Для цього у Верховній Раді України зареєстровано проект закону про лікарське самоврядування (№ 10388). За допомогою самоврядної лікарської організації парламентарії розраховують збалансувати відносини між основними учасниками ринку медичних послуг, що саме створюється в нашій країні.

Це сприятиме сталості й прогнозованості функціонування системи, вважають законотворці, та вказує на те, що прийняття законопроекту є необхідним заходом для нівелювання соціально-політичних ризиків, зокрема корупційних, які можуть виникнути під час реформування національної системи охорони здоров’я.

Закон допоможе впровадити в Україні професійне самоврядування лікарів та наділить органи лікарського самоврядування відповідними повноваженнями в сфері регулювання діяльності та контролю. Водночас такий підхід дасть змогу адаптувати наше законодавство до світової та європейської практики й створити збалансовану систему захисту права пацієнта на безпечну і якісну медичну допомогу. Такого результату вдасться досягнути за допомогою врегулювання питань здійснення лікарської практики, професійної відповідальності лікарів за її належне провадження і дотримання етичних вимог, розв’язання суперечок шляхом медичного арбітражу і медіації.

Європейські прагнення України в сфері охорони здоров’я, підвищення рівня безпеки та захисту здоров’я людини, як передумови сталого розвитку та економічного зростання, розвитку демократії та ринкової економіки, визначені положеннями глави 22 «Громадське здоров’я» Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, що охоплює «зміцнення системи охорони здоров’я України та її потенціалу, зокрема шляхом впровадження реформ», зазначається у пояснювальній записці, яка супроводжує проект закону. Згідно з Резолюцією 27-ї Всесвітньої Медичної Асамблеї, яка відбулася в Мюнхені 1973 року, а також із доповненнями, передбаченими Резолюцією 35-ї Всесвітньої Медичної Асамблеї, прийнятої у Венеції в 1983 році, умови роботи медичних працівників повинні визначатися позиціями лікарських товариств. Лікарям мають гарантуватися моральна, економічна та професійна незалежність, а медичне товариство повинно бути адекватно представлене в усіх державних інститутах. Саме ці аспекти охоплює законопроект № 10388. В українських реаліях, на старті реформ в сфері охорони здоров’я, вони є особливо актуальними.

Запровадження лікарського самоврядування є важливою складовою побудови ефективної і стійкої системи охорони здоров’я. Йдеться передусім про забезпечення професійних прав і професійної відповідальності лікарів, створення умов для належної лікарської практики та захист прав пацієнтів на безпечну та високоякісну медичну допомогу.

Водночас, зазначається, що кардинальні зміни в системі управління і фінансування медичної галузі потребують паралельного запровадження ефективних засобів контролю й протидії корупції. Як свідчить усталений світовий і європейський досвід із цими завданнями також допоможе справитися професійне самоврядування, як важливий інструмент публічної політики.

Ініціатором закону про медичне самоврядування виступає народний депутат Оксана Савчук, яка не входить до жодної з парламентських фракцій. У Верховній Раді законопроект зареєстровано в перший день 2024 року. Профільним у його розгляді визначено Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

У пояснювальній записці зазначається, що підхід до створення законопроекту, його концептуальні засади та принципи побудови не раз обговорювалися з провідними Європейськими лікарськими організаціями та національними самоврядними лікарськими організаціями Німеччини, Польщі, Австрії. Схвальні характеристики і рекомендації до прийняття такого проекту закону продиктовані його відповідністю європейському підходу до становлення професійного лікарського самоврядування.