Під час засідання Верховної Ради України 21 грудня 2023 року.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.

Також попросили парламентаріїв розповісти, що для них буде маркером Перемоги у війні з росією. А наостанок — поділитися, яких Новорічних та Різдвяних традицій вони дотримуються.

Павло БАКУНЕЦЬ, член Комітету Верховної Ради з питань бюджету, група «Довіра»:

— Назву три головні здобутки року. Воїнам ЗСУ вдалося зберегти свободу і незалежність України. Ми отримали зелене світло на початок перемовин щодо вступу до ЄС. І нарешті Верховна Рада наважилася почати процес заборони кремлівської церкви в Україні.

Наша країна у стані війни — найбільшої в Європі з часів Другої світової. Ми хочемо якнайшвидше завершити її. Тому й виклики перед нами стоятимуть серйозні: продовжувати повертати землю та людей з окупації, не зупиняти євроінтеграційні процеси, щонайменше не втратити нинішній рівень міжнародної підтримки й не пересваритися між собою.

Маємо забезпечити видатки держбюджету, адже через війну ми залежні від допомоги партнерів. І потреби громад, які залишилися без коштів із військового ПДФО. Школи, садки, ФАПи та амбулаторії у невеликих містах та селах можуть закритися.

Перемога для мене — це повернення контролю над усіма землями Батьківщини та вступ України в НАТО як гарантія безпеки.

У нас на Яворівщині найважливіше свято — Різдво Христове. Цього року відзначали його в молитві та колядках разом з усім західним християнським світом. Я завжди любив Різдво за традиції — вертепи, різдвяні звізди, можливість зібратися з рідними за одним столом. Але тепер це свято набуло нових сенсів — воно про спільну молитву про допомогу тим, хто святкує в окопах.

Богдан КИЦАК, голова підкомітету з питань адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу, виконання міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку, фракція «Слуга народу»:

— Найважливішим здобутком України за 2023 рік вважаю виконання вимог для відкриття переговорів щодо вступу до ЄС. І початок видимої боротьби з корупцією. Це — сигнал для суспільства та партнерів, що невідворотний процес почався.

Ще одне досягнення — виробництво власного озброєння. Окремі його види виходять на промислові масштаби. Тепер необхідно, щоб західні партнери почали закуповувати нашу зброю, а не тільки західну як допомогу Україні.

Одна з великих невдач року — сподівання виключно на військову допомогу партнерів. Це програшна стратегія. І ми вже відчуваємо її результати. З обіцяних від ЄС мільйона снарядів отримали 300 тисяч. Це означає, що артилерія простоює на полі бою. Налагодження власного виробництва дасть результати пізніше, а озброєння потрібно на вчора.

Роздмухування конфлікту між політичними та військовими діячами шкодить Україні. Перекладання відповідальності один на одного до добра не доведе. Досвід української революції 1917—1921 років свідчить, що внутрішні конфлікти стали ключовим фактором втрати незалежності. Відтак внутрішня єдність — наш найбільший виклик у 2024 році. Упевнений, будуть спроби дестабілізації політичної ситуації. Ворог робить на це величезну ставку.
Маркером Перемоги України для мене буде початок докорінного реформування держави. На це є величезний запит суспільства, і це потрібно робити під час війни. Зокрема, змінювати Конституцію. Без цього глибинних змін не відбудеться.

Зараз найкращий час для реформування армії — перетворення її на сучасний військовий механізм. Наприклад, процедура списання майна повинна бути простою, як двері, а не викликати роздратування у військових і взагалі небажання тим майном користуватися. І ще сотні інших речей. Це дасть нам шанс існувати за будь-яких негативних зовнішніх загроз.

Основна традиція — провести час в колі рідних. Пригадати, що сталося за рік доброго й не зовсім. Стараюся окреслити бажання та плани, але тільки на найближчі місяці. Далеко загадувати сьогодні складно. Під час війни чітко усвідомлюєш, що в один момент людини може не стати. Тому потрібно цінувати кожну мить із рідними, а також однодумцями, близькими по духу друзями, колегами.

Ірина КОНСТАНКЕВИЧ, перша заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, група «За майбутнє»:

— Про здобутки у час війни говорити складно. Ми втрачаємо людей, території, інфраструктуру. Але є зміни у світових трендах — путін зі своїм режимом постав як диктатор, терорист і вбивця. Уже ні в кого немає ілюзій. Як і сумнівів, що це війна за демократію у світі, за її цінності. Тому логічним завершенням року стало рішення європейських інституцій про початок переговорів про входження України до ЄС.

Важливо, що ЗСУ продовжують боронити країну. Позитивну динаміку бачимо в економіці: 5 відсотків до ВВП — це оптимістична тенденція.

Чи мали ми провали? Їх проаналізуємо після Перемоги.

Війна — головний виклик. Усім треба об’єднатися, фахово розв’язувати питання. Взаємодія всіх гілок влади дасть змогу пришвидшити Перемогу й розпочати відбудовувати країну.

Перемога — це повернення мільйонів українців, які покинули свій дім через російське вторгнення, й тисяч депортованих дітей. Це звільнення наших громадян із полону. Це коли російська імперія розвалиться, а кожен злочинець, хто віддавав накази та хто їх виконував, отримає справедливе покарання.

Для нашої родини Різдво — особливе свято, яке формувалося традиціями двох родин: батькової — галицької й маминої — подільської. Наша бабця знала, як усе правильно зробити, які страви приготувати, як накрити стіл, які колядки співати. Глибоко символічний ритуал приготування куті досі викликає бентежний трепет. Це робив мій батько, зараз — чоловік. Важливий не рецепт куті — пропорції маку, меду, родзинок, а настрій, з яким відбувається це святотворення.

Іван КРУЛЬКО, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, фракція «Батьківщина»:

— Нам вдалося вистояти. Продовжуємо давати по зубах окупантам та обстоювати Незалежність. Наша країна зробила майже неймовірне — пройшли шлях від статусу кандидата до початку переговорів щодо вступу в Європейський Союз. Проведено велику законодавчу роботу: збільшили штат і повноваження НАБУ, забезпечили прозорість САП, надали більше повноважень НАЗК.

Ми практично виграли битву в Чорному морі. Такий, здавалося б, потужний флот росії змушений був ховатися від українського. Зерновий коридор працює без москви. Україна з партнерами перевезла майже 7,5 мільйона тонн вантажів.

Запустили «Армію дронів» і ракетну програму, вже бачили тестування далекобійних ракет українського виробництва. Багато часу втрачено та нарешті з’являється розуміння, наскільки власне виробництво зброї та боєприпасів важливе.

Цей рік відзначився поверненням у суспільне життя політики в усіх її недосконалих проявах. Це шкодить і державі, й обороні. Політична гризня під свист ракет і торохкотіння шахедів робить нас слабкими.

Найголовніший виклик, який стоятиме перед Україною 2024 року, — зберегти рівень підтримки та збільшити кількість допомоги. Уся наша дипломатія має працювати як один кулак — народні депутати, міністри, Офіс

Президента, громадські діячі. Важливо не пропустити жодної можливості.

Поняття Перемоги зараз розмите. Навіть після того, як виб’ємо всю нечисть з України, наша боротьба не закінчиться. Бо росія не зникне за один день. Можливо, коли по камінчику відбудуємо зруйновані міста, коли викарбуємо ім’я кожного захисника на стінах пантеону героїв, коли зашумить індустріальний український Донбас, коли наші кораблі зайдуть у порт Маріуполя, коли на базарах почнуть знову продавати мелітопольську черешню та херсонські кавуни, коли купимо квиток на тролейбус, що повезе найдовшою лі-нією у світі на дегустацію до Масандри, можливо, тоді зможемо сказати, що ми перемогли.

Я родом із Закарпаття. На Різдво ми родиною збираємося за вечерею й зустрічаємо різдвяну зірку. Ми з братом, коли були малі, ходили колядувати. І це завжди була велика пригода. Зараз колядувати ходять вже наші діти, а ми самі готуємо цукерки.

Кіра РУДИК, перша заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань цифрової трансформації, фракція «Голос»:

— У нас є беззаперечні успіхи в євроінтеграції. Та це насправді тільки початок великого шляху і надскладної роботи.

Ще минулого нам казали, що неможливо добитися конфіскації російських активів для допомоги Україні. А вже під кінець 2023-го ми маємо великий прогрес. Бельгія створила спеціальний фонд для підтримки та допомоги Україні обсягом 1,7 мільярда євро, який наповнюють з оподаткування заморожених російських активів. Є відповідні напрацювання у США, Канаді, країнах ЄС. Тому очікуємо, що перший долар із конфіскованих російських активів наступного року вже буде передано Україні.

Як заступниця голови Комітету з питань цифрової трансформації пишаюся досягненнями у діджиталізації держави. 20 мільйонів українців користуються застосунком Дія. Працюємо, щоб цифровізація стала максимально корисним сервісом для армії.

Наступний рік буде сповнений викликів. Політична турбулентність та передвиборчі кампанії на Заході активізуються. Бачимо, що в деяких країнах Європейського Союзу до влади прийшли політики, які публічно виступають за зменшення підтримки України. Тож ризики чималі. Нам доведеться подвоїти зусилля, щоб утримувати фокус уваги на потребах країни та забезпечувати військових.

Новий рік із дитинства асоціюється із запахом імбирного печива, яке готували бабуся й мама. Цю сімейну традицію продовжила я. Та останні два роки не святкую. Ми всі мріємо, щоб кожна українська родина могла разом проводити кожне свято. За це й боремося щодня.

Ірина ФРІЗ, член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, фракція «Європейська солідарність»:

— Стримування ворога — важливий результат. Як і просування на півдні та створення плацдарму на лівому березі Дніпра.

Але за два роки держава не вирішила важливих питань — вдосконалення системи мобілізації, яка має враховувати потребу ротації, подолання корупції в центрах комплектування та військово-лікарських комісіях, повного забезпечення військ. Інформаційна кампанія з мобілізації програна. Інтернет завалений компрометувальними відео та корупційними скандалами. Не розв’язано питання ветеранської політики, а кількість ветеранів зростає.

Багато хто каже про повну неефективність Мінвету та нездатність профільного комітету обстоювати інтереси захисників.

Ще одна проблема влади — популізм. Завищені оцінки збільшують очікування — до кави в Криму та швидкої Перемоги. Це призводить до розчарування і зниження довіри суспільства. Війна — не аргумент для дрейфу до авторитаризму. Опозиція не прагне скинути Президента чи боротися з партією, не готується до виборів. Ми протидіємо російській агресії та допомагаємо армії. Інакше замість виборів у Верховну Раду, будуть вибори в думу.

Довга війна майже неминуча. Маємо зберегти міжнародну підтримку. Це не-
просто, бо 2024-го — рік виборів у партнерських країнах. Кремль 20 років спрямовує кошти на лобі в країнах ЄС, США, маріонеткові політпроєкти на Заході. Вибори у Словаччині показали, що україноскептики можуть набирати більшість. Маємо переконати їх, що інвестиції в ЗСУ — це внесок в їхню безпеку. І донести партнерам реальність: якщо впадемо ми, НАТО буде в прямому конфлікті з рф.

Вихід на кордони 1991 року — амбітне завдання. Досягти його зможемо, якщо збережемо підтримку Заходу та стимулюємо виробництво зброї й боєприпасів. Це велика робота — подолати страх партнерів перед поразкою москви. Вони мають розуміти, що це неминуче. Й допоможе зменшити напруження в інших конфліктах.