10 листопада у Луцьку урочисто відкрито реконструйований пам’ятний знак жертвам політичних репресій, воєн і депортацій етнічних українців з території Холмщини, Підляшшя, Надсяння, Лемківщини і Західної Бойківщини. Встановлений ще 2002 року, після розбудови він став справжнім меморіальним комплексом. З цієї нагоди тут відбулося віче пам’яті і скорботи.
На врочисте відкриття оновленого пам’ятного знаку прийшло близько 300 осіб. Переважно — це вихідці з Холмщини, Підляшшя та інших територій сучасної Польщі, де проживали етнічні українці. Серед присутніх також були їх діти, внуки, правнуки, представники обласної і міської влади, громадських організацій.
— Наближається 100-та річниця початку Першої світової війни, під час якої відбулася перша депортація етнічних українців з Холмщини і Підляшшя. У той час їх було вивезено понад 300 тисяч, 100 тисяч із них не повернулися на рідну землю, — повідомив голова Волинської обласної організації ветеранського громадсько-культурного товариства «Холмщина», заслужений працівник культури України Микола Онуфрійчук. — Незабаром й інший трагічний ювілей: 70-річчя брутальної депортації етнічних українців з Холмщини, Підляшшя, Надсяння, Лемківщини, Західної Бойківщини (у 1944—1946, 1948, 1951 роках — до Радянського Союзу, а 1947-го — на північно-західні землі Польщі).
Під час цих депортацій найзахідніша гілка українців зазнала величезних людських, моральних і матеріальних втрат. Про це на віче говорили вихідці з Холмщини Ніна Климчук, Марія Мельник-Хоменко, народний депутат України Євген Мельник (мати якого теж з Холмщини), перший заступник Луцького міського голови Святослав Кравчук, заступник голови облдержадміністрації Станіслав Ющик.
У меморіальному комплексі пам’яті жертв політичних репресій, воєн і депортацій українців встановлено чотири гранітні стели. На них викарбувано назви 213 українських сіл Холмщини, Підляшшя, Лемківщини, Надсяння і Західної Бойківщини, які в 1942—1944 роках зазнали нападів з боку відділень Армії Крайової, Батальйонів Хлопських та інших польських збройних формувань. Йдеться про тисячі безвинно убієнних. Лише в Сагрині 10 березня 1944-го від рук бойовиків Армії Крайової і Батальйонів Хлопських загинуло близько 800 осіб, 70 відсотків із них — жінки, діти, люди похилого віку.
Волинська область.
