Нині в країні працює так звана семирічна програма підвищення акцизного податку на тютюнові вироби, яку Верховна Рада ухвалила ще в грудні 2017 року.

Згідно із цим планом, до 2025 року тютюновий акциз має зростати щонайменше на 20 відсотків щорічно. Унаслідок такого підвищення наша країна до 2025 року мала б досягнути мінімального європейського рівня оподаткування цигарок, який становить 90 євро за 1000 штук. Зараз в Україні цей податок становить приблизно 30 євро. Водночас, за підрахунками експертів, ми не зможемо досягнути поставленої мети протягом тих двох років, що залишилися в межах програми.

Зокрема, за словами виконавчого директора громадської організації «Життя» Дмитра Купири, Україні не вдасться досягнути запланованого показника 90 євро за тисячу цигарок через процеси девальвації, зо-крема спричинені війною. «Фахівці нашої організації провели розрахунки, як можна досягнути до 2025 року очікуваних 90 євро. І суть нашої пропозиції полягає в тому, щоб у 2024 році до запланованих 20 відсотків додати ще 20. У сумі підвищення становитиме 40 відсотків. А в 2025 році до запланованих 20 відсотків плануємо додати ще 15. І це становитиме 35 відсотків. Так ми зможемо досягнути 90 євро і виконати свої зобов’язання», — зазначив фахівець під час прес-конференції «Як Україні досягти вимог ЄС в акцизах на сигарети та отримати додаткові 36 мільярдів у бюджет», яка відбувалася в «Укрінформі».

Ситуацію прокоментувала народний депутат від фракції «Слуга народу», яка очолює підкомітет із питань епідемічної безпеки, боротьби із ВІЛ/СНІД та соціально небезпечними захворюваннями Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Лада Булах (на знімку).

Парламентарій пригадала, що в 2019 році компанії, пов’язані з виробництвом тютюновмісних речовин, активно опиралися семирічному плану зі збільшення акцизу. «Спочатку намагалися зменшити цей відсоток, а потім взагалі зупинити збільшення зростання акцизів, — розповіла народний депутат. — Тютюнові компанії хотіли зафіксувати певну суму, яку індустрія сплатить державі одноразово і далі не буде планового зростання податку до 2025 року. Тому мені і моїм колегам доводилося дуже ретельно щоденно моніторити всі законодавчі ініціативи, які проходили через Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики, для того, щоб ці зміни не відбулися. Якщо чесно, ми були майже вже на межі втрати цих суперєвропейських ініціатив. Але все-таки Комітету з питань здоров’я нації вдалося обстояти можливість незалучення нових курців до лав залежних від нікотину людей».

Збільшення акцизу на тютюнові вироби — це не лише тема зростання надходжень до бюджету, переконана Лада Булах. Парламентарій розглядає такий підхід передусім як один із цінових методів стримання поши-рення куріння. «Давайте повернемося до предмета проблеми, — зауважила вона під час прес-конференції. — Куріння — це хвороба.

І держава визнає нікотинову залежність хворобою. А отже, її треба лікувати і профілактувати. Профілактика може бути первинною і вторинною. І мета саме первинної профілактики — це зменшення поширеності куріння, щоб молодь навіть не починала курити. Цінові методи, звісно, здорожчують тютюновий виріб, але й роблять його непривабливим для молодої людини».

Під час презентації, представленої на заході, подавалися діючі ціни на куриво. І вони вразили парламентарія. «Я не курю, і трохи відірвана від цін на тютюнові вироби, — зауважила вона. — Але зараз звернула увагу, що ціна пачки сигарет коливається навколо ста гривень. Як на мене, це досить доступно навіть для українського підлітка.

Якщо йдеться про київські ціни на каву, то це десь одна-дві філіжанки кави. І якщо розводити дискусію, що здорожчання вплине на сімейні бюджети пересічних українців, то можу сказати, що така ціна все ще є дуже доступною».

У 2019 році надходження в державний бюджет від продажу тютюновмісних стіків для нагрівання становили майже 1,7 мільярда гривень, розповіла Лада Булах. Після того, як парламент запровадив специфічний акцизний податок на тютюнові вироби для нагрівання, вже наступного року український бюджет отримав тільки з цього сектору понад 10 мільярдів гривень. «Треба піднятися над площиною цих цифр і усвідомити, які статки отримує тютюнова індустрія від того, що українці курять, — акцентувала народний депутат. — А зараз наведу цифри, які розкажуть, що отримує держава: понад 300 тисяч осіб щороку помирають від хвороб, спричинених постійним, хронічним, регулярним курінням упродовж десяти років. Хтось намагається лікуватися і знизити шкоду, зменшивши кількість викурених сигарет, хтось вважає, що перехід на новітні тютюнові вироби покращить стан і знівелює шкоду. Але всі ці вироби є просто різним транспортом для потрапляння тютюну в організм людини і кожен із них лише продовжує цю хворобу, цю залежність. Тому паралельно МОЗ має пропонувати громадянам України, які хворіють на нікотинову залежність, різні форми реабілітації та відновлення для повної відмови від куріння».

Збільшення акцизів на тютюнові вироби — це наше зобов’язання перед Європейським Союзом, констатувала Лада Булах. «Ми виконуємо ці заходи не тільки для того, щоб увійти до ЄС як рівноправний партнер. Але й передусім для того, щоб стримати розповсюдженість куріння в Україні».

Водночас парламентарій відкинула припущення про те, що варто остерігатися на ринку зростання контрабандної і контрафактної продукції. Такі явища вона назвала «ганебними економічними злочинами» і повідомила, що в парламенті ведеться серйозна дискусія з приводу запровадження кримінальної відповідальності за контрабанду.

«Особисто я не вважаю, що збільшення акцизу на тютюнові вироби автоматично спричинить збільшення контрабанди», — акцентувала народний депутат.