У Верховній Раді працюють над тим, щоб змінити процедуру подання депутатських запитів. Відповідний проект змін до Регламенту (№ 10377) зареєстрував народний депутат Михайло Лаба (на знімку) («Слуга народу»).

У пояснювальній записці до документа зазначається, що такий інструмент парламентської діяльності, як депутатський запит є дуже важливим, але з огляду на те, що під час воєнного стану планерні засідання відбуваються у зміщеному режимі, народні депутати не мають можливості користуватися ним у повному обсязі. Водночас звертається увага, що деякі парламентарії зловживають своїм правом та використовують можливість оголошення депутатського запиту в деструктивних цілях. Тоді йдеться вже не так про благо держави, як про завантаженість роботою Верховної Ради та її апарату.

Згідно із законодав-ством, депутатський запит — це вимога одного чи групи народних депутатів або парламентського комітету, про яку заявляється під час сесії. Запити можуть адресуватися Президенту, Верховній Раді, Кабінету Міністрів, керівникам інших органів дер-жавної влади та місцевого самоврядування, а також очільникам підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Відповідь на запит має бути офіційною. Водночас, запит народного депутата — це результат його особистого волевиявлення, форма реалізації наданих йому повноважень.

Утім, на думку ініціатора змін, чинний нині порядок внесення депутатських запитів не дозволяє їм слугувати оперативним інструментом реалізації наданих парламентаріям повноважень. Адже відповідно до Регламенту Верховної Ради передбачено, що стислий зміст депутатських запитів оголошується у дні проведення пленарних засідань щотижня в п’ятницю з 13-ї години до 13-ї години 30 хвилин. Проте якщо з різних причин пленарні засідання не проводяться у п’ятницю, народні депутати фактично позбавляються можливості використовувати у своїй роботі інструмент депутатського запиту. З огляду на воєнний стан, який діє ось уже майже два роки, це питання постає особливо гостро.

До того ж, на думку автора законопроекту, оголошення депутатських запитів у сесійній залі в абсолютній більшості випадків є непотрібною формальністю, адже голосування потребують лише запити до Президента. Відтак М. Лаба пропонує запровадити таку процедуру, щоб запити автоматично направлялися адресату, окрім тих, які адресовані главі держави та потребують окремого голосування. Водночас пропонується все-таки зберегти право оголошення в сесійній залі для тих запитів, суб’єкт внесення яких письмово на цьому наполягає.

Інша частина змін, передбачених у законопроекті, охоплює питання, пов’язані з дотриманням ініціаторами запитів вимог етики та поваги до осіб, яким направляються запити. «Відповідно до частини першої статті 8 Закону «Про статус народного депутата України», у своїй діяльності парламентарій повинен дотримуватися депутатської етики, зокрема, поважати честь і гідність службових та посадових осіб. Ця вимога цілковито  розповсюджується і на подання депутатських запитів як невід’ємну складову діяльності народних обранців», — зазначається у пояснювальній записці.

Загалом законопроект передбачає зміни чи доповнення статей Регламенту, які стосуються обмеження кількості депутатських запитів до місячної норми, зміни часу та дня оголошення депутатського запиту, зменшення кількості оголошень (тобто зачитування лише запитів до Президента), визначення характеру звернень відповідно до норм етики тощо.

Пропонується також запровадити нову норму, згідно з якою, якщо предметом депутатського запиту є вимога жартівливого, образливого, зневажливого характеру чи інша неетична вимога до Президента, відповідного органу або посадової особи, якій цей запит спрямований, він під час пленарного засідання не оголошуватиметься та не розміщуватиметься на офіційному веб-сайті Верховної Ради.