Уже другий рік кожен з нас, як і вся країна, живе в очікуванні Перемоги і закінчення війни. Спочатку думалося, що для цього вистачить кілька тижнів. Потім сподівання розтягнулися на місяці. Тепер говоримо про роки.

Кожен хоче знати, на що насправді нам сподіватися. І не перестаємо запитувати себе, що зробили для Перемоги і що повинні зробити. На ці питання на наше прохання відповіла голова Хмельницької обласної ради Віолета Лабазюк, адже від старань кожного регіону залежить те, чи виживе країна:

— Не треба нікого переконувати в тому, що війна змінила кожного з нас і все в нашому житті. Завдяки українським захисникам Хмельниччина залишається тиловою областю. Але на тил покладені особливі завдання: працювати, наповнювати бюджети, збирати допомогу для військових, приймати внутрішньо переміщених осіб та релоковані підприємства. Все це визначило пріоритети в роботі місцевих органів влади, і територіальні громади перетворилися на єдиний муніципальний фронт, на передовій якого залишається обласна рада.

Не було жодної галузі, якій не приділили б увагу наші депутати: вони займалися водозабезпеченням та газопостачанням сільських населених пунктів, закупівлею шкільних автобусів, дбали про ремонти доріг, виділяли кошти на будівництво та ремонт таких важливих соціальних об’єктів, як лікарні, школи, спортивні майданчики.

Тримати руку на пульсі життя допомагають звернення краян. Протягом року до обласної ради їх надійшло понад півтори тисячі. На жаль, проблеми соціального захисту, надання грошової допомоги на лікування постають дедалі гостріше. Велика кількість звернень надходить і від військовослужбовців, які дістали на фронті контузії, травми, каліцтва. Тепер їм потрібна особлива увага держави та суспільства. Тож нинішнього року в обласному бюджеті було передбачено чотири мільйони гривень для надання грошової допомоги.

— Допомога сьогодні потрібна всім: тилу і фронту. Але де брати ресурс, щоб її надавати?

— Це важливе питання для всієї країни. Без підтримки наших партнерів нам не обійтися. Але так само й без власних старань. Розуміючи це, обласна рада прийняла і фінансує низку обласних програм, які сприяють соціально-економічному розвитку області. А ще зусилля спрямовуємо на забезпечення обороноздатності країни та підтримку структур, які протистоять ворогу. Так, на виконання заходів програм територіальної оборони Хмельниччини, сприяння військовому командуванню в підвищенні обороноздатності та бойової готовності військових частин, розташованих на території області, зміцнення правопорядку та безпеки, мінімізації терористичних загроз було спрямовано майже 74 мільйони гривень.

Крім того, з обласного бюджету виділили 9,1 мільйона гривень субвенції місцевим бюджетам на відновлення інфраструктури постраждалих від російських бомбардувань громад.

Сьогодні всі намагаються працювати на Перемогу. При цьому не можемо забувати про тих, хто живе і трудиться в тилу. На плечах цих людей тримається наша економіка. Тож мусимо подбати й про них. Завдяки обласній комплексній програмі соціального захисту населення на 2021-2025 роки цьогоріч було передбачено понад 15 мільйонів гривень. А в обласній програмі оздоровлення та відпочинку дітей заклали 13 мільйонів гривень, завдяки чому оздоровили 600 дітей.

Не оминули й медичну галузь краю, якій передбачена підтримка у 25 мільйонів гривень. Так само й освіту намагаємося підтримувати коштами.

Важливим сектором економіки залишається сільське господарство, малий бізнес — намагаємося підтримати всіх. Розуміємо, що ця допомога мала б бути набагато більшою, але доводиться враховувати умови сьогодення.

Загалом на контролі обласної ради перебуває 49 обласних цільових програм, 34 з яких фінансуються з обласного і державного бюджетів на загальну суму майже 1,7 мільярда гривень.

— Не секрет, що країні вдається виживати завдяки потужним фінансовим вливанням наших закордонних партнерів, зокрема і США. Чи має Хмельниччина такі надходження?

— Хоч як це парадоксально, але саме широкомасштабне вторгнення росіян допомогло нам налагодити тісну взаємодію з організаціями урядового сектору та громадською спільнотою різних країн. Уже майже два роки ми співпрацюємо з американським штатом Юта у державному, громадському та бізнесовому напрямах. Налагоджено співпрацю з американською ІТ-компанією «Marq», благодійними організаціями «August Mission» та «Globus Relief», релігійною організацією «Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів в Україні». На Хмельниччині запрацювала Торгова місія з цього штату, яка налагоджує зв’язки в оборонному, технологічному, аграрному та інших секторах області.

Під час відвідин Хмельниччини однією з представницьких американських делегацій вдалося узгодити деталі майбутнього співробітництва в гуманітарній сфері, підприємництві та містобудуванні.

Новий етап співпраці розпочався й між Хмельницькою обласною радою та Куявсько-Поморським воєводством. Польські друзі надіслали понад 50 тонн гуманітарної допомоги — військової амуніції, харчів, медикаментів, засобів гігієни та речей першої потреби. Під час зустрічей з керівництвом воєводства мені вдалося домовитися про підтримку хмельничан, які проживають у Любліні та переселенців на Хмельниччині.

Варто згадати, що в обласній раді відбулася зустріч з представниками дипломатичних установ Туреччини, Киргизії, Вірменії, Грузії, Молдови, Румунії, Словенії, Таджикистану, на якій обговорили питання консолідації дипломатичних зусиль у стратегічній підтримці України.

Доволі частими стали візити до нас польських урядовців, політиків, підприємців. З ними обговорено можливості інвестування в економіку Хмельниччини, зокрема в комунальні заклади, аграрний сектор, легку та харчову промисловості, реконструкцію житла для ВПО, відновлення Хмельницького аеропорту тощо.

Ми вдячні всім за таку потужну підтримку. Та гадаю, й самі маємо подвоїти і потроїти зусилля у нашій боротьбі. І тут без тісного міжрегіонального співробітництва та взаємодії з органами місцевого самоврядування не обійтися. Цьому допомагає і Українська асоціація районних та обласних рад, і спільна діяльність обласних рад західного регіону, і Конгрес регіональних та місцевих влад, де активну участь бере Хмельниччина.

Чимало питань нам вдається вирішувати завдяки тісній взаємодії з громадським сектором та соціально налаштованим бізнесом, доброчинцями. Десятки тонн гуманітарної допомоги надійшли від американських, польських, німецьких, новозеландських, канадських благодійників.

Важливо, що ми отримуємо не тільки матеріальну та фінансову підтримку. Приміром, в області вдалося провести першу фазу пілотного проєкту з управління твердими побутовими відходами за допомогою екологічної платформи Waste Ukraine Analytics. Наразі триває підготовка до наступної фази, яка передбачатиме інформаційний аудит, верифікацію даних про відходи та формування інвестиційних проєктів.

Благодійники опікуються родинами переселенців, що отримали прихисток на Хмельниччині, надаючи їм не лише гуманітарну допомогу, а й психологічну та правову підтримку.

А ще обласна рада стала підписантом меморандуму про взаєморозуміння зі швейцарсько-українським проєктом «Згуртованість та регіональний розвиток України» задля консолідації зусиль, спрямованих на відновлення та розвиток краю та посилення інституційної спроможності Агенції регіонального розвитку.

Подібних прикладів чимало. Ми розуміємо, що самостійно побороти ворога і відбудувати країну неможливо. Тому цінуємо підтримку всіх, хто вступив у боротьбу за перемогу світла і демократії.

Чого тільки варта діяльність волонтерів. Значну допомогу вони надають через обласний гуманітарний штаб. При обласній раді діють два гуманітарні хаби. В одному з них від початку широкомасштабної війни понад 70 тисяч переселенців отримали підтримку. Другий хаб працює над формуванням та відвантаженням гуманітарної допомоги за запитами органів місцевого самоврядування. Вантажі з Хмельниччини йдуть у Дніпропетровську, Донецьку, Київську, Миколаївську, Одеську, Полтавську, Сумську, Харківську, Херсонську та Чернігівську області.

Через війну ми засвоїли чимало важливих уроків. Зокрема і той, що маємо бути єдиними й сильними духом, щоб вистояти і пережити цю навалу. А далі — просто жити.

Хмельницький.