугак. — Важливим аспектом є й те, що тепер не буде вимагатися від громадянина чи від бізнесу збирання додаткових довідок, додаткової інформації. Якщо ці довідки вже є в реєстрах, якщо вони є у володінні інших органів державної влади чи якихось базах даних. Наголошую: автоматизація процесів — це завжди усунення суб’єктивного ставлення чиновника чи представника публічної адміністрації до процесу.

Такий підхід є позитивом і для органів державної влади, оскільки тепер у чиновників буде чіткий алгоритм, як діяти, чіткі строки для виконання і, звичайно, чітка відповідальність за свою роботу, переконана заступниця міністра. До того ж органи, які не відповідають один перед одним, тепер зможуть співробітничати на добровільній основі для вирішення того чи іншого питання чи низки питань за зверненням громадянина чи бізнесу.

Приєднуємося до європейського фундаментального права

Для європейської спільноти право на належне адміністрування — є одним із пріоритетних, а принцип права на якісне управління (право бути вислуханим, обґрунтування адміністративних рішень, ефективний засіб правового захисту тощо) — це фундаментальне право громадян ЄС. Тож закон про адмінпроцедуру впритул наблизив нас до євростандартів права, бо це один із ключових законів у межах реформи державного управління, спрямованої на побудову в Україні цифрової сервісної держави, яка працює в інтересах громадян на основі принципів належного урядування ЄС та ОЕСР.

— Україна наближається до європейської спільноти. Прийняття цього закону дуже важливе для періоду національного відновлення, бо фіксуватимуться тисячі випадків, коли адміністративні органи вимушені будуть приймати рішення стосовно прав і обов’язків громадян та юридичних осіб. І з цього моменту всі принципи загальної адміністративної процедури працюватимуть так, що цей процес буде передбачуваний для всіх, — коментує закон про адмінпроцедуру керівник відділу «Належне управління і верховенство права» Представництва Європейського Союзу в Україні Асьєр Сантільян Лузурьяга та наголошує на важливості його ефективної імплементації.

За його словами, важливо пам’ятати про необхідність підготувати і навчити посадовців на всіх рівнях. Зокрема, уже 10 тисяч чиновників отримали відповідні знання за підтримки проекту ЄС, що є позитивним досвідом впровадження закону.

— Мушу зазначити, що у звіті Європейського Союзу також містяться застереження щодо запровадження нових виключень, — зауважує аналітик. — Хочу підкреслити і важливість ролі Кабінету Міністрів щодо приведення у відповідність із цим документом великого масиву законодавства. Ураховуючи величезний обсяг та виносячи уроки від роботи над законопроектом № 10161, ми заохочуємо розпочати роботу над аналізом вторинного законодавства якомога раніше. І програма SIGMA, і проект Європейського Союзу «Продовження підтримки комплексної реформи державного управління в Україні» (EU4PAR) можуть надати вам кваліфіковану допомогу в цьому питанні. Бо це є важливим, і це — на благо українських громадян і бізнесу, які отримають переваги від нового законодавства.

Підсумовуючи переваги введеного в дію закону, міністр Кабінету Міністрів Олег Немчинов зазначив, що таким чином Україна доєднується як до країн Європейського Союзу, так і до країн організації економічного співробітництва та розвитку, де, власне, і діють такі стандарти.

Подякувавши країнам-партнерам, які надавали допомогу в розробці цього важливого документа, міністр наголосив, що він дасть можливість держслужбовцям якісно виконувати свої обов’язки уже в умовах дії Закону про адміністративну процедуру.

ДОВІДКОВО

Закон про адмінпроцедуру гарантує бізнесу та громадянам:

- право звертатися до різних органів влади за загальною процедурою, незалежно від запитуваної послуги;

- право бути вислуханим у разі загрози прийняття негативного (відмовного) рішення законом передбачено можливість подати додаткові пояснення, документи чи інші докази, уточнити інформацію;

- право на участь у розгляді справи у разі можливого негативного рішення щодо неї;

- залучення заінтересованих осіб, законні інтереси яких зачіпаються в межах адмінпровадження. Справи розглядатимуть за принципом «жодних рішень без вас про вас»;

- доступ учасників провадження до матеріалів справи (крім відомостей, які захищені законом);

- можливість усунення недоліків заяви зі збереженням первинної дати її подання.

Фото: скріншот відео.