Приготування в тилу новорічного салату для хлопців на передовій започаткував відомий волонтер Юрій Тира (на знімку). Цій традиції вже десять років. «Ми самі собі призначаємо, що з кожним роком будемо робити на тонну більше салату. І цьогоріч ідеться вже про 11 тонн», — розповів він. Кожен інгредієнт нарізають для салату на різних локаціях. Нарізане складають в окремі лотки не змішуючи. Тоді все звозиться в точку збору, звідки складники славнозвісного олів’є вирушають уже безпосередньо на місце призначення. Протягом усього процесу дотримуються необхідні температурні режими, тож на місці наші захисники отримують якісні, готові до вживання складники. Усе, що залишається, — змішати нарізане, присмачивши майонезом та сіллю.

Традиційно в автівки, які везуть на схід та південь країни новорічну смакоту, волонтери додають мандарини та яблука, інші фрукти та ласощі. Усе це прямує безпосередньо на фронт, або в шпиталі. Там на гостинці справді чекають, каже Юрій Тира. «Це не салат — це наші тепло, турбота, увага та повага до хлопців, завдяки яким ми в тилу можемо робити свій олів’є, — розповідає ініціатор акції «Салат для солдат». — Це традиція. А хто ми такі, щоби змінювати традиції?» Волонтер зауважує, що кожного року зі своєю командою мріє, що це вже буде остання акція. Але... «У нас ніхто нікого ні до чого не змушує. Люди добре знають, що ми робимо. У нас немає примусових зборів, усі самі вже все знають. А головне результат — все доїжджає на свої місця, і ніхто на нас ще не ображався».

Юрій Тира розповів, що вже отримував дзвінки від командирів із гарячих точок. Захисники запитують, чи доїде до них салат на передову. «Обов’язково, приїдемо, — запевняє волонтер. — Дуже треба підтримати морально-психологічний стан бійців, дати їм відчути, що ми про них знаємо, любимо, поважаємо і щиро-щиро дякуємо».

Для нарізання складників салату в таких великих обсягах необхідні особливі потужності. Їдальня Верховної Ради України таку можливість має, тож тут і взялися допомогти волонтерам. Уже другий рік поспіль напередодні

Нового року місцеві кухарі долучаються до приготування яєць. Нині їх тут відварили майже вісімнадцять тисяч, а торік було 14 тисяч, пригадує директор їдальні Наталія Мазур. Цього року волонтери спочатку привезли 13800 яєць, а тоді ще 4 тисячі додали.

«Для наших військових кожна вісточка з дому є важливою», — зазначає пані Наталія. Вона знає про що каже, адже і в самої зять на передовій. «Учора буквально з ним говорила, але хочеться передати кожному з наших хлопців якесь домашнє тепло, — наголошує жінка. — Мені здається, це необхідно там — в окопах і під обстрілами».

Приготування яєць для олів’є зайняло два дні, адже час іде і на те, щоб все помити, зварити, остудити, почистити. Процес не швидкий. А от до нарізання долучилися вже не лише працівники кухні, а й усі бажаючі.

Обов’язкова умова — вимірювання температури на вході, обробка рук і захисні рукавички та халати. Тільки після цих нехитрих процедур можна було приступати до нарізки.

Наша співрозмовниця Юлія торік ще не працювала у Верховній Раді, тому не долучалася до акції. А цього року, тільки-но дізналася, що буде такий захід, то внутрішньо відчула, що повинна брати в ньому участь. Дівчина має друзів, які волонтерять, допомагає їм організовувати збори, сама донатить на ЗСУ. Тепер  ще й така допомога. Удома Юлії олів’є готувати допомагає чоловік, який саме й займається нарізкою. «У нас це сімейна справа: я готую, а чоловік мені асистує. Думаю, якби він був поруч, то також долучився б до нарізання», — каже вона.

Серед задіяних до процесу нарізання були й чоловіки. Віталій розповів, що вдома рідко куховарить. І в цьому процесі більше займався організаційними роботами. «У цей непростий час нашим захисникам потрібна будь-яка допомога, хто що може, те й робить», — каже він. А от в іншого чоловіка, який не захотів назватися (на знімку), кулінарний талант було видно одразу. Він каже, що вдома готує багато — і борщі, і супи... А новорічний стіл повністю накриває сам. «Дружина готує, але не дуже це любить, а я от люблю, — каже він. — Кожного року на столі є олів’є, сирковий салат, морський салат, язиковий салат, шуба в різних інтерпретаціях. Це вже традиція». А далі він розповідає про те, що нині у стінах парламенту працює зв’язківцем. Свого часу, коли проходив службу, втратив слух і отримав інші проблеми зі здоров’ям. «На жаль, зараз я не з хлопцями на передовій, — каже співрозмовник, не відволікаючись від процесу нарізки. — Але хочу подякувати за все, що вони роблять. Бажаю кожному з них повернутися додому живим, щоб ми перемогли і був мир».

Нині, з огляду на «радянськість» традиції, точиться багато суперечок про те, чи варто для святкування Нового року готувати на стіл олів’є. Утім, за словами Наталії Мазур, у їдальні Верховної Ради цей салат незмінно користується попитом. Його в різних варіаціях готують і розкуповують щодня. Мабуть є якийсь символізм і в тому, що акція «Салат для солдат» дозволяє кожному додати свою дрібку турботи, поділитися домашнім затишком і висловити підтримку. А бойовий дух захисників підтримають написи із побажаннями, які кожен із учасників процесу міг наклеїти на контейнер із нарізаним продуктом.

Фото надано прес-службою Верховної Ради України.