У село Яришів Могилів-Подільського району на Вінниччині вона приїхала навесні цього року. Її рідне місто Бахмут на Донеччині рашисти стерли з лиця землі.
«Там немає більше нашого будинку, — каже жінка. — Бачила зйомку з дрона. Нічого не залишилося».
Спершу Анна з чоловіком, донькою і двома старшими рідними їй людьми приїхали у Могилів-Подільський. Винаймали житло. Але оренда в райцентрі була задорогою.
Вирішили шукати хату в селі. Знайомі порадили подивитися будинок у Яришеві, за 20 кілометрів від райцентру. Вони глянули — й заселилися.
«У нас гарні умови. В будинку є необхідні зручності. І плата нам під силу», — розповідає пані Анна.
Вона народилася й виросла в Бахмуті. З дитинства танцювала — ходила у студію при Будинку культури, виступала в шоубалеті «Ліцей», брала участь у конкурсах. Разом із танцювальним колективом працювала за контрактом у різних країнах, найдальше — в Китаї.
Але освіту здобула економічну. Має три дипломи магістра за різними економічними напрямами. Перед війною працювала в «Ощадбанку».
Перші два місяці в Яришеві Анна Корж знайомилася з селом.
«Село гарне, велике. Це не той населений пункт, де дві вулиці й десять хат», — розповідає вона.
У школі вчаться до 150 учнів, є садок. У День захисту дітей школярі влаштували концерт. Анна підійшла до директорки закладу. Сказала, що могла б зі школярами займатися танцями, якщо знайдуться охочі. За два тижні таких виявилося 33 дівчат і хлопців.
Постало питання, де проводити заняття. «Спробую на стадіоні», — подумала Анна.
Танці просто неба дітям сподобалися. Місцеві мимоволі зупинялися, коли проходили повз. З цікавістю дивилися, як викладачка працює з дітьми. Охочих вчитися танців ставало більше.
Коли літо закінчилося, танцювати на стадіоні стало некомфортно. Пані Анна попросила голову громади Олександра Кухарчука допомогти з приміщенням. Їй запропонували вестибюль Будинку культури. Тільки він потребував ремонту.
«Анна виявила ініціативу. Швидко зорієнтувалася, почала збирати дітей, а там і дорослі потягнулися. Будинок культури нам дістався у вкрай занедбаному стані. Вона організувала людей, сама стала до роботи. Навели лад, підготували приміщення», — каже голова громади Олександр Кухарчук.
Тепер думають, як для учасників студії обладнати місце для перевдягання. Є у керівниці ще один задум: створити куточок для малих. Дехто з мам приходить із ними на заняття. Було б місце з іграшками, книжками, поки мама танцює чи займається фітнесом.
Час від часу пані Анна заходить на сторінку у Фейсбуці одного зі своїх земляків. Він виставляє фото й відео Бахмута. Нещодавно поширив відео новорічного міста, яке знімав за три дні до 2020 року. У кадрі ялинка світиться гірляндами. Далі камера зафіксувала Будинок культури, залу з великою люстрою, балкон. Від побаченого на очі Анни набігають сльози. Це одне з найдорожчих місць. Стільки спогадів пов’язано з ним.
«Боляче й сумно, коли втрачаєш дорогу людину, а тут не стало цілого міста», — каже одна з її землячок. Від таких слів серце крається. Та Анна вірить, що настане час і вона повернеться до свого міста. Бо любить його навіть таким — зруйнованим, понівеченим. Тільки б окупантів вигнали.
Заняття танцями дає людям змогу бодай деякий час не думати про війну, кажуть у Яришеві. Щоправда, дехто вважає, що нині — не до танців. Що ж, скільки людей, стільки й думок.
Допоміг народний депутат Геннадій Вацак
Обладнати танцювальний клас в Яришеві допоміг народний депутат Геннадій Вацак.
Якось у село приїхали його помічниці. Анна Корж з місцевою активісткою Оленою Раку розповіли їм про гурток танцю та його потреби.
«Є ідея, потрібна підтримка! — написав Геннадій Вацак у Фейсбуці. — В Яришеві створили клас хореографії, де навчають дітей та дорослих танцювального мистецтва.
Хедлайнерами стали переселенка пані Анна та місцева активістка пані Олена. Навколо них згуртувалися молоді мами та почали втілювати задумане. Сільрада виділила приміщення фойє у Будинку культури. Воно зовсім занедбане, але іншого нема. Разом із сільським головою Олександром Кухарчуком обговорили план дій і вирішили: класу хореографії — бути!»
Спершу в Яришів привезли великі дзеркала для танцювального класу, за деякий час — поручні та кронштейни хореографічного станка.
Стала студенткою мистецького коледжу
Анна Корж навчає дітей танців із 19 років, відколи сама танцювала у Бахмутському будинку культури. Але диплома хореографа в неї не було.
Цьогоріч стала студенткою Бахмутського коледжу культури й мистецтв. У закладі відкрили хореографічне відділення.
«Там викладає моя колишня вчителька з Бахмута, — ділиться Анна. —Вона й запропонувала піти вчитися. Наш заклад знаний серед митців. Має ім’я Івана Карабиці. Це колишнє Артемівське музичне училище. У 2023-му йому виповнюється 120 років з часу заснування».
Коли почалася велика війна, навчальний заклад евакуювали до Кам’янця-Подільського на Хмельниччині.
Раз на місяць збираються всі вихованці
«А як бути тим, кому танці не до вподоби?» — задумалася Анна Корж. І створила в Яришеві артстудію «Ведара». Діти навчаються рукоділля, виготовляють святковий декор, малюють. Працює з ними місцева Ірина Фесенко.
«На новий рік діти готують сувеніри, подарунки. Гарно оформили приміщення, — розказує Анна. — Найважливіше бачити, як світяться радістю очі хлопчиків і дівчаток від того, що їм вдалося зробити власноруч. А ще вони доєдналися до акції «Зігрій воїна» — виготовляють окопні свічки».
Щоразу наприкінці місяця викладачка танців збирає всіх вихованців. Вітають тих, у кого протягом місяця був день народження. Каже, це згуртовує колектив.
Вінницька область.
Цифра
4
танцювальні групи має Анна Корж у селі Яришів. У молодшу приходять діти 4—6 років, у середню — віком 6—9 років, у старшій вчаться 10—15-літні. Четверта — для дорослих. Наймолодшому танцюристу 4 роки, найстаршій танцівниці — за 60, жінка приходить на заняття разом із внуком. Загалом танцями займаються 45 дівчат і хлопчиків, майже 20 дорослих. Розучують сучасні танці, класичні, іспанські. Для дорослих — фітнес, підтримання фізичної форми.
Цифра
11
тисяч гривень — такий мінігрант виграли танцювальна й артстудія в Яришеві. Анна Корж з Оленою Раку написала проєкт на конкурс, який проводило об’єднання «Ми — вінничани» разом із благодійним фондом «МХП-Громаді».
Фото надано Анною Корж.
Від редакції: у кого з читачів є можливість підтримати гарну справу переселенки з розвитку молоді села Яришів, ось номера банківських карток для переказу коштів:
5274 1080 0039 7041 «Ощадбанк»
5168 7451 1310 2484 «ПриватБанк».